13 листопада 2025 року
Справа № 642/5372/25
Провадження № 2/642/1850/25
Іменем України
13.11.25 Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Панової М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду надійшла вказана позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №879343102 від 30.01.2021 в розмірі 39 518 грн., яка складається із: 12 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 27 518 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом. Також представник позивача просив стягнути 2422.40 грн. судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №879343102 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у вигляді одноразово ідентифікатора. На виконання умов договору 30.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано на банківську картку відповідача, вказану нею в заяві на отримання кредиту, а саме №5363-54хххххх2750, грошові кошти в сумі 12 000 грн., а відповідач, в свою чергу, зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування коштами відповідно до умов договору. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань утворилась заборгованість у вищезазначеному розмірі.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за яким майнові права вимоги за кредитним договором №879343102 перейшли до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги за вищезазначеним Кредитним договором.
Відповідачем умови Кредитного договору не виконуються. Заборгованість за Кредитним договором становить 39 518 грн. Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 22.09.2025 справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
Також ухвалою суду від 22.09.2025 судом за клопотанням представника позивача витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме по банківській картці відповідача № 5363-54ххххххх-2750 на підтвердження виконання первісним кредитором умов кредитного договору.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано позивачем відповідачу на підставі абз. 2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.
Відзиву на позов не надано.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд ухвалив вважати можливим провести заочний розгляд, згідно положень ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
30.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання грошових коштів, на підставі чого цього ж дня між ними укладено кредитний договір №879343102, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором №MNV6B8R6.
За умовами Кредитного договору Кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 12 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1). Кредит надається на 16 днів (дисконтний період), який може бути продовжений. (п. 1.2, 1.3). За користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти, які нараховуються в порядку, визначеному наступними пунктами кредитного договору. (п. 1.4 - 1.4.3). З наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник має сплачувати кредитодавцю щоденно проценти з розрахунку 839.50 процентів річних, що становить 2.30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом. (п. 1.7.2). Проценти в розмірі, визначеному п. 1.4 та 1.7.2 Договору нараховуються за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником (п. 1.8).
Також аналогічним способом за допомогою допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV6B8R6 ОСОБА_1 підписано графік рохрахунків, а також паспорт споживчого кредиту, які є додатками до Договору №879343102 від 30.01.2021.
З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що Договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV6B8R6, відправленим на вказаний нею мобільний телефон 30.01.2021 о 09:56:25 год., введеним нею 30.01.2021 о 09:57:19 год. Без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.
Після введення одноразового ідентифікатора кредитний договір вважається погодженим та підписаним сторонами, у зв'язку з чим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 30.01.2021 о 09:57:28 год. було перераховано грошові кошти в сумі 12 000 грн на банківську карту відповідача № №5363-54ххххх-2750, що підтверджується копією платіжного доручення від 30.01.2021.
Крім того, з витребуваної судом з АТ КБ «Приватбанк» інформації встановлено, що картка № НОМЕР_1 емітована на ім'я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а також, що 30.01.2021 на неї було зараховано суму в розмірі 12 000 грн. Також банком надано виписку з рахунку на підтвердження зазначеного.
16.03.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та та ОСОБА_1 підписано в електронному вигляді Додаткову угоду до Договору №879343102 від 30.01.2021, відповідно до якої у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, товариство надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 22 958 грн. на 70 днів та наведено графік сплати платежів.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.4.1 Договору факторингу №28/1118-01, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог.
Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору: «кредитний договір» - кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються; -право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором.
Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28.11.2019.
У подальшому додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 вносились зміни до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2024 включно.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №128 від 06.04.2021, на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за №1298 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №879343102 від 30.01.2021, загальна заборгованість 28 754 грн. Долучено розрахунок заборгованості.
31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано акт звірки взаємних рохрахунків зі сплати фінансування за реєстром прав вимог №128 від 06.04.2021.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.4.1 Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог.
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згодом були підписані додаткова угода №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 - до 30.12.2024.
31.08.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано Реєстр прав вимог № 11 до Договору факторингу № 05/0820-01, згідно з яким за №9858 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №879343102 від 30.01.2021, загальна заборгованість 39 518 грн. Долучено розрахунок заборгованості. Також 31.08.2023 ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» сплачено ТОВ «Таліон плюс» суму фінансування за договором факторингу, що підтверджується копією платіжної інструкції №4586.
Відповідно до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників зазначенні в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід'ємною частиною Договору).
Згідно з п. 1.2 Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, перехід від клієнта до фактора прав вимог заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» підписали реєстр боржників до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, згідно з яким за №4410 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №879343102 від 30.01.2021, загальна заборгованість 39 518 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором №879343102 від 30.01.2021 складає 39 518 грн., з яких: 12 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 518 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 1 ст.633 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У справі №561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 478/300/ 19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, у тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов'язків відповідно до укладеного правочину (узятих учасниками правовідносин на себе конкретно визначених зобов'язань).
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Провівши судовий розгляд, вивчивши надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що без здійснення відповідачем вищевказаних дій (алгоритму) кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позичальника (відповідача у справі).
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Крім того, факт укладання між сторонами кредитного договору в електронному вигляді підтверджується тим, що фактично відповідач отримала кредитні кошти, розмір яких узгоджений сторонами в кредитному договорі, що підтверджується випискою з рахунку з картки відповідача, на яку були перераховані кредитні кошти.
Окрім цього, суд зазначає, що без введення відповідачем своїх персональних даних при укладання кредитного договору, а саме ПІБ, дати народження, РНОКПП, банківської картки, номеру телефону, зареєстрованого місця проживання тощо, первісний стягувач не зміг би знати такі дані та самостійно без волі відповідача перерахувати їй кредитні кошти на належну їй кредитну картку, відкриту в іншому банку.
Зважаючи, що сторонами було погоджено істотні умови кредитного договору №879343102 від 30.01.2021, на виконання якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, що підтверджено матеріалами справи, які своєчасно нею повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості з тіла кредиту та процентів, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.
Розрахунки заборгованості відповідачем не спростовано, свого контрозрахунку заборгованості або доказів належного виконання зобов'язань суду не надано.
З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.
Також суд вважає, що ТОВ «Юніт Капітал» у встановленому законом порядку набуло права вимоги до відповідача, оскільки договори факторингу не визнані недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. При цьому, суд бере до уваги, до строк дії первісного договору факторингу продовжувався додатковими угодами, а момент переходу прав вимог вважається з дати підписання сторонами реєстрів прав вимог. Отже, укладені між фінансовими установами та позивачем договори факторингу є належними доказами переходу прав вимог до боржника за кредитними договорами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконала прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №879343102 від 30.01.2021 та під час розгляду справи наявність заборгованості та її розмір, а також відповідність розрахунків не були спростовані відповідачем належними доказами, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал», як нового кредитора, заборгованості в розмірі 39 518 грн., з яких: 12 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 27 518 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2422.40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 7000 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК Українислідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).
Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Постанова ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 визначає, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Верховний суд в постанові №275/150/22 від 13.03.2025 зробив висновок, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Матеріали справи свідчать, що 05.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №05/06/25-01.
Відповідно до п. 3.3 договору про надання правової допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору.
05.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «Тараненко і партнери» підписано додаткову угоду №25770551626 до Договору про надання правової допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, в якій конкретизовано надання правових послуг саме відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №879343102 від 30.01.2021.
25.06.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» та АБ «Тараненко і партнери» підписано акт прийому-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, з якого вбачається, що правова допомога та послуги були надані на суму 7000 грн. із зазначенням переліку наданих послуг та їх вартості.
Заперечень проти суми витрат на правову допомогу від відповідача не надходило.
Таким чином, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо суми витрат позивача на правову допомогу, крім того, беручи до уваги повне задоволення позову, а також враховуючи доведеність позивачем понесення таких витрат, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 626-629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №879343102 від 30.01.2021 в загальному розмірі 39 518 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та 7000 (сім тисяч) грн. як судових витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 13.11.2025.
Відомості про сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: