13 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/545/25
адміністративне провадження №П/990/545/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,
09 листопада 2025 року позивач сформувала у системі «Електронний суд» позовну заяву, в якій просить Верховний Суд як суд першої інстанції:
- скасувати пункт 9 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині: «у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді»;
- визнати протиправними дії ВККС України щодо не допуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з господарської спеціалізації, за якою в другому етапі кваліфікаційного іспиту мною набрано прохідний бал та середньо допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з господарської спеціалізації, за якою в другому етапі кваліфікаційного іспиту мною набрано прохідний бал та середньо допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Вищою кваліфікаційною комісією суддів України - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п'ятої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Також позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки про порушення свого права дізналася лише 19 жовтня 2025 року, а в період з 19 жовтня по 08 листопада 2025 року позовна заява перебувала на розгляді в суді, що унеможливлювало повторне звернення з цим позовом раніше.
У обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач вказує про те, що предметом оскарження є рішення Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, ухвалене під час проведення добору кандидатів на посаду судді місцевого суду. Оскільки до цієї категорії спорів підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, то останнім днем є 26 вересня 2025 року. Проте про порушення свого права вона дізналася 19 вересня 2025 року - коли ВККС прийняла рішення №173/зп-25 «Про затвердження кодованих та декодованих результатів когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині, що стосується її прав. Відповідно, в межах місячного строку (а саме 19 жовтня 2025 року) звернулася до суду з вимогою про його скасування.
Верховний Суд ухвалою від 22 жовтня 2025 року у справі № 990/505/25 залишив позовну заяву без руху та надав десятиденний строк для підготовки належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку для звернення до суду та формулювання позовних вимог відповідно до встановленого законом способу захисту порушених прав.
На виконання вимог ухвали Суду 03 листопада 2025 року подано уточнену позовну заяву та усунуто недоліки, проте ухвалою від 04 листопада 2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до суду та позов повернуто позивачу.
При цьому ОСОБА_1 наполягає на тому, що після прийняття Комісією оскаржуваного рішення від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 не могла уяснити (дізнатися) про реальне порушення своїх прав. Вважає, що зазначене рішення застосовано до неї саме 19 вересня 2025 року, і сутність порушеного права, на захист якого пред'явлено цей позов, полягає у недопуску до 4 етапу - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Тобто як після прийняття рішення від 27 серпня 2025 року №162/зп-25, так і безпосередньо після складення кваліфікаційного іспиту, вона не могла спрогнозувати, що рішенням ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 її не буде допущено до 4 етапу кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду - виконання практичного завдання з господарської спеціалізації, і, як наслідок, вказані події (прийняття рішення 27 серпня 2025 року та обізнаність про результат кваліфікаційного іспиту) не могли спонукати до активних дій, направлених на захист свого права у спосіб, обраний у поданому позові, оскільки реальне порушення права відбулося після 19 вересня 2025 року.
Також позивач вважає, що позов, який було їй повернуто Верховним Судом ухвалою від 04 листопада 2025 року, був поданий у межах встановленого строку для звернення до суду.
Позовна заява зареєстрована у Верховному Суді 10 листопада 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2025 року визначено колегію суддів для розгляду справи №990/545/25 у складі: Білак М.В. (головуюча суддя), Желєзний І.В., Мацедонська В.Е., Соколов В.М., Загороднюк А.Г.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Приписами частини шостої статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
За правилами частини восьмої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.
Предметом спору є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 в частині пункту 9 його резолютивної частини, яке було ухвалене в межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 11 грудня 2024 року №366/зп-24.
Виходячи з положень частини восьмої статті 122 КАС України оскаржити таке рішення ВККС позивач могла не пізніше 26 вересня 2025 року. У позовній заяві позивач цього не заперечує та вказує, що до цієї категорії спорів підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду; відповідно останнім днем для звернення з позовом є 26 вересня 2025 року. У той же час до Суду вперше позивач звернулась 19 жовтня 2025 року, а з цією позовною заявою - 09 листопада 2025 року, тобто з пропуском процесуального строку.
Аргументи позивача про те, що строк на оскарження рішення Комісії від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 необхідно обчислювати з 19 вересня 2025 року - дня коли їй стало відомо про недопуск до наступного етапу добору унаслідок безпосереднього застосування до неї пункту 9 резолютивної частини оскаржуваного рішення, Суд відхиляє.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі №803/1149/18 та від 26 жовтня 2023 року у справі №990/139/23).
Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Отже, початок відліку строку звернення до суду пов'язується з моментом, коли позивач дізнався або мав дізнатися про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а не з моментом, коли позивач усвідомив, що відповідне рішення порушує його права.
Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному вебсайті ВККС, що передбачено частиною восьмою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з положеннями пункту 195 параграфу 15 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16, рішення за результатами засідань Комісії оприлюднюються на вебсайті Комісії не пізніше п'яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії.
Судом установлено, що рішення ВККС від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 розміщено в мережі Інтернет на офіційному вебсайті Комісії 27 серпня 2025 року і саме з цього дня позивач, як учасник процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, мала змогу оцінити вплив наслідків такого рішення на її суб'єктивні права та інтереси, а також ухвалити рішення про його оскарження в судовому порядку, якщо вона вважала, що спосіб, в який Комісія визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, є порушенням її прав.
Таким чином, доводи позивача про необхідність обчислення строку звернення до суду з 19 вересня 2025 року - дня, коли оскаржуване рішення ВККС від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 було фактично реалізовано шляхом затвердження переліку учасників добору, допущених до наступного етапу, є помилковими.
У своїй практиці Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин: вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №9901/14/21).
Позивач наполягає на дотриманні нею строку звернення до суду з огляду на те, що прийняття рішення 27 серпня 2025 року та її обізнаність про результат кваліфікаційного іспиту не могли спонукати до активних дій, направлених на захист свого права у обраний спосіб, оскільки реальне порушення права відбулося після 19 вересня 2025 року. Відповідно, з дотриманням місячного строку звернення до суду, 19 жовтня 2025 року вона вперше подала позовну заяву з проханням скасувати рішення Комісії від 27 серпня 2025 року №162/зп-25 та визнати протиправним дії Комісії щодо її недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту.
За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовну заяву подано з порушенням вимог статті 122 КАС України, то її необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів, що підтверджують об'єктивну неможливість звернення до суду безпосередньо або через представника у визначений законом строк.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 266 КАС України, Суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх підтвердження.
Роз'яснити, що у разі неподання заяви у зазначений строк або визнання неповажними вказаних у ній підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов