Справа №: 398/2706/25
провадження №: 2/398/1982/25
Іменем України
"06" листопада 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
АТ «УКРСИББАНК» звернулося в суд з позовом до відповідачів про солідарне стягнення 3% річних у сумі 57 249,52 грн та інфляційні у сумі 188 801,93 грн за період прострочення з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року, нарахованих на суму простроченої заборгованості за кредитним договором від 15.04.2008 року, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (найменування змінено на Акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11333636000. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору, прийнято поруку ОСОБА_2 згідно договору поруки № 1791144000 від 15.04.2008 року.Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.12.2009 року у справі № 2-3458/2009 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 387 523,70 грн та судові витрати . Після набрання рішенням законної сили були отримані виконавчі листи та направлені для примусового виконання. Рішення суду не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена, виконавче провадження триває. За прострочення погашення суми боргу , що підлягає стягненню за рішенням суду, необхідно стягнути солідарно з відповідачів 3% річних у сумі 57 249,52 грн та інфляційні у сумі 188 801,93 грн за період прострочення з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року.
Ухвалою суду від 21.05.2025 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача надіслав до суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити, розглядати справу у його відсутність та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзиву на позов не надійшло.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у тому числі через оголошення на сайті Судової влади України, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзиву на позов не надійшло.
Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
15.04.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (найменування змінено на Акціонерне товариство «УКРСИББАНК») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №11333636000.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника по вказаному кредитному договору, прийнято поруку ОСОБА_2 згідно договору поруки № 1791144000 від 15.04.2008 року.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.12.2009 року у справі № 2-3458/2009 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 387 523,70 грн та судові витрати у розмірі 1820,00 грн.
Після набрання рішенням законної сили були отримані виконавчі листи та направлені для примусового виконання.
Рішення суду не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена, виконавче провадження триває, що підтверджується інформацією про виконавче провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
За змістом ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом вказаної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 30 березня 2016 року у справі №6-2168цс15 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 зазначено, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
В постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, як наслідок, право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передують подачі такого позову.
Правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу за увесь час прострочення.
Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання 3% річних та інфляційних втрат передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
Відповідні висновки неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, в постановах від 19 січня 2022 року в справі № 204/3530/17, від 17 лютого 2021 року в справі №303/7132/18.
Судом встановлено, що рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.12.2009 року у справі № 2-3458/2009, відповідно до якого солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитом у розмірі 387 523,70 грн та судові витрати у розмірі 1820,00 грн, відповідачами не виконується, заборгованість не погашена, доказів на підтвердження протилежного відповідачами не надано.
Боржники своєчасно не сплатили заборгованість за кредитним договором, а тому у відповідачів виник обов'язок сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у судовому рішенні.
Позивач зазначає, що прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачами порушує його майнові права та інтереси, а тому з відповідачів на його користь підлягає стягненню солідарно 3% річних у розмірі 57 249,52 грн та інфляційні втрати у розмірі 188 801,93 грн, від суми боргу, що підлягає стягненню за рішенням суду, за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачами грошового зобов'язання, внаслідок чого у них виник обов'язок сплатити інфляційні втрати та 3% річних за період з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року, виходячи із заборгованості в розмірі 387 523,70 грн, що за розрахунками суду становить: 57 249,52 грн - 3% річних у розмірі та 188 801,93 грн - інфляційні втрати, що загалом становить 246 051,45 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3690 гривень 77 копійок.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) 3% річних у сумі 57 249,52 грн та інфляційні у сумі 188 801,93 грн за період прострочення з 02.04.2017 року по 23.02.2022 року.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (остання відома адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, адреса для листування:м.Київ, вул. Ореста Васкула, 21 к. 313, код ЄДРПОУ 09807750) судовий збір в розмірі 3690 гривень 77 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя Л.І. Стручкова