Справа № 645/6649/25 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/1310/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : інше
11 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю законного представника
потерпілого ОСОБА_6
представника заявника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 05 вересня 2025 року,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
29.09.2025 року представник заявника ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду скаргу, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб ВП № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою від 05.09.2025 року.
В обґрунтування скарги зазначав, що 05.09.2025 мати неповнолітнього ОСОБА_8 ОСОБА_6 подала заяву до ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення відносно її неповнолітнього сина. Відомості за заявою відділом поліції не були внесені до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 05 вересня 2025 року.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки імперативним приписам ч.1 ст.214 КПК України,які не були виконані уповноваженими особами ВП № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
Вказує, що слідчим суддею не надано оцінки тому факту, що заява ОСОБА_6 , яка була долучена до матеріалів кримінального провадження № 12025226220000352 від 13.08.2025 року за ч.2 ст.125 КК України, містила відомості про інші способи вчинення злочину відносно її сина, а тому підлягала внесенню до ЄРДР окремо.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, кримінальне провадження № 12025226220000352 від 13.08.2025 року за ч.2 ст.125 КК України розпочато на підставі рапорту слідчого, що позбавляє прав ОСОБА_6 як заявника.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причин своєї неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливим проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, доводи законного представника потерпілого та представника заявника на підтримання вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.
Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У свою чергу, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені лише слідчий, дізнавач, прокурор, що також узгоджується із загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі принципом диспозитивності щодо розподілу процесуальних функцій.
Разом з цим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
У постанові від 01.12.2022 року у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених вище і тільки після прийняття рішення органом досудового розслідування щодо заяви про вчинення кримінального провадження слідчим суддею, у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР, може бути надана оцінка заяві про вчинення кримінального провадження та прийнятому органом досудового розслідування рішенню. Наявність такої оцінки є обов'язковою для здійснення функції судового контроля слідчим суддею, тобто носить цілком преюдиціальний характер.
Аналізом змісту ч.1 ст.214 КПК України встановлено, що у разі встановлення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а у разі встановлення відсутності в заяві відомостей про вчинене кримінальне правопорушення орган досудового розслідування повинен повідомити заявника про відмову у внесенні відомостей за такою заявою. Тобто заявник у всякому разі повинен бути сповіщений про прийняте рішення.
Як убачається з матеріалів провадження, 05.09.2025 мати неповнолітнього ОСОБА_8 ОСОБА_6 подала заяву до ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про вчинення 30.07.2025 року кримінального правопорушення проти її неповнолітнього сина ОСОБА_8 , що, на її думку, підпадає під ознаки ч. 2 ст. 187 КК України та просила розпочати досудове розслідування.
Відповідно до листа начальника ВП№ 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області №216903-2025 від 18.09.2025 року звернення-заява, яка надійшла 08.09.2025 року від ОСОБА_6 , зареєстрована в ІКС ІПНП № 21439, розглянута Відділом поліції №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області. Крім того, у вказаному листі зазначалось, що 13.08.2025 ОСОБА_6 вже було подано заяву, за результатами розгляду якої відомості внесено до ЄРДР за №12025226220000352 від 13.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Як убачається з витягу з ЄРДР, кримінальне провадження №12025226220000352 від 13.08.2025 року було розпочато на підставі заяви від ОСОБА_6 про те, що 30.07.2025 року за адресою м.Харків, Стадіонний проїзд, 8, раніше невідомий чоловік спричинив шкоду її неповнолітньому сину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з того часу перебуває на лікуванні в поліклініці м.Харкова. Відомості до ЄРДР внесені за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. (а.с. 11)
Разом з цим, як убачається зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 05.09.2025 року, обставини, про які вона зазначає, стосуються подій 30.07.2025 року за адресою м.Харків, Стадіонний проїзд, 8, щодо нападу на її неповнолітнього сина ОСОБА_8 .
Тобто, події, зазначені в заяві ОСОБА_6 , стосуються подій за фактом яких вже зареєстровано відомості в ЄРДР та за вказаним фактом проводиться досудове розслідування.
Разом із тим, положення ст. 214 КПК України не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною диспозицією як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 60 КПК заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Частиною 2 даної статті визначені права заявника, до яких відноситься також право заявника подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи.
Тобто, вказаною нормою прямо передбачено право заявника подавати на підтвердження своєї заяви будь-які речі та документи як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так і на досудовому розслідуванні.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що на процес збирання доказів у кримінальному провадженні можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК України), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина 1 статті 56 КПК України).
У той же час ні заявник, ні потерпілий, ні слідчий суддя не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав'язування слідчому та прокурору саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною, а також не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав'язування слідчому та прокурору коло осіб причетних до кримінального правопорушення.
Процесуальне становище потерпілого та його представника визначено ч. 1 ст. 55 КПК, згідно з якою потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Частина 2 цієї статті передбачає, що права й обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Тобто для набуття статусу потерпілого достатньо подання заяви про вчинення щодо особи кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 5 ст. 55 КПК за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Лише таким процесуальним рішенням слідчого чи прокурора припиняється статус потерпілої особи, яка подала заяву про злочин щодо неї, під час якого їй завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Указане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема,у постановах від 20 травня 2020 року (справа № 539/3185/17, провадження №51-715км20), 15 вересня 2021 року (справа № 757/1762/21, провадження № 51-2925км21), 21 грудня 2021 року (справа № 264/5209/20, провадження № 51-4525км21).
Надання особі правового статусу потерпілого в конкретному кримінальному провадженні є способом кримінально-процесуального захисту його прав. Зокрема, статус потерпілого наділяє його як учасника кримінального провадження комплексом процесуальних прав, у тому числі на оскарження судових рішень.
Твердження представника заявника про те, що кримінальне провадження № 12025226220000352 від 13.08.2025 року за ч.2 ст.125 КК України розпочато на підставі рапорту слідчого, що позбавляє прав ОСОБА_6 як заявника, спростовуються долученим особисто адвокатом до матеріалів скарги копії витягу з ЄРДР, відповідно до якого відомості про кримінальне провадження №12025226220000352 від 13.08.2025 року було розпочато на підставі саме заяви від ОСОБА_6 .
Крім того, з витягу з ЄРДР вбачається, що ОСОБА_8 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12025226220000352 від 13.08.2025 року.
Також, як пояснив представник заявника в судовому засіданні апеляційного суду у кримінальному провадженні № 12025226220000352 від 13.08.2025 року за ч.2 ст.125 КК України клопотання про зміну кваліфікації кримінального правопорушення та клопотання про визнання потерпілим не подавалось.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що стороною заявника можуть бути реалізовні в повному обсязі права та обов'язки як заявника так і потерпілого.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі відмови у задоволенні клопотань заявником може бути реалізовано право на оскарження дій чи бездіяльності органу досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх підстав та відомостей для внесення їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З огляду на вказані відомості, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки органом досудового розслідування була надана належна та об'єктивна оцінка повідомленню про кримінальне правопорушення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною, оскільки її постановлено у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Немишлянського районного суду м.Харкова від 30 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 05 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4