Справа № 591/9838/24
Провадження № 2/591/1875/24
14 листопада 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді - Сидоренко А.П.,
з участю секретаря судового засідання - Кирионенко В.В.,
представника позивача - Яременко Т.О.,
представника відповідача - Зацепіна В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,
Представник ТОВ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ2» звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , та свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 квітня 2018 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та позивачем укладено договір №1/18 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, згідно з яким позивач зобов'язується надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати позивачу за послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.
У період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2024 року позивач надавав послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , співвласником якого є відповідачка.
Позивачем здійснювалось нарахування співвласникам за послуги з управління багатоквартирним будинком відповідно до вимог законодавства України.
З 01 січня 2019 року по 31 серпня 2024 року період нарахування платежів за управління багатоквартирним будинком здійснювалось відповідно до ціни зазначеної у п. 5 Договору. Так, ціна послуги з управління становить 2,60 гривень для мешканців 1-го поверху, та 3,32 гривень для мешканців вище 1-го поверху на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Згідно оборотної відомості за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , наявна заборгованість в сумі 12010,64 грн.
Відповідачка не сплачує щомісячних платежів на управління багатоквартирного будинку, внаслідок чого виник борг, що становить 12010,64 грн.
Відповідачка є власницею кв. АДРЕСА_3 , та відповідно, є співвласницею багатоквартирного будинку, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження її спільного майна.
Фактично послуги надавались позивачем, а відповідачкою споживались, від неї не надходило актів-претензій щодо надання послуг неналежної якості.
Посилаючись на зазначене, просить стягнути з відповідачки на свою заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2024 року в розмірі 12010,64 грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання на 15 січня 2025 року о 09 год. 00 хв.
15 січня 2025 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 01 квітня 2025 року 09-30 год. у зв'язку з клопотанням представника відповідача.
29 січня 2025 року від представника відповідачки надійшла зустрічна позовна заява.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2025 року зустрічна позовна заява повернута заявнику.
28 березня 2025 року від представника відповідачки - адвоката Зацепіна В.С. надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що 18 квітня 2018 року між відповідачем та позивачем був укладений договір №7/18 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
З тексту договору вбачається, що ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси. Однак відповідачка не надавала згоду останній на укладання від її імені договорів з будь-якими фізичними або юридичними особами.
Повідомляє, що матеріали справи не містять підтвердження надання ОСОБА_2 повноважень на представництво відповідачки.
Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦКУкраїни недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, за загальним правилом, наслідком недійсності правочину є повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану (двостороння реституція). Такий наслідок недійсності правочину зумовлює дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом, які у цьому випадку полягають у недопущенні можливості порушення імперативних приписів актів цивільного законодавства, та інтересів учасників недійсного правочину - у збереженні кожним із них того, що було ним передано на виконання такого правочину.
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю (а.с.60-61).
01 квітня 2025 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 09 липня 2025 року 13 год. 00 хв. у зв'язку з клопотанням представника відповідача.
09 липня 2025 року у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в Сумській області розгляд справи відкладено до 15 жовтня 2025 року об 10 год. 00 хв.
15 жовтня 2025 року у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги та запереченням представника відповідачки проводити судове засідання під час повітряної тривоги, розгляд справи відкладено до 11 листопада 2025 року 16 год. 30 хв.
В зазначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог, а також зазначив по пропуск позивачем строку позовної давності.
Відповідачка про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частина 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлюють обов'язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час судового розгляду встановлено, що 18 квітня 2018 року між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , в особі уповноваженої особи від Співвласників будинку для укладення, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням ОСОБА_2 , та позивачем укладено договір №1/18 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, згідно з яким позивач зобов'язується надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати позивачу за послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.
Відповідно до п. 1 Договору Управитель зобов'язується надавати Замовнику послуги з управління Будинком та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - ОБ'ЄКТ), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби співвласників житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - ПОСЛУГА), а Замовник зобов'язується оплачувати Управителю зазначену послугу, згідно з вимогами законодавства України та умовами цього Договору, а також відшкодовувати здійснені Управителем інші необхідні витрати, пов'язані з управлінням Об'єкту.
Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Перелік складових послуги з управління включає: технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем, обслуговування димових та вентиляційних каналів, прибирання прибудинкової території, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами, освітлення місць загального користування і підвалів та накачування води, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (а.с.12-14).
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ 2» зареєстровано як юридична особа 08 листопада 2021 року (а.с. 9).
У період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2024 року позивач надавав послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , співвласником якого є відповідачка.
У вказаний період нарахування платежів за управління багатоквартирним будинком здійснювалось відповідно до ціни зазначеної у п. 5 Договору. Так, ціна послуги з управління становить 2,60 гривень для мешканців 1-го поверху, та 3,32 гривень для мешканців вище 1-го поверху на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку(а.с. 12).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24 вересня 2024 року та копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від ТОВ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ» слідує, що відповідачка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10-11, 34).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18 жовтня 2023 року у справі № 591/7768/23 скасовано наказ Зарічного районного суду м. Суми 08 вересня 2023 року у справі №591/7768/23, провадження №2-н/591/2845/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ 2» заборгованості за послугу з управління багатоквартирним будинком, за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року в сумі 6594,35 грн., інфляційні збитки за період з 01.09.2020 по 24.02.2022 в сумі 277,27 грн., 3% річних за період з 01.09.2020 по 24.02.2022 в сумі 77,23 грн, судовий збір в сумі 268,40 грн.(а.с.8).
В зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_1 своєчасно не проводить оплату наданих їй послугз управління багатоквартирним будинкомТОВ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ2», має заборгованість в сумі 12010 грн. 64 коп., що підтверджується обіговою відомістю за особовим рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 15-33).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» о житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Згідно ч. 1 ст. 15 цього Закону договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - Правила).
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов'язаннями.
Правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час судового розгляду встановлено, щовідповідачкою не вносилась плата по оплаті послуг з ТОВ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ2» в повному обсязі, а також інші платежі, а тому право позивача порушене та підлягає захисту, а заборгованість підлягає з них стягненню.
Доводи відповідачки про те, що матеріали справи не містять підтвердження надання ОСОБА_2 повноважень на представництво відповідачки, суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається зі змісту Договору № 1/18 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 18 квітня 2018 року ОСОБА_2 діяла як уповноважена особа від співвласників будинку для укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконання на підставі протоколу № б/н від 22 лютого 2018 року зборів співвласників будинку.
При цьому питання законності визначення уповноваженої особи, що відбулось в результаті зборів співвласників будинку 22 лютого 2018 року, не є предметом спору у вказаній справі, а відомостей, які б вказували про те, що таке рішення оскаржувалось відповідачкою, або визнавалося незаконним, суду не надано.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16 визначив, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмового договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Таким чином, доводи відповідачки про те, що вона не укладала з позивачем договору на управління будинком, а також не уповноважувала відповідну особу на його укладення, суд відхиляє та вважає їх необгрунтованими.
Представник відповідачки крім іншого, зазначив, що вказані позовні вимоги заявлені поза строком позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч.1 ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. В силу ч. 2 статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Між тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби СОVID-19» від 30 березня 2020 року № 540-IX, що набрав чинності 02 квітня 2020 року, Розділ «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.
У подальшому постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався до 30 червня 2023 року включно.
З 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені, зокрема, статтею 233 КЗпП України продовжуються на строк його дії. Відповідно до пункту 1 Постанови «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 651 від 27.06.2023 р. Кабінету Міністрів України, було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строки позовної давності по заборгованості, що виникла станом на 02 квітня 2020 року призупинились.
Позивач звернувся до суду 01 жовтня 2024 року з вимогами про стягнення заборгованості в період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2024 року.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення позивача із даною заявою до суду 01жовтня 2024 року та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2024 року, трирічний строк позовної давності щодо вимог у цій справі заявником не пропущено.
Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту і з відповідачки необхідно стягнути в заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 12010 грн. 64 коп.,
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачкинеобхідно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ2» заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12010 грн. 64 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОБУТСЕРВІС СУМИ2» місцезнаходження: м. Суми, вул. Британська, буд. 39, кв. 71, код ЄДРПОУ 40242254.
Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.П.Сидоренко