Справа №: 398/1113/24
провадження №: 2/398/216/25
Іменем України
"10" листопада 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
за участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Лисяк С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
В березні 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності:
- на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520381800:02:001:0541, розташованої на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_1 , площею 29,1188 га;
- на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520386200:02:003:0339, розташованої на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_2 , площею 3,5832 га;
- на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520355400:02:004:0096, місцезнаходження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, Новопразька селищна рада, площею 4,2428 га;
- на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520355400:02:001:0021, місцезнаходження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, Новопразька селищна рада, площею 4,7752 га;
- на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0868, розташованої на території Косівської с/ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 4,0997 га;
- на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0866, розташованої на території Косівської с/ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 1,0803 га;
- на 1/2 частину земельної ділянки за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0867, розташованої на території Косівської с/ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 24,4555 га.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.02.1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Під час шлюбу подружжям було набуто у власність майно, а саме перелічені земельні ділянки, право власності на які зареєстровано за відповідачем. Вважає вищевказане майно спільним майном подружжя в зв'язку з чим воно підлягає поділу по 1/2 частині за кожним з подружжя.
Ухвалою суду від 06.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.03.2024 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення цього позову повернуто заявнику.
11.03.2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 12.03.2024 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення цього позову та накладено арешт на спірні земельні ділянки. Постановою Верховного суду України від 04.06.2025 року Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 12.03.2024 року та Постанову Кропивницького апеляційного суду від 24.10.2024 року в частині задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину кожної із земельних ділянок скасовано, накладення арешту на іншу 1/2 частину кожної із земельних ділянок залишено без змін.
Ухвалою суду від 12.03.2024 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23.05.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
03.07.2024 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи (т1 а.с.179-184) в яких зазначено, що між ОСОБА_3 та ПАТ АКБ «Київ» 11.12.2006 року було укладено кредитний договір №145 на підставі якого ПАТ АКБ «Київ» надав Відповідачу кредитні кошти на суму 121 110,00 доларів США. Відповідно до п.1.1 Договору про надання кредиту № 145 «Кредитодавець надає Позичальнику кредит у розмірі 121 100,00 (сто двадцять одна тисяча сто USD 00 цнт) на строк з 11.12.2006 р. по 10.12.2011 р. для фінансування будівництва житла. У зв'язку з невиконанням основного зобов'язання за вказаним кредитним договором Дніпровським районним судом м. Києва 10.02.2012 року по справі № 2 539/2011 (1) винесено рішення про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу, інфляційних витрат та судових витрати на загальну суму 1 164 013,09 грн. Виконавчий лист на виконання рішення суду по справі №2-539/2011(1) було направлено до органів примусового виконання. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.01.2020 замінено стягувача по вказаному виконавчому провадженню на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Приватним виконавцем 08.05.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71765007 з примусового виконання вказаного рішення суду та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_3 . Також, з метою виконання вказаного рішення суду приватним виконавцем проведено опис майна боржника, а саме земельної ділянки, реєстраційний/кадастровий номер 3520355400:02:004:0096 та земельної ділянки, реєстраційний/кадастровий номер 3520355400:02:001:0021, вжито заходи щодо передачі на реалізацію вказаного арештованого майна шляхом проведення електронних аукціонів. Також, з метою виконання рішення суду по справі № 2-539/2011 (1) приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 71765007 проведено опис майна боржника - ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3520381800:02:001:0541 та вжито заходи щодо передачі на реалізацію вказаного арештованого майна шляхом проведення електронних аукціонів. На теперішній час рішення суду по справі №2 539/2011(1) ОСОБА_3 не виконано тож ТОВ«ФК «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 664 873,38 гривень інфляційних втрат та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20.02.2024 року по справі № 755/3633/23 задоволено позовні вимоги ТОВ«ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 219 400, 85 грн. та три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання за період з 14.03.2020 року по 23.02.2022 року у розмірі 67 496, 12 грн. У справі, що розглядається за позовом ОСОБА_2 , вбачається, що на момент її звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя на виконані у Приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 71765007 з примусового виконання виконавчого листа № 2-539/2011 (1) про стягнення з ОСОБА_3 боргу, інфляційні витрати та судові витрати на загальну суму 1 164 013,09 грн. на користь ТОВ«ФК «Дніпрофінансгруп» і на спірне майно виконавцем накладено арешт та вжито заходи щодо виконання рішення суду за рахунок спірного майна. В той же час, як сам Боржник так і його дружина ОСОБА_2 вчиняють дії щодо затягування процесу виконання рішення суду, зокрема шляхом звернення до суду з заявами, де ініціюють питання щодо зупинення реалізації відповідного майна та накладення на таке майно арешту, які безпосередньо впливають на можливість приватного виконавця вчиняти дії щодо виконання рішення суду за рахунок такого майна. Окрім цього, а ні Позивачем, а ні Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що земельні ділянки, належать подружжю на праві спільної сумісної власності. При цьому, подружжя всупереч вимогам чинного законодавства, вважає за можливе за їх домовленості визнати таке майно спільним майном подружжя, що свідчить про очевидність дій подружжя, які спрямовані на шкоду стягувачу ТОВ«ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому провадженні № 71765007. У задоволенні позову просять відмовити.
Ухвалою суду від 29.11.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
12.02.2025 року позивач ОСОБА_2 подала до канцелярії суду заяву про укладення мирової угоди та мирову угоду, яку сторони уклали та підписали 03.02.2025 року.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року у затвердженні мирової угоди, укладеної 03.02.2025 року сторонами щодо визнання земельних ділянок спільною сумісною власністю подружжя та їх поділу відмовлено.
13.08.2025 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 - Полякова С.П. про визнання спірних земельних ділянок спільною сумісною власністю подружжя та їх поділ наступним чином: право власності на земельну ділянку за реєстраційним/кадастровим номером 3520381800:02:001:0541, що розташована на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка НОМЕР_3 , площею 29,1188 га - визнати за Відповідачем; право власності на інші земельні ділянки, які є предметом розгляду цієї Справи, по 1/2 частині, визнати за кожним з подружжя.
Представники позивача ОСОБА_2 - адвокат Боровський В.А. (т1 а.с.94) та адвокат Журавель В.І. (т2 а.с.60) у судовому засіданні позов підтримали посилаючись на обставини викладені в ньому. Представник Журавель В.І. зазначила, що сторони досягли згоди щодо визнання спірних земельних ділянок спільною сумісною власністю подружжя тож ОСОБА_2 має право на визнання за нею права власності на половину вказаного майна та отримання частини прибутку від здачі його в оренду. Особисто ОСОБА_2 не є боржником у виконавчому провадженні тож не повинна нести відповідальність за борговими зобов'язаннями відповідача. На теперішній час відповідач погасив заборгованість у виконавчому провадженні про що надав доказ. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Полякова С.П. подав заяву про проведення розгляду справи у його та відповідача відсутність. Позовні вимоги ОСОБА_4 визнаються відповідачем частково. ОСОБА_5 не заперечує проти визнання спірних земельних ділянок спільною сумісною власністю подружжя та їх поділ у спосіб відображений в письмовій заяві (т2 а.с.56-58).
Представник третьої особи ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - адвокат Лисяк С.В. (т1 а.с.172) в судовому засіданні вважає позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що спірні земельні ділянки набуті відповідачем у власність внаслідок їх безоплатної передачі, а тому з огляду на норми статті 57 СК України, є особистою приватною власністю ОСОБА_3 . Суду не надано жодних доказів протилежного. При цьому, подружжя всупереч вимогам чинного законодавства, вважає за можливе за їх домовленості визнати таке майно спільним майном подружжя, що свідчить про очевидність їх дій, які спрямовані на шкоду стягувачу ТОВ«ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому провадженні № 71765007.
Суд, вислухавши пояснення присутніх учасників судової справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 22.02.1995 року зареєстрували шлюб, що підтверджується світлокопією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (том1 а.с.4).
ОСОБА_3 є власником земельних ділянок:
- на підставі рішення сесії Войнівської сільської ради народних депутатів від 31.08.2000 року №130 за реєстраційним/кадастровим номером 3520381800:02:001:0541, розташованої на території Войнівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_1 , площею 29,1188 га, що підтверджується світлокопією державного акта на право приватної власності на землю від 27.09.2000 року (том1 а.с.68-69);
- на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки АВІ №898589 та АВІ №898992 від 07.05.2000 року №130 за реєстраційним/кадастровим номером 3520386200:02:003:0339, розташованої на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ділянка № НОМЕР_2 , площею 3,5832 га, що підтверджується світлокопією державного акта на право приватної власності на землю від 09.06.2000 року (том1 а.с.70-71);
- на підставі рішення сесії Новопразької селищної ради народних депутатів від 31.03.2000 року №187 за реєстраційним/кадастровим номером 3520355400:02:004:0096, місцезнаходження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, Новопразька селищна рада, площею 4,2428 га, що підтверджується світлокопією державного акта на право приватної власності на землю від 09.06.2000 року (том1 а.с.72-73);
- на підставі розпорядження голови Олександрійської РДА від 30.09.2002 року №494-р за реєстраційним/кадастровим номером 3520355400:02:001:0021, місцезнаходження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, Новопразька селищна рада, площею 4,7752 га, що підтверджується світлокопією державного акта на право власності на земельну ділянку від 19.11.2003 року (том1 а.с.74-75);
- на підставі рішення сесії Косівської сільської ради народних депутатів від 27.02.2001 року №114 за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0868, площею 4,0997 га, за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0866, площею 1,0803 га, за реєстраційним/кадастровим номером 3520384100:02:000:0867, площею 24,4555 га, розташовані на території Косівської с/ради Олександрійського району Кіровоградської області, що підтверджується світлокопією державного акта на право власності на земельні ділянки серії ІІ-КР № 010492 (том1 а.с.76-77).
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Суд враховує правові позиції ВС з аналогічних спорів, в яких ВС роз'яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.
При цьому суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.
Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна за час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Отже, підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.
Згідно ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є зокрема:
- майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
- земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.
Земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, лише у період з 08.02.2011 року до 12.06.2012 року включно, вважається спільною сумісною власністю подружжя. У інших випадках таке майно належить до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду (правова позиція ВС, викладена в постанові №626/4/17 від 11.08.2020).
З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що спірні земельні ділянки набуті відповідачем в період шлюбу на підставі рішень органу місцевого самоврядування та на підставі договору купівлі-продажу. Зазначене свідчить про належність цього майна до особистої приватної власності ОСОБА_3 .
Подружжя має право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як стосовно майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і стосовно майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки (ст.64 СК України).
Проте, накладені арешти на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_3 у виконавчих провадженнях з примусового виконання рішень суду про стягнення з нього грошових коштів, зокрема на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», перешкоджає відповідачу розпорядитися належним йому майном.
Беззаперечних доказів, які дали би підстави застосувати норму статті 60 СК України та визначити право спільної сумісної власності подружжя на спірні земельні ділянки суду не надано.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, оскільки в позові відмовлено, понесені позивачем судові витрати, суд відносить на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 10-13, 76-83, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та проголошено 10.11.2025 року.
Суддя: Л.І. Стручкова