Справа № 645/3707/25
Провадження № 3-в/645/19/25
13 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Сілантьєва Е.Є. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року у справі № 645/3707/25 в частині сплати штрафу, -
08.10.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. строком на 6 місяців.
В обґрунтування заяви посилається на те, що відповідно до постанови Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, якою на нього накладено штраф у розмірі 17.000 грн. На даний час він є внутрішньо переміщеною особою, вимушено залишив місце свого постійного проживання через воєнні дії. Наразі винаймає житло, що потребує значних щомісячних витрат, а також має кредитні зобов'язання, які додатково ускладнюють його фінансове становище. За викладених обставин просить розстрочити сплату штрафу.
На підтвердження викладених обставин ОСОБА_1 надав суду: копію довідки від 11.05.2023 року № 6327-5002757393 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копію скриншоту з мобільного додатку щодо розстрочки.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Постановою Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Проте, подана заява є необґрунтованою, оскільки заявником належно не обґрунтовані підстави розстрочки сплати штрафу, обставини, що ускладнюють виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення або роблять його неможливим. Також заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували його матеріальне становище, наявність чи відсутність джерел доходу, доказів винаймання останнім житла (договір оренди, тощо), а також доказів щодо боргових зобов'язань останнього перед банком.
Додатково суд роз'яснює, що порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до суду, у разі добровільної сплати штрафу.
Згідно з частиною 1 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.
На час звернення до суду із заявою про розстрочку сплати штрафу, постанова Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 не набрала законної сили.
Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням
Суд також враховує роз'яснення, викладені в абз. 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003, при вирішенні заяв сторони про відстрочку виконання судового рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутності у нього майна яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Розстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення є винятком із загального правила.
Воно можливе, наприклад, у зв'язку з тяжкою хворобою особи, яку притягнуто до відповідальності, якщо цей факт підтверджено документом лікувальної установи; у зв'язку зі складними сімейними обставинами або іншими серйозними причинами, що об'єктивно перешкоджають невідкладній реалізації постанови.
Слід зазначити, що лише одне посилання, заявника на розстрочення штрафу, без наведення причин та за відсутності інших доказів не може бути підставою для надання розстрочки в оплаті штрафу.
Крім того, штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.
По суті, штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи. Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, який за змістом клопотання хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, запропонований засудженим механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП щодо строків його сплати.
Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції.
Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним.
За таких обставин, задоволення заяви ОСОБА_1 про безпідставне розстрочення сплати штрафу допускає можливість невиконання судового рішення, що протирічить приписам статті 23 КУпАП про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень.
Фактично доводи заявника зводяться до прохання суду створити йому зручні, комфортні умови для сплати штрафу, що очевидно суперечить меті накладення адміністративного стягнення та не сприятиме як індивідуальній, так і загальній превенції.
Оскільки при розгляді заяви про розстрочку виконання адміністративного стягнення в частині сплати штрафу заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 33 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження», за наявності яких суддя може прийняти рішення про таку розстрочку, а також враховуючи, що нормами КУпАП не передбачено наявності інших обставин (підстав), при існуванні яких можливо розстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а також оскільки ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження його складного матеріального становища, а сам по собі факт перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи жодним чином не свідчить про матеріальний стан і не вказує на неможливість сплатити штраф,тому суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 301, 304 КУпАП, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року у справі № 645/3707/25 в частині сплати штрафу - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 13.11.2025 року.
Суддя Е.Є. Сілантьєва