Справа № 175/12449/25
Провадження № 2/175/2428/25
Іменем України
"14" листопада 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Зубченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2016 року по справі 175/2028/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 700,00 грн. щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , починаючи стягнення з 23.05.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач зазначає, що на теперішній час визначена у 2016 році сума аліментів не є актуальною, та не забезпечує належне утримання дитини. 17.11.2024 року відповідач вважається зниклим безвісти, проте, ця обставина не позбавляє позивачку права на зміну способу стягнення аліментів з батька дитини.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилася, через підсистему «Електронний суд» подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його місця реєстрації. Про причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву не подавав.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 29.05.2014 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області зроблено актовий запис №32. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір'ю ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2016 року по справі 175/2028/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 700,00 грн. щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , починаючи стягнення з 23.05.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби Рябухіною Ю.В. від 04.08.2016 року відкрито виконавче провадження НОМЕР_7 на підставі виконавчого листа №175/2028/16 виданого 26.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 700,00 грн. щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , починаючи стягнення з 23.05.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування» № 8364 від 22.12.2024 року наказано службове розслідування вважати завершеним. З витягу вбачається, що в ході службового розслідування встановлено факт зникнення безвісти 17.11.2024 року, під час ведення інтенсивних бойових дій в районі населеного пункту Ольговка Курської області, зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_2 . Факт зникнення вважати таким, що стався при проходженні військової служби, пов'язаної із захистом Батьківщини, під час виконання обов'язків військової служби в районі ведення бойових дій на території курської області російської федерації.
Постановою головного державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Статьєвою А.В. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 за виконавчим провадженням НОМЕР_7 від 04.08.2016 року.
06.10.2025 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , про що цифровим офісом державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зроблено актовий запис №13591. Прізвище чоловіка та дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 .
Постановою про зміну реєстраційних даних головного державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 27.03.2025 року внесено зміни в РНОКПП стягувача замість « НОМЕР_4 » зазначено « НОМЕР_5 », та адресу проживання замість « АДРЕСА_1 » зазначено « АДРЕСА_2 ».
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України- розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 192 СК України передбачена можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня
2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс14.
Отже, позовні вимоги позивача про зміну способу стягнення аліментів ґрунтуються на недостатності суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини, її гармонійного розвитку.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що стягувач бажає змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши його у частці від доходу відповідача, відповідно суд доходить висновку про необхідність зміни аліментів, що стягуються з відповідача у твердій грошовій сумі та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягувати в подальшому з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх сина у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
При цьому, судом було встановлено, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування» № 8364 від 22.12.2024 року, ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з 17.11.2024 року, під час ведення інтенсивних бойових дій.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Відповідно до п. 7 Порядку, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Отже, враховуючи те, що малолітній ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, а за відповідачем, як за військовослужбовцем, який рахується зниклим безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зміну способу стягнення аліментів у зв'язку з недостатністю суми фактично стягуваних аліментів для забезпечення потреб дитини є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України із відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп.
Керуючись ст. ст. 19, 27, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2016 року по справі 175/2028/16-ц (провадження №2/175/805/16).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати без подальшого виконання з Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчий лист по справі №175/2028/16, виданий на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2016 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. С. Журавель