Житомирський апеляційний суд
Справа №283/706/25 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.
Номер провадження №33/4805/989/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
12 листопада 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Конюшка Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір, що становить 605, 60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 23 березня 2025 року о 13 годині 52 хвилини керував автомобілем Mercedes-Benz GL500 реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по площі Соборній в місті Малині Коростенського району Житомирської області, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Конюшко Д.Б. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що працівники поліції не озвучили підстави для проведення огляду; протокол складений з порушенням вимог чинного законодавства; в протоколі та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначено кількість проміле; відео не безперервне. Адвокат вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є недоведеною, підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не було.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Конюшка Д.Б., який доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статтей 283, 284 КУпАП.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 23.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 23 березня 2025 року о 13 годині 52 хвилини керував автомобілем Mercedes-Benz GL500 реєстраційний номер НОМЕР_1 по площі Соборній в місті Малині Коростенського району Житомирської області в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2); висновком медичного огляду №16 КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради від 23.03.2025, за результатами якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів (а.с. 3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 8); копією протоколу серії ААБ №228282 від 23.03.2025 за ст. 124 КУпАП в якому зазначено, що ОСОБА_1 23.03.2025 року, керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz GL500 реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода (а.с. 6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4337767 від 23.03.2025, якою накладений штраф на ОСОБА_1 в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 7); відеозаписом обставин події (а.с. 9, 10).
Висновок лікаря підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень щодо процедури огляду, а також підписаний протокол про адміністративне правопорушення та керманич надав пояснення «прошу перенести за місцем проживання розгляд справи».
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що працівники поліції не озвучили підстави для проведення огляду, не приймаються до уваги, оскільки у поліціянтів була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів та в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис до акту огляду або до направлення на огляд. Зазначені поліціянтом в акті та направлені ознаки сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися матеріалами справи, оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно. При цьому, у поліціянти обґрунтовано вважали, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що і підтверджено висновком КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради від 23.03.2025 №16. Посилання в апеляційній скарзі на порушення порядку огляду, що полягало у відсутності пропозиції пройти такий огляд на місці, то дане порушення не є істотним і не виключає відповідальності водія за ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, за наслідком якого беззаперечно підтверджено факт його перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника про те, що в протоколі та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння не зазначено кількість проміле, не заслуговують на увагу та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 6, 16, 19, 20, 22 Інструкції відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі - акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, доказом перебування водія в стані алкогольного сп'яніння є висновок медичного огляду, який наявний в матеріалах справи. При цьому, зміст висновку медичного огляду не містить самі результати обстеження спеціальним технічним засобом, а містить лише заключний діагноз: перебуває у стані «алкогольного сп'яніння». Окрім того, на відео записі зафіксований ОСОБА_1 в лікарні під час проходження огляду, на якому керманич здивований, що у нього виявлено 1,39 ‰ та зазначає, що вживав алкоголь напередодні ввечері. Слід зауважити, що примірник акту медичного огляду ОСОБА_1 був виданий останньому, де зазначені всі результати огляду. Крім того, захисник не був позбавлений права витребувати у КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради вказаний вище акт, щоб оглянути результати огляду ОСОБА_1 .. Порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015, під час огляду ОСОБА_1 не встановлено, оскільки в даному випадку належним доказом знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння є висновок медичного закладу, складений на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи. Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушенням поліціянти вірно вказали, що ОСОБА_1 керував ТЗ в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вказані обставини зазначені в самому висновку-перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 та є належним та допустимим доказом.
Під час апеляційного розгляду справи не були спростовані обґрунтовані та об'єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. При цьому суд враховує, що присутність свідків при проходженні огляду на стан сп'яніння (як і відмови від цього), не є обов'язковою за умови здійснення відеофіксації події (ст. 266 КУпАП).
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким надана вірна оцінка, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Малинського районного суду Житомирської області від 08 липня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь