1-кп/381/339/25
381/3525/25
13 листопада 2025 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42025112310000025 від 26.02.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, працюючого в ТОВ «Констракшнс» на посаді монтажника, волонтера БО «Вільні», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Анталовці Ужгородського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ст. 336 КК України,
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який неодноразово продовжено по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 6912022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, діють спеціальні обмеження виїзду за кордон чоловічого населення у віці від 18 до 60 років.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Окрім вказаного, п. 2-1 вище наведеною постановою КМУ визначено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, зазначені у пунктах 2-1 та 2-2, а також інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб,визначених в абзацах другому восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про встановлені на період воєнного стану обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних громадян України чоловічої статті за кордон, які з метою ухилення від призову за мобілізацією мають намір виїхати за кордон, переслідуючи корисливий мотив, з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше лютого місяця 2025 року, почав реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Так, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше лютого місяця 2025 року, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом направленим на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, достовірно знаючи про те, що громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є особою призовного віку та військовозобов'язаним, цікавиться можливістю перетнути державний кордон України в законний спосіб, запропонував останньому за грошову винагороду для себе, тобто для ОСОБА_4 , в сумі 80 000 гривень, сприяти вступу ОСОБА_7 до благодійної організації «Вільні» (код ЄДРПОУ 44744233), як волонтера організації та оформити необхідні для виїзду за державний кордон України документів.
В подальшому, 22.02.2025 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на АЗС «ОККО», що за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Козацької Слави, 1А, ОСОБА_4 в ході під час зустрічі із ОСОБА_7 , обговорив умови незаконного перетину державного кордону та повідомив план та порядок незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, зокрема шляхом безпосереднього переходу через державний кордон України пунктом митного контролю. Згідно з планом, ОСОБА_7 мав вступити до благодійної організації «Вільні», а ОСОБА_4 мав виготовити документи що ОСОБА_7 з початку 2024 року, тобто майже рік, є учасником БО «Вільні» та виконує функції волонтера, після чого у визначений ОСОБА_4 день, у невстановлений час, останній має забезпечити переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України через пункт пропуску до Німеччини. Вартість таких дій ОСОБА_4 визначив для ОСОБА_7 в розмірі 2000 доларів США, що еквівалентно 80 000 грн.
В подальшому, 11.04.2025 приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, перебуваючи поруч із АЗС «Paralel.ua», що за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, 1, зустрівся із ОСОБА_7 , який перебував під контролем правоохоронних органів, та в подальшому ОСОБА_4 , знаходячись за вказаною адресою поряд із автомобілем марки Renault модель Trafic, р.н. НОМЕР_1 , на якому останній прибув на зустріч, отримав від ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 80 000 гривень за вступ до благодійної організації «Вільні», що в подальшому надасть ОСОБА_7 фіктивного статусу волонтера БО «Вільні», та послугує підставою для безперешкодного перетину державного кордону України пунктами пропуску.
В результаті чого, ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин які не залежали від його волі, оскільки останній був затриманий працівниками правоохоронних органів за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння порадами, вказівками, наданням засобів усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи членом благодійної організації «Вільні» (код ЄДРПОУ 44744233), запропонував ОСОБА_7 вступити до благодійної організації «Вільні» та виготовити документи що ОСОБА_7 , про те що останній нібито з початку 2024 року, тобто майже рік, є учасником БО «Вільні» та виконує функції волонтера, що в подальшому надасть ОСОБА_7 фіктивного статусу волонтера БО «Вільні», що унеможливить його проходження військової служби, на що ОСОБА_7 погодився.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те що ОСОБА_7 є військовозобов'язаним громадянином України, відстрочки та бронювання, у передбачений Розділом V ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не має та не мав, маючи на меті вчинення дій, щодо сприяння та організації ОСОБА_7 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи з прямим, єдиним умислом, направленим на сприянні у вступі ОСОБА_7 до БО «Вільні», та наданні останньому неправдивих документів щодо його участі в благодійній організації як волонтера, організації ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 11.04.2025 приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи поруч із АЗС «Paralel.ua», що за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, 1, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустрілись із ОСОБА_7 , який перебував під контролем правоохоронних органів, та в подальшому ОСОБА_4 , знаходячись за вказаною адресою поряд із автомобілем марки Renault модель Trafic, р.