Справа № 345/6466/25
Провадження № 2-а/345/100/2025
14.11.2025 року м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Гапоненко Р.В., вивчивши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-
що позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом в якому просить поновити йому процесуальний строк звернення до суду, оскільки він пропущений з поважних причин. Скасувати постанову №654 від 06.05..2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_2 якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу такого адміністративного правопорушення.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Вказаний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 (справа «Пономарьов проти України») вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З матеріалів справи вбачається, що позивач 25.10.2025 дізнався про те, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 склав відносно нього постанову №654 від 06 травня 2025 року зареєстровану за № 1/1/5181 від 06.05.2025.
25.10. 2025 року він звернувся із заявою до Західного Міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. В зв'язку з тим, що для отримання юридичної допомоги йому необхідно було зібрати ряд документів, що потребувало значного часу, ним був пропущений термін звернення до суду з приводу оскарження даної постанови.
29 жовтня 2025 року видано Доручення адвокату Коваленко О.В у вигляді здійснення захисту прав та законних інтересів у суді по справ щодо оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №654 від 06.05.2025 року. А тому вважає, що термін звернення до суду пропущений ним з поважних причин.
Суд наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
За таких обставин, виходячи з правил ст.123 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином позов, поданий після закінчення строків встановлених законом, не відповідає вимогам передбаченим адміністративним процесуальним законодавством, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку необхідного для усунення вищенаведених недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. ст.122,123,160,161,169,248, 256,286 КАС України, суддя,-
позовну заяву позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: