Справа № 175/10957/25
Провадження № 2/175/2209/25
5
14 листопада 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області в селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат,
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2025 року було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у своєму позові посилався на те, що позивач підписав анкету заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № б/н від 03 квітня 2024 року, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт до 200000 грн. 00 коп. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та банком договір. Разом з тим, відповідачем було порушено зобов'язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 18 червня 2025 року в сумі 64827 грн. 62 коп., з яких 1) заборгованість за тілом кредиту - 64827 грн. 62 коп.
Відповідно до вимог ч. 5 ст.279 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач та/або його представник в судове засідання не з'явилися, про причини не явки суду не повідомили. Правом надання відзиву на позов не скористався. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов'язків, а тому з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов'язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Відповідач, відповідно до ч. 7 ст.178 ЦПК України, відзив до суду не подавав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Судом встановлено, що 03 квітня 2023 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом отримання кредитного ліміту на платіжну карту, про що свідчить її особистий підпис. Даний договір був укладений шляхом підписання анкети-заяви клієнта на оформлення кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідно до умов договору, відповідачу було відкрито картковий рахунок в національній валюті України та встановлено ліміт кредитування у розмірі 200000 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідачем порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого станом на 18 червня 2025 року відповідно до розрахунку, наданого позивачем, виникла заборгованість у розмірі 64827 грн. 62 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит, будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н від 03 квітня 2024 року станом на 18 червня 2025 року в сумі 64827 грн. 62 коп., з яких 1) заборгованість за тілом кредиту - 64827 грн. 62 коп.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог - слід стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн. понесених судових витрат, оплата яких доводиться наявною в матеріалах справи квитанцією.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ст.ст.81, 141, 258-268 ЦПК України суд,
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору б/н від 03 квітня 2024 року станом на 18 червня 2025 року в сумі 64827 грн. 62 коп., з яких 1) заборгованість за тілом кредиту - 64827 грн. 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати на судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Г. Васюченко