Справа № 591/12172/24
Провадження № 2/591/2389/24
14 листопада 2025 року
Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Полякової А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №591/12172/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни про визнання недійсним та скасування рішення,-
У грудні 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом, який, уточнивши вимоги, мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право власності за заповітом від 21.12.1999 її батько був власником частинеи житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , також він був власником земельних ділянок, що розташовані за цією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки помер. Після його смерті спадкоємцем майна стала позивачка.
Інша половина домоволодіння належали ОСОБА_5 , а після його смерті - його дружині, відповідачці по справі.
В ході розгляду цивільної справи про виділ в натурі належного позивачці та відповідачці майна, було з'ясовано, що чоловік відповідачки за життя на своїй частині земельної ділянки самочинно побудував новий будинок загальною площею 233,2 кв.м., при введенні цього будинку до експлуатації його поштова адреса була вказана така сама, як і в старому будинку. Приватний нотаріус Бурбика Т.А. зареєструвала новий житловий будинок і той будинок, що знаходився у спільній частковій власності. За вказаним документом ОСОБА_5 став одноосібним власником будинку за вказаною адресою, хоча реально за цією адресою знаходився старий будинок, власниками якого були в рівних долях батько позивача та чоловік відповідачки. Фактично державна реєстрація одразу двох житлових будинків була здійснена під одним реєстраційним номером, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказана помилка призводить до неможливості реєстрації позивачем її права власності на спадщину після смерті батька. Постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій в порядку спадкування. Звернення до приватного нотаріуса Бурбики Т.А. зі заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позитивних результатів не дало.
Уточнивши позовні вимоги, просить: визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А. про внесення в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно реєстраційного запису № 1113957159101 від 16.12.2016 року, яким було зареєстровано право власності ОСОБА_5 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з часткою 1/1.
Ухвалою суду від 09.01.2025 відкрито провадження у справі. Ухвалою від 19.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 із позовом не погодилась. Зазначила, що на даний час позивачка є власником окремої частини домоволодіння та земельної ділянки з виділом в натурі у власність окремих частин житлових будинків, надвірних будівель та споруд, а також земельної ділянки з припиненням права спільної часткової власності. Позивачкою не доведено, що державна реєстрація права власності порушила права позивачки. Судове рішення яким затверджено мирову угоду, є підставою для державної реєстрації належної їй частки в домоволодінні. Просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали із зазначених підстав.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник проти позову заперечували з підстав, вказаних у відзиві.
У судове засідання відповідач приватний нотаріус Бурбика Т.А. не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У відповідь на ухвалу суду про витребування доказів зазначила, що надати копію реєстраційної справи не має можливості, оскільки термін зберігання справи - три роки, цей термін минув.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину належало частина жилого будинку А-1 з відповідною частиною господарчих та побутових будівель за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 13.03.1978 належали частина житлового будинку з надвірними будівлями за цією ж адресою.
21.12.1999 державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким посвідчено право власності ОСОБА_6 на спадкове майно - частину жилого будинку «А-1» жилою площею 60,3 кв.м. щ відповідною частиною надвірних, господарчих та побутових будівель по АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Також ОСОБА_6 на підставі державних актів належали земельні ділянки, розташовані за цією ж адресою (а.с. 6-7).
ОСОБА_6 був батьком позивачки, вказана обставина визнається сторонами у справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а.с. 8).
Відповідно до копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 паспорт виготовлено 26.10.2016 на замовлення ОСОБА_5 .
За поясненнями сторін у 2017 році ОСОБА_5 зареєстрував право власності на нерухоме майно - будинок АДРЕСА_1 .
На запит суду приватний нотаріус Бурбика Т.О. повідомила, що надати копію реєстраційної справи не має змоги, оскільки реєстраційні справи відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років (а.с. 41).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.
08.11.2017 приватний нотаріус Першої Сумської державної нотаріальної контори видала ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 . Майно складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними надвірними, господарськими та побутовими будівлями загальною площею 324,5кв.м., житловою площею 149,4 кв.м.
У свідоцтвах зазначено, що право власності спадкодавця зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А., 14.09.2017, номер запису про право власності - 17963013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1113957159101 (а.с. 83-86).
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.11.2017 державним нотаріусом Калініченко Є.Ю. зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності №1-1522 від 08.11.2017, виданого державним нотаріусом Першої сумської державної нотаріальної контори Калініченко Є.Ю. Розмір часток у власності - та .
Відповідно до цієї інформації за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване право власності на житловий будинок загальною площею 324,5, житловою площею 149,4 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1113957159101). Відповідно до відомостей про складові частини об'єкта нерухомого майна вказаний об'єкт складається з:
-житлового будинку житловою площею 48,8 кв.м., загальною площею 91,3 кв.м. А-1, а також прибудов та підвалу;
-житлового будинку житловою площею 102,6 кв.м., загальною площею 233,2 кв.м., Р-1, а також господарських будівель та споруд (а.с. 48-49)
У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебувала справа №591/4047/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ у натурі частки нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ в натурі у власність майна та припинення права спільної часткової власності.
Ухвалою Зарічного районного суду від 12.01.2022 затверджено мирову угоду у цій справі. Згідно з нею сторони домовилися провести поділ житлового будинку і господарських споруд домоволодіння з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 виділяються в натурі у власність наступні приміщення й надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната 2-1 площею 5,9 кв.м, житлова кімната 2-2 площею 13,3 кв.м. Приміщення житлової прибудови літ. «А1 - 1»: коридор 2-4 площею 5,2 кв.м, кухня 2-5 площею 8,4 кв.м, житлова кімната 2-6 площею 20,6 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: житлова кімната 2-3 площею 7,0 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а1»: коридор 2-7 площею 9,8 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а2»: ванна 2-8 площею 4,9 кв.м. Приміщення підвалу літ. «п/д»: сарай 2-7 площею 16,2 кв.м.
Приміщення житлового будинку літ. «Р-1»: 1-й поверх: коридор 1 площею 18,9 кв.м, кухня 2 площею 14,6 кв.м, житлова кімната 3 площею 16,6 кв.м, санвузол 4 площею 7,2 кв.м, тамбур 5 площею 4,3 кв.м, кухня-їдальня 6 площею 47,7 кв.м, санвузол 7 площею 4,4 кв.м, душова 8 площею 2,1 кв.м. Мансарда: коридор 9 площею 15,3 кв.м, житлова кімната 10 площею 18,1 кв.м, житлова кімната 11 площею 16,1 кв.м, житлова кімната 12 площею 9,2 кв.м, коридор 13 площею 15,0 кв.м, санвузол 14 площею 1,1 кв.м. житлова кімната 15 площею 9,2 кв.м, житлова кімната 16 площею 16,1 кв.м, житлова кімната 17 площею 17,3 кв.м.
Господарські споруди: кухня-сарай Ж, гараж П, ворота-огорожа №3,4.
ОСОБА_1 виділено в натурі приміщення житлового будинку літ. «А-1»: кухня «1-1» площею 6,7 кв.м, житлова кімната «1-2» площею 12,0 кв.м, житлова кімната «1-3» площею 8,5 кв.м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «1» площею 6,5 кв.м, веранда «11» площею 10,3 кв.м. Приміщення підвалу літ. «п/д»: погріб «111» площею 12,0 кв.м.
Господарські споруди: убиральня літ. «И», гараж літ. «К», кухня літ. «Л», сарай літ. «М», сарай літ. «М1», ворота огорожа №1,2.
Також угодою проведено розподіл земельної ділянки, що розташована за цією ж адресою.
Сторони погодилися припинити право спільної часткової власності на домоволодіння та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 81-82) .
У 2024 році позивачка звернулась до Сумської міської державної нотаріальної контори з приводу видачі їй свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.
Постановою від 18.01.2024 державний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій, вказавши, що з наданих документів вбачається, що право власності на частину житлового будинку та земельних ділянок по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_6 . Також нотаріусу була надана ухвала про затвердження мирової угоди, якій спадкоємиці виділяються в натурі у власність частина приміщень у дубинку та земельної ділянки. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за іншою особою, співвласником.
З огляду на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно питання щодо спадкового майна може бути вирішено в судовому порядку. Видати свідоцтво про право на спадщину на вищезазначене нерухоме майно неможливо (а.с. 9)
У липні 2024 року представник позивача звертався до приватного нотаріуса Бурбики Т.А. із заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому замість одноосібного права власності ОСОБА_5 на будинок АДРЕСА_1 просив записати його право власності на частку вказаного будинку(а.с. 31). Матеріали справи не містять доказів надання відповіді на цю заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частин 2,3 статті 3 вказаного закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 вказаного закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, загальними засадами державної реєстрації прав є: внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на 14.09.2017 Реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Судом встановлено, що під одним реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1113957159101 зареєстровано два самостійні об'єкти нерухомості: половина житлового будинку літ. «А-1» (загальною площею 91,3 кв.м.) та житловий будинок літ. «Р-1» (загальною площею 233,2 кв.м.), що є прямим порушенням положення ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
При проведенні державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на півтора житлових будинка (половину будинка літ А-1 та весь будинок літ Р-1) за адресою АДРЕСА_1 та визначивши розмір частки 1/1, реєстратор не перевірив наявність зареєстрованих прав інших осіб на частину об'єкта нерухомості, зокрема частки ОСОБА_6 у житловому будинку літ. «А-1», що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.12.1999 та даними інвентаризаційної справи.
Судом встановлено, що на момент реєстраційної дії - реєстрації за ОСОБА_5 права власності ОСОБА_6 був живим і залишався власником частини житлового будинку літ. «А-1». Реєстрація одноосібного права власності ОСОБА_5 на весь об'єкт під однією адресою призвела до незаконного включення чужої частки ( будинку літ. «А-1») до складу майна, на яке поширювалося його право, що суперечить ст. 317 ЦК України, відповідно до якої власникові належить право володіння, користування та розпоряджання майном у межах, визначених законом, без порушення прав інших осіб.
Встановлені судом порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для скасування рішення приватного нотаріуса Бурбики Т.А., як реєстратора, про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , з часткою 1/1.
Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що позивачка не довела порушення своїх прав, не спростовують факту незаконності первинної реєстраційної дії від 16.12.2016. Виділ в натурі, затверджений мировою угодою, не усуває порушення, допущене при державній реєстрації, та не є підставою для відмови в позові, оскільки не відновлює можливості позивачки зареєструвати спадкове майно ( частку будинку літ. «А-1») у встановленому порядку.
Відмова державного нотаріуса від 18.01.2024 у видачі свідоцтва про право на спадщину обґрунтована саме наявністю суперечливих відомостей у Державному реєстрі, що підтверджує порушення прав позивачки внаслідок оскаржуваної реєстраційної дії .
Позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Бурбики Т.А. про реєстрацію права власності. Разом з тим, наведеними вище положеннями статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» в редакції, яка чинна з 2023 року, безпідставно зареєстровані речові права припиняються у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав ; а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Виходячи з положень наведеної вище норми, не передбачено визнання недійсним рішення про реєстрацію речового права. Належним способом захисту, у справах щодо правомірності рішення державного реєстратора, є його скасування без визнання недійсним.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: суд вважає необхідним скасувати рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т.А. від 14.09.2017 про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 із розміром частки - 1/1 ( номер запису про право власності - 17963013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1113957159101)
У зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідачів в дольовому порядку підлягає стягненню на користь позивача половина сплаченого судового збору, тобто по 302,80 грн. з кожного.
Позивачем також заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Понесені витрати підтверджуються копією угоди про надання правової допомоги та квитанцією про оплату послуг адвоката в сумі 2 000 грн. У квитанції наведено перелік виконаних робіт у зв'язку з наданням правової допомоги у даній справі.
Відповідачами клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявлялось.
Вказані витрати підтверджені належними доказами, відтак, підлягають розподілу.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів в дольовому порядку половину понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, тобто по 500 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни про визнання недійсним та скасування рішення задовольнити частково.
Скасувати рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни від 14.09.2017 про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 із розміром частки - 1/1 ( номер запису про право власності - 17963013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:1113957159101).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 802,80 грн.
Стягнути з приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 802,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2025.
Суддя О.О. Ніколаєнко