Справа № 352/1143/25
Провадження № 22-ц/4808/1653/25
Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В.
Суддя-доповідач Бойчук
13 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 23 вересня 2025 року під головуванням судді Гриньків Д.В. в м. Івано-Франківськ у справі за позовом ОСОБА_1 до Лисецької селищної ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом,
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 23 вересня 2025 року залишено без руху та надано апелянтці строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Оскільки із матеріалів поданої апеляційної скарги не вбачалося ціни позову, апеляційний суд був позбавлений можливості визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим апелянтка при сплаті судового збору мала підтвердити відповідність такої сплати належними доказами.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду ОСОБА_3 як представник ОСОБА_1 27.10.2025 до апеляційного суду подала заяву з квитанцією №2.373542917.1 від 27.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 1349 грн. В заяві представник ОСОБА_1 просила долучити квитанцію оплати судового збору до справи №352/114/25.
Однак з квитанції про сплату судового збору вбачається, що в графі «Призначення платежу» була відсутня обов'язкова інформації про призначення платежу.
Також з урахуванням вартості майна, ціни позову та вимог Закону України «Про судовий збір» у встановленому порядку і розмірі апелянтка за подання апеляційної скарги мала сплатити відповідний судовий збір із зазначенням обов'язкових реквізитів (призначення платежу).
З врахуванням таких обставин апеляційний суд не міг визначити в якій саме справі оплачений судовий збір в розмірі 1349 грн. Також з сплаченого судового збору, неможливо встановити з якої суми обраховувала апелянтка розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційний суд звернув свою увагу на те, що однією з умов для визначення розміру судового збору була необхідність надання апелянткою доказів вартості житлового будинку та самостійного обґрунтування розміру судового збору щодо вимоги про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом.
Однак з поданої апелянткою 27.10.2025 заяви не вбачалося ні ціни позову і обгрунтовань його розміру. Тому неможливо було визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру.
Оскільки в апеляційного суду були відсутні матеріали цієї цивільної справи, суд був позбавлений можливості визначити розмір судового збору за подання апеляційної скарги.
Апелянткою не усунуто усіх недоліків ухвали апеляційного суду, тому апеляційна скарга не відповідає вимогам цивільного процесуального закону.
З врахуванням вищевказаних обставин ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 було продовжено строк для усунення недоліків.
На виконання вимог цієї ухвали апеляційного суду представник ОСОБА_1 11.11.2025 подала заяву про виправлення недоліків ухвали та подала іншу апеляційну скаргу з додатками до неї, а саме: копію рішення Тисменицького районного суду від 23 вересня 2025 року, копію титульної сторінки звіту про оцінку вартості житлового будинку та копію сторінки з висновком про вартість майна.
З копії висновку про вартість майна вбачається, що ринкова вартість будинковолодіння, яке є предметом спору у цій справі, становить 134 985 грн і відповідно, це є ціною позову.
Також, представник ОСОБА_1 подала до апеляційного суду аналогічну платіжну інструкцію (квитанцію) №2.373542917.1 від 27.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 1349 грн, яка роздрукована з електронної форми без збільшення розміру судового збору на 150% при поданні апеляційної скарги.
Однак, з урахуванням вартості майна та ціни позову, апелянткою в черговий раз не подано до апеляційного суду належно оформленого платіжного документу з відповідною оплатою судового збору, який би відповідав вимогам Закону України «Про судовий збір» із зазначенням обов'язкової інформації про призначення платежу.
З врахуванням вищевказаного суд доходить висновку, що апелянткою не усунуто усіх недоліків, зазначених в ухвалах Івано-Франківського апеляційного судувід 24 жовтня 2025 року тавід 30 жовтня 2025 року.
Вказані обставини перешкоджають відкриттю апеляційного провадження у цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Роз'яснити, що згідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 23 вересня 2025 року вважати неподаною та повернути апелянтці.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин