Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8778/25
Номер провадження 1-кп/711/558/25
12 листопада 2025 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003027 від 12.09.2025, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, 09.04.2008 Придніпровським районним судом м.Черкаси, за ч.3 ст.185 КК України до 3 років обмеженням волі, ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з випробувальним терміном на 1 рік; 27.10.2008 Соснівським районним судом м.Черкаси, за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання в виді 3 міс. по вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.04.2008 та остаточно призначено до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Звільнення 03.09.2011 по відбуттю строку покарання; 09.11.2012 Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 3 років обмеженням волі, ст.75 КК України від відбуття покарання звільнити з випробувальним терміном строком на 1 рік. Звільнення 26.11.2013 року постановою Соснівського районного суду м. Черкаси по закінченню випробувального терміну; 04.03.2015 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст.185, ч.1 ст.289, ч.1 ст.357, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Звільнений 02.03.2016 по відбуттю покарання; 04.10.2017 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15 ч.2 ст.186, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці. Звільнений 19.06.2019 по відбуттю покарання; 18.03.2020 Соснівським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.296, ч.1 ст.70, КК України до позбавлення волі строком на 3 роки; 05.05.2020 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.186, ч.1 ст.128, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 4 ст. 74 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.03.2020 до позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений 12.02.2025 по відбуттю покарання;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310003027 від 12.09.2025, стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16.11.2025. На даний час ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшилися, не перестали існувати та є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме: п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі, під тягарем відповідальності за скоєні злочини, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема треба враховувати той факт, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, на утриманні малолітніх-неповнолітніх дітей немає, не одружений, що вказує про відсутність міцних соціальних зав'язків, а також останній не має постійного місця проживання; п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 проживає в одному населеному пункті з потерпілим, свідками та йому відомі їх адреси проживання та місце роботи, а тому він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності; п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи те, що останній не має офіційного джерела доходу та неодноразово судимий за корисливі злочини проти власності, що може зумовлювати до вчинення нових злочинів. Крім того, ОСОБА_4 12.02.2025 був звільнений по відбуттю покарання з місць позбавлення волі та на шлях виправлення не став вчинив новий умисний злочин проти власності, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності, в зв'язку з цим підозрюваний може вчинити злочин повторно. Так, метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, у відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. На підставі ч.2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Викладені обставини свідчать про неможливість запобігання наведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків. На підставі викладеного просить суд продовжити строк застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в задоволенні клопотання прокурора просив відмовити. Вважає, що прокурором не доведено ризики, які наведені в клопотанні. Тому просить застосувати відносно свого підзахисного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд змінити стосовно нього запобіжний захід з тримання під вартою на інший не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначив, що до ув'язнення він перебував у реабілітаційному центрі, який забезпечував його житлом та роботою, тому просив суд врахувати це при вирішенні клопотання, надавши йому шанс довести, що він спроможний виконувати покладені на нього обов'язки, та дотримуватися правомірної поведінки.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.09.2025 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16.11.2025. з можливістю внесення застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри, щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дані злочини.
Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тому в разі зміни запобіжного заходу, ОСОБА_4 усвідомлюючи те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, з метою уникнення від покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також наявність міцних соціальних зв'язків, які б утримували його в місті, не встановлено, оскільки ОСОБА_4 не одружений, дітей не має, та враховуючи те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, отже в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук обвинуваченого.
Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 проживає в одному населеному пункті з потерпілим, свідками та йому відомі їх адреси проживання та місце роботи, а тому він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що останній, не має офіційного джерела доходу та неодноразово судимий за корисливі злочини проти власності, що може зумовлювати до вчинення нових злочинів.
Крім того, ОСОБА_4 12.02.2025 був звільнений по відбуттю покарання з місць позбавлення волі та на шлях виправлення не став вчинив новий умисний злочин проти власності, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності, в зв'язку з цим підозрюваний може вчинити злочин повторно.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з правом внесення застави, визначеної ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18.09.2025, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст.197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 10.01.2026 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. 00 коп. У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утриматись від спілкування з представником потерпілого та свідками по справі; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити, що у разі не виконання даних обов'язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 183, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.01.2026 включно, з можливістю внесення застави в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави, яка може бути внесена у будь-який момент, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування з представником потерпілого та свідками по справі;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити, що у разі не виконання даних обов'язків, згідно з ч.8 ст.182 КПК України, заставодавцем, а також якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 діб з часу її проголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1