Справа № 344/19267/25
Провадження № 11-сс/4808/423/25
Категорія ст. 197 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
12 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано - Франківського апеляційного суду в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2025 року, якою продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Верховина, та жителя АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , вважає ухвалу слідчого судді від 29.10.2025 року необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що не відповідає дійсності висновок слідчого судді про те, що обґрунтованість підозри, пред'явленого правопорушення ОСОБА_9 підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні, оскільки в матеріалах, які досліджувались в судовому засіданні, немає жодної вказівки на виконання підозрюваним об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 КК України, тобто висунення потерпілому вимоги, поєднаної з погрозою.
Твердження в ухвалі слідчого судді, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на думку сторони захисту є надуманими, оскільки всі події, про які йде мова у клопотанні, відбувалися більше як півроку тому, і підозрюваний не вчиняючи жодних дій щодо потерпілого чи свідків, своєю фактичною поведінкою підтвердив, що не має наміру впливати на свідків, як і повторно вчиняти правопорушення.
Звертає увагу, що відмова слідчим суддею у визначенні розміру застави підозрюваному не є обов'язком, а правом слідчого судді, і в даному випадку є недоцільною, так як жодного підтвердження того, що підозрюваний застосував насильство до потерпілого або погрожував таким застосуванням немає.
Сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, без урахування їх у сукупності з іншими наявними обставинами, зокрема даними про особу підозрюваного, наявності у нього судимостей та кримінальних проваджень у суді і на досудовому розслідуванні, не може бути безумовною підставою для не визначення розміру застави.
Просить ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29.10.2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави ОСОБА_9 у межах, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 29 жовтня 2025 року клопотання слідчого задовольнено та продовжено підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 грудня 2025 року включно.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть у повній мірі запобігти наведеним ризикам, що продовжують існувати та не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Під час апеляційного розгляду:
- підозрюваний ОСОБА_9 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати;
- прокурор з приводу поданої апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 29.10.2025 року без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, з наступних підстав.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Згідно положень ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст.199 цього ж Кодексу, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з 'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання суд для прийняття законного та обґрунтованого рішення, має також враховувати наявність чи зміну обставин передбачених ст.178 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу. Окрім іншого, суд повинен врахувати і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, із клопотанням слідчого вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03 лютого 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
04.09.2025 року ОСОБА_9 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.09.2025 підозрюваному ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.11.2025.
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_9 , підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , результатами впізнання свідків та потерпілих, протоколами обшуків, протоколами оглядів, іншими матеріалами кримінального провадження.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності давали підстави слідчому судді дійти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 Кримінального кодексу України.
Також, є обґрунтованими висновки про доведеність наявності ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, про те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування та те, що 01 листопада 2025 року закінчувався строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують та не зменшилися, слідчий суддя, також обґрунтовано врахував вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, у взаємозв'язку з іншими вищевказаними обставинами, не дають достатніх підстав для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Колегія суддів зазначає, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого, прокурором було доведено наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги про не визначення розміру застави щодо підозрюваного ОСОБА_9 , слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому, згідно п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Слідчий суддя, вирішуючи визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, враховував в сукупності всі наявні обставини даного кримінального провадження, характер інкримінованого злочину та його тяжкість, те, що даний злочин, в якому підозрюється ОСОБА_9 , вчинений із погрозою застосування насильства, а тому прийшов до обґрунтованого переконання не визначати щодо нього розмір застави.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 слід залишити без задоволення, так як підстав для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, оскільки висновки слідчого судді є обґрунтованими.
Також не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого за погодженням з прокурором про продовження строку тримання під вартою, оскільки воно відповідає вимогам ст. 199 КПК України.
Керуючись ст.ст. 376, 197, 199, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2025 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5