Провадження № 1кп/932/429/25
Справа № 932/6146/23
Іменем УКРАЇНИ
13 листопада 2025 року Шевченківський районний суд
міста Дніпра
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Прокурор завив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення. Він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується. Проти задоволення клопотання сторони захисту заперечував.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки наявність вказаних ризиків останнім не доведено. Він не збирається переховуватися від суду та впливати на свідків. Обвинувачений ОСОБА_7 тривалий час перебуває під вартою, має на утриманні неповнолітню дитину та батьків-пенсіонерів. Просять змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши надані матеріали, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.
Обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, скоєного в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, і з врахуванням тяжкості пред'явленого обвинувачення і суворості покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, особи обвинуваченого, а також стадії процесу, оскільки ОСОБА_7 може змінити місце фактичного мешкання, перетнути держаний кордон поза пунктами пропуску, виїхати на тимчасово окуповану територію України, реально існує обґрунтований ризик, що він буде переховуватися від суду.
Також, оскільки на теперішній час агресивні дії держави-агресора, Російської Федерації, продовжуються, враховуючи характер кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 , під час воєнного стану в Україні на користь Російської Федерації, реально існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_7 продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується та вчинить інші протиправні дії, які необхідні для надання допомоги представникам Російської Федерації, та може перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню.
Суд вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправного діяння, в якому він обвинувачується, його особистість, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_7 , яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли суд продовжує дослідження доказів та перейшов до допиту додаткових свідків сторони обвинувачення та сторони захисту і судом призначена перевірка заяви ОСОБА_7 до Державного бюро розслідувань стосовно застосування відносно нього недозволених методів досудового розслідування, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який, не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний ОСОБА_7 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_7 має батьків похилого віку та неповнолітню дитину, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, його суспільної небезпеки, вищезазначені доводи не свідчать про наявність у ОСОБА_7 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду і вказані обставини враховуються судом у сукупності з іншими обставинами при розгляді кримінального провадження.
Твердження захисту, що кримінальне провадження тривалий час розглядається судом, не можна вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як тривалість розгляду справи залежить від складності справи та об'єму доказів, які сторони кримінального провадження надають суду, і суду необхідно дослідити.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним клопотання сторони захисту залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
З урахуванням положень ст.ст.182, 183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому застави, як альтернативного запобіжного заходу, з врахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме державній зраді, вчиненої в умовах воєнного стану.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 331, 370, 372 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_7 із застосуванням електронного засобу контролю залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 січня 2026 року, включно.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді
ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3