08 жовтня 2025 року
м. Чернівці
справа № 714/149/25
провадження 22-ц/822/756/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Тетяна Борисівна, на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року, головуючий у першій інстанції Козловська Л.Д.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у лютому 2025 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований виконавчим комітетом Горбівської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області 07 листопада 2008 року актовим записом №36, розірваний рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2024 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 проживає окремо, коштів на утримання дітей не надає.
Посилалася на те, що ОСОБА_2 є здоровим, на утриманні інших дітей не має, здійснює підприємницьку діяльність без реєстрації, має постійний дохід, транспортний засіб, спецтехніку (трактора).
Вказувала на загальні витрати на дітей (харчування, одяг, іграшки, канцтовари для школи тощо), відвідування гуртків.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 8000 грн щомісяця, починаючи з дати подачі позову до суду і до досягнення повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 8000 грн щомісяця, починаючи з дати подачі позову до суду і до досягнення повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 3500 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах платежів за один місяць.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волошина Т.Б., апеляційній скарзі просить рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 8000 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи,
Судом першої інстанції не надано оцінки проживанню дітей з матір'ю ОСОБА_1 , однаковий обов'язок батьків щодо утримання дітей.
Посилається на те, що ОСОБА_2 є молодив за віком, здоровим, працездатним.
Виконання ОСОБА_2 обов'язків опікуна є добровільним рішенням, пов'язане лише з отриманням відстрочки щодо призову, не повинно впливати на гармонійний розвиток та належне забезпення дітей.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волошина Т.Б., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини частково, суд першої інстанції вважав, що підлягає захисту право ОСОБА_1 на стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 3500 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Водночас суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_1 визначено розмір аліментів у твердій грошовій сумі, але не надано доказів отримання ОСОБА_2 заробітку (доходу), що виключає застосування мінімального рекомендованого або більшого розміру аліментів.
Також судом першої інстанції встановлено, що рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2024 року ОСОБА_2 призначено є опікуном недієздатного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На утриманні ОСОБА_2 перебуває матір ОСОБА_6 , яка є пенсіонеркою, та батько ОСОБА_7 , який є інвалідом загального захворювання.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований виконавчим комітетом Горбівської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області 07 листопада 2008 року актовим записом №36, розірваний рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2024 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідок опорного закладу Горбівського ліцею Острицької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 29 січня 2025 року №13, 14 діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 навчаються в даному навчальному закладі та харчуються за рахунок матері.
Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 07 жовтня 2024 року ОСОБА_2 призначено є опікуном недієздатного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є пенсіонеркою.
ОСОБА_7 є інвалідом загального захворювання.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
На підставі ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням обставин, викладених у ч.1 ст.182 цього Кодексу.
За вимогами ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини , стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних, чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина , наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів , доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано усі істотні обставини, що могли вплинути на визначення розміру аліментів.
У матеріалах справи відсутні докази наявності у платника аліментів нерухомого та рухомого майна, грошових коштів, витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Ураховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ОСОБА_2 , призначення опікуном, відсутність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, інші обставини, що мають істотне значення, потреби дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідність та достатність розміру аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 3500 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., в апеляційній скарзі на те, що розмір аліментів є не співмірним.
На підставі ч.1ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п'ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв'язку із чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України № 2037-УІП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08 липня 2017 року, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
На підставі частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3196 гривень.
Закріплений на законодавчому рівні мінімальний розмір аліментів не виконує обмежувальну функцію при визначенні розміру аліментів, який цей мінімум перевищує.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, зазначала необхідний та достатній рівень утримання 8000 грн на кожну дитину.
Водночас ОСОБА_1 посилалася на витрати на дітей, пов'язані з харчуванням, придбанням одягу, іграшок, канцтоварів для школи тощо, відвідування гуртків.
Проте, у матеріалах справи відсутні докази невідповідності розміру утримання, визначеного судовим рішенням, потребам дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Отже, норми СК України не передбачають обов'язок батьків утримувати дитину в рівних частках.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на наведене рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі ч.1ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Тетяна Борисівна, залишити без задоволення.
Рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 02 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулянда
О. О. Одинак