н. НОМЕР_1 , на якому останній прибув на зустріч, отримав від ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 80000 гривень за вступ до благодійної організації «Вільні», що в подальшому надасть ОСОБА_7 фіктивного статусу волонтера БО «Вільні», та послугує підставою для ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В результаті чого, ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин які не залежали від його волі оскільки останній був затриманий працівниками правоохоронних органів за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на організацію ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який неодноразово продовжено по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, діють спеціальні обмеження виїзду за кордон чоловічого населення у віці від 18 до 60 років.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Окрім вказаного, п. 2-1 вище наведеною постановою КМУ визначено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, зазначені у пунктах 2-1 та 2-2, а також інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, ОСОБА_5 , знаючи що ОСОБА_4 , будучи членом благодійної організації «Вільні» (код ЄДРПОУ 44744233), запропонував ОСОБА_7 вступити до благодійної організації «Вільні» та виготовити документи ОСОБА_7 , про те що останній нібито з початку 2024 року, тобто майже рік, є учасником БО «Вільні» та виконує функції волонтера, що в подальшому надасть ОСОБА_7 фіктивного статусу волонтера БО «Вільні», що унеможливить його проходження військової служби, на що ОСОБА_7 погодився.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те що ОСОБА_7 являється військовозобов'язаним громадянином України, відстрочки та бронювання, у передбачений Розділом V ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не має та не мав, маючи на меті вчинення дій, щодо сприяння та організації ОСОБА_7 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, діючи з прямим, єдиним умислом, направленим на сприяння у вступі ОСОБА_7 до БО «Вільні», та наданні ОСОБА_4 останньому неправдивих документів щодо його участі в благодійній організації як волонтера, організації ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, 11.04.2025 приблизно о 13 год. 00 хв., перебуваючи поруч із АЗС «Paralel.ua», що за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Андрія Шептицького, 1, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустрілись із ОСОБА_7 , який перебував під контролем правоохоронних органів, та в подальшому ОСОБА_4 , знаходячись за вказаною адресою поряд із автомобілем марки Renault модель Trafic, р.н. НОМЕР_1 , на якому останній прибув на зустріч, отримав від ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 80 000 гривень за вступ до благодійної організації «Вільні», що в подальшому надасть ОСОБА_7 фіктивного статусу волонтера БО «Вільні», та послугує підставою для ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Під час вказаних подій, ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на пособництво ОСОБА_4 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_7 , на особливий період, сприяв порадами ОСОБА_4 в залученні ОСОБА_7 до БО «Вільні» що в подальшому послугує підставою для ухилення останнього від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В результаті чого, ОСОБА_5 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин які не залежали від його волі оскільки останній був затриманий працівниками правоохоронних органів за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив закінчений замах на пособництво в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ст. 336 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим в інкримінованих діяннях, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчиненого правопорушення, повідомив, що дійсно в лютому 2025 року на заправці ОККО, що знаходиться у місті Фастові Київської області, зустрівся з ОСОБА_7 , який цікавився можливістю перетнути державний кордон України та запропонував обвинуваченому за це винагороду у сумі 80 тисяч гривень. Сприяння перетину кордону громадянину ОСОБА_7 полягало у вступі останнього до благодійної організації «Вільні» у якості волонтера та оформлення необхідних для виїзду за кордон документів. В подальшому, як повідомив обвинувачений ОСОБА_4 у квітні 2025 року, перебуваючи поруч з АЗС «Паралель», він зустрівся з ОСОБА_7 де отримав від нього грошові кошти у сумі 80 тисяч гривень за вступ до благодійної організації, що послугує підставою для безперешкодного перетину державного кордону України.
Також, обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що у квітні 2025 року перебуваючи разом з ОСОБА_5 біля АЗС «Паралель» за адресою: м. Фастів по вул. Андрія Шептицького зустрівся з ОСОБА_7 та отримав від останнього грошові кошти у сумі 80 тисяч гривень за виготовлення документу, що посвідчує те, що ніби то останній з початку 2024 року, тобто майже рік, є учасником БО «Вільні» та виконує функції волонтера, що у подальшому послугує підставою для ухилення від призову на військову службу.
У вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює свою вину, шкодує про вчинок, просить суд суворо його не карати та призначити покарання, що не пов'язане із ізоляцією від суспільства.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим в інкримінованому діянні, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчиненого правопорушення, повідомив, що у квітні 2025 року перебуваючи біля АЗС «Паралель» був присутнім на зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на якій останній отримав від ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 80 тисяч гривень за вступ у благодійну організацію, який надає в подальшому статус волонтера та послугує підставою для ухилення від призову ОСОБА_9 , а також надав пораду, що перетин військовозобов'язаним державного кордону в умовах воєнного стану можливе за наявності статусу волонтера благодійної організації та мав намір виготовити ОСОБА_10 перепустку для безперешкодного проїзду через блокпости, для чого сфотографував автомобіль .
У вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює свою вину, шкодує про вчинок, просить суд суворо його не карати та призначити покарання, що не пов'язане із ізоляцією від суспільства.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини цього кримінального правопорушення і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані:
-за ч. 2 ст. 15 ст. 332 КК України як закінчений замах на організацію незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння порадами, вказівками, наданням засобів, усунення перешкод;
-за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ст. 336 КК України як закінчений замах на організацію ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ст. 336 КК України як пособництво в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_11 кримінальне покарання, суд враховує наступне.
Згідно з документами, що характеризують особистість, обвинувачений ОСОБА_11 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, нікого на утриманні не має, не одружений, не є особою з інвалідністю, є волонтером Благодійної організації «Вільні», має нагороди, пов'язані з волонтерською діяльністю у період воєнного стану в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховано щире каяття, активне сприяння у розкритті вчиненого злочину, вчинення замаху на злочин вперше.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
При обранні та призначенні виду та міри покарання обвинуваченомуОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332, ст. 336 КК України, виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України відносяться за ч. 3 ст. 332 КК України до тяжких злочинів та ст. 336 КК України до нетяжких злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особистість обвинуваченогоОСОБА_4 , його поведінку до вчинення кримінальних правопорушень та після вчинення кримінальних правопорушення, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 332 та ст. 336 КК України, із застосуванням положень ч. 3 ст. 68 та ст. 70 КК України.
У даному випадку, враховуючи особистість обвинуваченогоОСОБА_4 , суд вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України та встановити йому іспитовий строк, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 додаткових покарань, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 КК України встановлено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
У судових дебатах прокурор, захисник та обвинувачений ОСОБА_4 просили суд не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, посилаючись на положення ч. 2 ст. 69 КК України.
Відповідно до цієї норми, суд на підставах, передбачених у ч. 1 ст. 69 КК України, може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов'язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що непризначення обов'язкового додаткового покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.
З підстав, зазначених у ч. 1 ст. 69 КК, суд може не призначати додаткового покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове.
Щодо особи, винної у вчиненні декількох злочинів, суд може призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК. Застосування
положень ст. 69 КК щодо покарання (як основного, так і додаткового), призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.
Аналогічна позиція щодо можливості призначення покарання, в тому числі додаткового, за правилами ст. 69 КК України зазначена у поставові ККС ВС від 17 вересня 2019 року у справі № 744/884/17. Зокрема, у п.18 вказаної постанови зазначено, що суд, посилаючись при призначенні покарання на статтю 69 КК, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом'якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_4 є раніше несудимим, інкриміновані йому замахи на кримінальні правопорушення вчинив вперше, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, відсутність завданої шкоди,те, що він щиро розкаявся, надавши під час виступу у судових дебатах негативної оцінки своїм діянням, усвідомивши, що не завжди на перший погляд «добрі наміри» можуть узгоджуватися з приписами закону. Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який на спеціальних обліках не перебуває, має низку нагород та відзнак, обумовлених його волонтерською діяльністю, зокрема, і в перші дні повномасштабного вторгнення агресора.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що вказані пом'якшуючі обставини, а також дані про особу обвинуваченого з урахуванням його ставлення до вчиненого, суттєво знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому діяння за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 69 КК України дають підстави не призначати йому одне з найсуворіших обов'язкових додаткових покарань у виді конфіскації майна.
На переконання суд, покарання, яке буде призначене з урахуванням положень ч. 3 ст. 68, ч. 2 ст. 69 та ст.ст. 75, 76 КК свідчитиме про його гуманність, індивідуалізацію, надання особі, яка вперше оступилася, як можливості усвідомити та переоцінити свої життєві пріоритети, так і зрозуміти, що нехтування в подальшому наданою йому можливістю на виправлення та перевиховання, неодмінно призведе до призначення покарання з урахуванням його невідворотності та суворості закону.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне покарання, суд враховує наступне.
Згідно з документами, що характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_5 він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2008 та 2010 року народження, не є особою з інвалідністю, офіційно не працює.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом враховано щире каяття, активне сприяння у розкритті вчиненого злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.
При обранні та призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ст. 336 КК України, виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, вперше вчинення незакінченого кримінального правопорушення, дані про особистість обвинуваченогоОСОБА_5 , його поведінку до вчинення кримінального правопорушення та після вчинення кримінального правопорушення, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ст. 336 КК України.
