Справа №760/20680/20 1-кп/760/935/25
02 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2020 за № 12020100090002259, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України,
Солом'янським районним судом м. Києва здійснюється кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України. Відносно ОСОБА_11 провадження зупинене.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 утримуються під вартою.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , зазначивши, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, застосованих до них, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що були встановлені раніше, та на даний час не зменшились, зокрема, можливості ухилятися від суду, негативно впливати на учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також просила врахувати дані про осіб обвинувачених, їх соціальні зв'язки, тяжкість, обставини скоєного кримінального правопорушення.
Захисники та обвинувачені в судовому засіданні просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, такий як домашній арешт або заставу, враховуючи майновий та сімейний стан, вказуючи на необґрунтованість та невідповідність вимогам КПК України клопотання прокурора, відсутність та зменшення ризиків, що були встановлені раніше, тривалість перебування під вартою обвинувачених. Просили зменшити розмір раніше визначеної застави.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Вислухавши думку учасників, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані та перевірені докази, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Підставою для застосування стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подальшого його продовження під час судового провадження стало доведення перед судом ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведені ризики та твердження обґрунтовані та підтверджуються тим, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні за попередньою змовою групою осіб особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, що спричинило смерть людини, також обвинувачені вину не визнають, офіційно не працевлаштовані, не мають доходів та міцних соціальних зав'язків, у кримінальному провадженні не допитано свідків.
Вказані обставини, які встановлені та доведені під час розгляду кримінального провадження, які обґрунтовували та обґрунтовують продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених не змінилися, свідки не допитані. Обсяг та зміст висунутого обвинувачення стосовно обвинувачених залишився без змін. Обвинувачений ОСОБА_9 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення інших тяжких злочинів в умовах СІЗО.
Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання, що може бути призначене обвинуваченим, тяжкість висунутого обвинувачення та наслідків, що настали, відсутність у обвинувачених офіційних, законних доходів та міцних соціальних зв'язків, вагомість наявних та досліджених доказів, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вищезазначені обставини, на переконання суду, є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою, а застосування більш м'яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду, не гарантує запобігання цим ризикам, що також спростовує доводи сторони захисту в кримінальному провадженні.
Запропонований запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить запобігання раніше вказаним ризикам.
На даний час ризики, які зазначено раніше, будь-яким чином не зменшилися, залишаються незмінними, незважаючи на тривалість кримінального провадження, тобто є триваючими, доводи сторони захисту та самих обвинувачених, зокрема, щодо задовільних характеристик, погіршення стану здоров'я, необґрунтованості клопотання та недопустимості доказів у кримінальному провадженні, не спростовують їх та є передчасними, так як судове слідство триває.
Безумовно, тривалість кримінального провадження є обставиною, яка враховується судом, але вона обумовлена тяжкістю злочину, у вчиненні якого висунуто обвинувачення, складністю провадження, дослідження доказів, зміною складу суду, а також неможливістю прибуття сторони захисту в судові засідання з різних причин.
Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об'єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 під вартою на 60 днів.
Беручи до уваги підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розмір застави як альтернативний запобіжний захід у розмірі 2 000 000 (двох мільйонів) гривень, та покладає на них обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, в разі внесення застави.
При цьому, суд, керуючись положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити строк дії, обраного ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30.11.2025 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_9 , ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Заставу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 визначити у розмірі 2 000 000 (двох мільйонів) гривень кожному, у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом'янського районного суду міста Києва.
Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, а саме з м. Києва, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.
Строк дії ухвали до 30.11.2025 включно.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вважається такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачені, будучи належним чином повідомлені, не з'являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлять про причини своєї неявки, або якщо порушать інші покладені на них при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченими - в цей же строк з моменту вручення їм копії даної ухвали.
Головуючий
Судді: