вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
23 жовтня 2025 року Справа №367/10078/25
Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., розглянувши заяву адвоката Жовтана Олександра Володимировича про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у суді у справі за адміністративним позовом
ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Жовтана Олександра Володимировича, до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
28.08.2025 року ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Жовтана О.В., через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №5507109 від 17.08.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а також стягнути з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції судові витрати на правничу допомогу у розмірі 24000,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.
22.10.2025 року до Макарівського районного суду Київської області надійшла адміністративна справа за вказаним позовом разом з ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.09.2025 року про передачу справи за підсудністю та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 року передана на розгляд судді Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В.
Ухвалою суду від 23.10.2025 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судовому засіданні, яке призначене на 16.12.2025 року.
Через підсистему «Електронний суд» від адвоката Жовтана О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник просить до набрання судовим рішенням у справі законної сили зупинити стягнення у виконавчому провадженні №79131017, відкритому головним державним виконавцем Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліашвілі Каріною Анатолівною на підставі постанови УПП в Рівненській області ЕНА №5507109 від 17.08.2025, згідно якого боржник - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач - УПП в Рівненській області; до набрання судовим рішенням у справі законної сили зупинити дію постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №79131017, відкритому головним державним виконавцем Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліашвілі Каріною Анатолівною на підставі постанови УПП в Рівненській області ЕНА №5507109 від 17.08.2025, згідно якого боржник - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач - УПП в Рівненській області.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову адвокат посилався на те, що згідно із ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. У зв'язку із зазначеним, сторона позивача вважає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена тим, що у разі неподання судом відповідної заборони спірна постанова про накладення штрафу може бути звернена до примусового виконання ще до вирішення справи по суті. Це призведе до істотних негативних наслідків для позивача, оскільки внаслідок примусового виконання відбудеться збільшення суми до стягнення за рахунок виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а також існує реальна загроза накладення арешту на рахунки позивача, що фактично унеможливить вільне користування власними коштами та поставить його у скрутне матеріальне становище. Окрім того у разі подальшого задоволення позову виникне необхідність додаткового поновлення порушених прав позивача, що істотно ускладнить та затягне процес ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що подана заява про забезпечення адміністративного позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України, внаслідок чого відсутні підстави для залишення її без розгляду. У свою чергу зміст поданої заяви, характер способу забезпечення позову, про застосування якого просить позивач, зміст спірних публічно-правових відносин, а також пред'явлених позовних вимог, сукупність наданих матеріалів справи усе це у своїй сукупності надає суду можливість розглянути подану заяву без призначення судового засідання та повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення адміністративного позову, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заявлені заходи забезпечення позову відповідають ч. 1 ст. 151 КАС України, а також відповідають вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 151 КАС України, згідно з якими заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
На додаток до цього у ч. 6 ст. 154 КАС України встановлюється, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дає можливість суду зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову це особливий та винятковий процесуальний механізм, яким створюються умови для ефективного та належного виконання майбутнього судового рішення по справі, яким вирішено питання щодо прав, свобод та законних інтересів позивача. При цьому застосування такого процесуального механізму дозволяється лише у чітко визначених процесуальним законодавством винятках, які пов'язані або 1) з очевидною протиправністю рішення, дії або бездіяльності суб'єкта владних повноважень та порушення ними прав, свобод, законних інтересів осіб; або 2) з тим, що невжиття відповідних заходів створить суттєві перешкоди або взагалі унеможливить виконання остаточного судового рішення по справі.
Відповідно до пункту 4 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно Рекомендацій N R (89) 8 Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд (prima facie) наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Вказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.
Таким чином, суд, розглядаючи питання забезпечення адміністративного позову повинен виважено підходити до встановлення балансу між необхідністю забезпечення прав та свободи позивача у зв'язку з можливими невиконанням майбутнього судового рішення та правами, свободами, законними інтересами інших учасників справи чи осіб, щодо яких можуть мати вплив наслідки забезпечення позову, враховуючи при цьому винятковість та виключність заходів забезпечення позову як таких, що мають застосовуватися лише у крайньому випадку за наявності відповідних підстав.
Вищезазначене узгоджується і з Постановою КАС ВС від 11.01.2022 року у справі №640/18852/21, в якій було зроблено висновок, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов'язковим для виконання до його апеляційного перегляду.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 березня 2019 року у справі №826/16911/18, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 26 червня 2019 року у справі №826/13396/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 30 вересня 2019 року у справі №640/868/19, від 30 вересня 2019 року у справі №1840/3517/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20.
Судом встановлено, що предметом позову є скасування постанови серії ЕНА №5507109 від 17.08.2025 року, винесеної інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Суржок Миколою Миколайовичем, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі частини 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також судом встановлено, що головним державним виконавцем Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліашвілі К.А. 18.09.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79131017, з примусового виконання постанови серії ЕНА №5507109 виданої 17.08.2025 УПП у Рівненській області про стягнення із ОСОБА_1 штрафу на користь держави в сумі 425,00 грн.
Крім того, головним державним виконавцем Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліашвілі К.А. 18.09.2025 року винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №79131017, згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів та належать боржнику ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Враховуючи, що вказана постанова являється виконавчим документом та на підставі якої відкрито виконавче провадження і накладено арешт на кошти боржника, а предметом спору є скасування вказаної постанови про адміністративне правопорушення, тому суд приходить до висновку про задоволення поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а саме зупинення стягнення на підставі постанови про адміністративне правопорушення та зупинення дії постанови про арешт коштів боржника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача, адвоката Жовтана Олександра Володимировича, про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у суді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Жовтана Олександра Володимировича, до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
До набрання судовим рішенням у справі законної сили зупинити стягнення у виконавчому провадженні №79131017, відкритому головним державним виконавцем Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліашвілі Каріною Анатолівною на підставі постанови УПП в Рівненській області ЕНА №5507109 від 17.08.2025, згідно якого боржник - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач - УПП в Рівненській області.
До набрання судовим рішенням у справі законної сили зупинити дію постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №79131017, відкритому головним державним виконавцем Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павліашвілі Каріною Анатолівною на підставі постанови УПП в Рівненській області ЕНА №5507109 від 17.08.2025, згідно якого боржник - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач - УПП в Рівненській області.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати сторонам для відома та до Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для негайного виконання.
Ухвала є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили негайно.
Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені статтями 294-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а.
Суддя А.В. Косенко