У даному випадку, враховуючи особистість обвинуваченогоОСОБА_5 , наявність у нього на утриманні неповнолітніх дітей, наявність у нього подяки під час допомоги мешканцям Бучанського району у зв'язку з його окупацією, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та встановити йому іспитовий строк, а також покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На думку суду, таке покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не застосовувати.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2025 на майно, а саме:
1)доручення 009У видане директором БО «Вільна» ОСОБА_12 , договір № 10.20.009 про надання волонтерської допомоги від 20.10.2023 БО «Вільні, посвідчення волонтера БО «Вільні» на ім'я ОСОБА_4 № 037, перепустка волонтера № 13 БО «Вільні» на авто RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , які поміщено до спеціального пакету № WAR 1558329;
2) облікову картку та документи особи для вступу до БО «Вільні», які поміщено до спеціального пакету № WAR 1558073;
3) грошові кошти в сумі 80 000 гривень, а саме 12 купюр номіналом 500 гривень з серійними номерами: БА8573485, ХИ4247724, ЕЄ5020611, ВИ7028813, ЗМ1953535, АИ9304802, ЄЗ6456374, ЗА4923999, ЕА7463435, ХЄ9419981, АЗ6214033, ХБ6671474, які поміщено до спеціального пакету № СRI 1191362 та 148 купюр номіналом 500 гривень з однаковою серією та номером ЕВ5057868, які поміщено до спеціального пакету № RIС 2102629;
4) мобільний телефон «Xiaomi Redmi» з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-картою lifecell з номером « НОМЕР_4 », який поміщено до спеціального пакету № СRI 1191361;
5) автомобіль білого кольору марки «RENAULT» моделі «TRAFIC» з д.н.з. « НОМЕР_5 » з ідентифікаційним номером « НОМЕР_6 » 2010 року випуску, який належить ОСОБА_4 , який поміщено до майданчику тимчасового утримання ТЗ за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Борисів, пров. Боженка, 23 - слід скасувати.
Відповідно до довідки про витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за висновками експертиз: № СЕ-19/111-25/-31906-ЛД від 10.09.2025 становить 13371 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 124 КПК України вказані судові витрати слід стягнути солідарно з обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 .
Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 27 ст. 336 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права займатися волонтерською діяльністю строком на два роки та з урахуванням ч. 2 ст. 69 КК України без конфіскації майна.
за ч. 2 ст. 15 ч.3 ст. 27 ст. 336 КК України із застосуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України - у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 33, 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права займатись волонтерською діяльністю строком на два роки та з урахуванням ч. 2 ст. 69 КК України без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 13.11.2025.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ст. 336 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України - у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Іспитовий строк обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 13.11.2025.
Арешт майна, накладений ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2025скасувати.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі - 13371 (тринадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 00 копійок у дохід держави.
Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:
?доручення 009У видане директором БО «Вільні» ОСОБА_12 , договір № 10.20.009 про надання волонтерської допомоги від 20.10.2023 БО «Вільні, посвідчення волонтера БО «Вільні» на ім'я ОСОБА_4 № 037, перепустка волонтера № 13 БО «Вільні» на авто RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , які поміщено до спеціального пакету № WAR 1558329; , які передано для відповідального зберігання до камери зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУ НП в Київській області - повернути власнику ОСОБА_4 ;
?облікову картку та документи особи для вступу до БО «Вільні», які поміщено до спеціального пакету № WAR 1558073, які передано для відповідального зберігання до камери зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУ НП в Київській області -- знищити;
?грошові кошти в сумі 80 000 гривень, а саме 12 купюр номіналом 500 гривень з серійними номерами: БА8573485, ХИ4247724, ЕЄ5020611, ВИ7028813, ЗМ1953535, АИ9304802, ЄЗ6456374, ЗА4923999, ЕА7463435, ХЄ9419981, АЗ6214033, ХБ6671474, які поміщено до спеціального пакету № СRI 1191362 та 148 купюр номіналом 500 гривень з однаковою серією та номером ЕВ5057868, які поміщено до спеціального пакету № RIС 2102629, які передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУ НП в Київській області - повернути власнику, фінансовому відділу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області;
?мобільний телефон «Xiaomi Redmi» з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з сім-картою lifecell з номером « НОМЕР_4 », який поміщено до спеціального пакету № СRI 1191361, який передано для відповідального зберігання до камери зберігання речових доказів Фастівського РУП ГУ НП в Київській області - повернути власнику;
автомобіль білого кольору марки «RENAULT» моделі «TRAFIC» з д.н.з. « НОМЕР_5 » з ідентифікаційним номером « НОМЕР_6 » 2010 року випуску, який належить ОСОБА_4 , який поміщено до майданчику тимчасового утримання ТЗ за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Борисів, пров. Боженка, 23 - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1