Справа 362/6838/25
Провадження 3/362/2652/25
12.11.2025 року місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ст. 122-2, ст. 185 КУпАП
встановив:
24.08.2025 о 16:20 год. у с. Крушинка Фастівського району Київської області по вул. Річна, водій ОСОБА_1 керував транспортним Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та, у порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій категорично відмовився.
Також 24.08.2025 о 16:20 год. у с. Крушинка Фастівського району Київської області по вул. Річна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_1 , та у порушення п. п. 2.4, 8.9б ПРД України не виконав вимоги працівників поліції про зупинку, яка була подана проблисковими маячками червоного та синього кольору та звуковим сигналом.
Крім того 24.08.2025 о 16:20 год. у с. Крушинка Фастівського району Київської області по вул. Річна водій ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, шарпав поліцейських за формний одяг, виражався в їх бік нецензурною лайкою.
Відповідно до протоколу відповідно до проколу серія ААД № 683175 від 24.08.2025, 24.08.2025 о 16:20 год. у с. Крушинка Фастівського району Київської області по вул. Річна водій ОСОБА_1 , у порушення п. 2.1а ПДР України керував транспортним Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2024 терміном на 1 (один) рік, повторно протягом року.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином.
Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання, зокрема неодноразово викликався до суду шляхом надсилання на адресу його проживання судових повісток про виклик ОСОБА_1 у судові засідання, які повернуті до суду через відсутність адресата за вказаною адресою.
Суд констатує, що здійснював виклики ОСОБА_1 у судові засідання за адресою реєстрації/проживання останнього, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів.
Додатково на номер телефону ОСОБА_1 , який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, судом направлялись СМС-сповіщення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання.
Також судом неодноразово здійснювався виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.
Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. ст. 130, 126, 122-2 КУпАП.
Крім того, на думку суду, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
У силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 14 Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку своєчасно з'являтися до суду за викликом, а тому суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 .
Так, керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин та не керувати транспортним засобом в станів алкогольного сп'яніння.
Рішенням по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо протоколу серія ААД № 683174 від 24.08.2025 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
-фактичними відомостями викладеними в протоколі серії ААД № 683174 від 24.08.2025;
-даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів за яким у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, однак він не проведений через його відмову. Крім того у графі з результатами згоден зазначено « ОСОБА_1 » відмовляється;
-даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.08.2025, який не реалізовано через відмову ОСОБА_1 ;
-даними копії акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 24.08.2025, за ким транспортний засіб Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_1 , затримано та поміщено на майданчик тимчасового утримання;
-даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні, з якого вбачається факт переслідування через незупинку та зупинку транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки працівники поліції повідомляють водія ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій категорично відмовляється, вказуючи про відсутність в нього посвідчення водія через позбавлення права керування за ст. 130 КупАП.. Водія повідомляють про оформлення щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130 КупАП.
Факт повторного протягом року притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема копією постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо протоколу серія ААД № 683169 від 24.08.2025 за ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил .
При цьому відповідно до п. 8.9б ПДР України передбачено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
На думку суду, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: фактичними відомостями, викладеними в протоколі серії ААД № 683169 від 24.08.2025, даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи і переглянутому в судовому засіданні з якого з-поміж іншого вбачається як водій ОСОБА_1 не виконує вимоги про зупинку подані проблисковими маячками червоного та синього кольору та звуковим сигналом.
Щодо протоколу серія ВАД № 851526 від 24.08.2025 за ст. 185 КУпАП.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
У даному випадку ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення адміністративного правопорушення, що полягало у невиконанні законної вимоги поліцейського, шарпання працівників поліції за формений одяг, вираження в їх бік нецензурною лайкою.
На думку суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: даними зі змісту протоколу серії ВАД № 851526 від 24.08.2025, даним копії протоколу про адміністративне затримання серія АА № 108885 від 24.08.2025, даними відеозапису події, який наявний при матеріалах справи, де з-поміж іншого зафіксовано обставини, які зазначені у протоколі.
Щодо протоколу серія ААД № 683175 від 24.08.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно з протоколом серія ААД № 683175 від 24.08.2025, 24.08.2025 о 16:20 год. у с. Крушинка Фастівського району Київської області по вул. Річна, водій ОСОБА_1 , у порушення п. 2.1а ПДР України керував транспортним Mazda 626, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.11.2024 терміном на 1 (один) рік, повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КупАП.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Водночас матеріали справи не містять жодних доказів вчинення/притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП протягом року.
У силу статті 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Зважаючи на викладене, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 за ч. 5 ст.126 КУпАП за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за вiдсутністю подiї і cкладу aдміністративного прaвопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбаченого ст. 185, 122-2 та ч. 2 ст. 130 КУпАП України, так як він, як водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку, керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, повторно протягом року після вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником такі іншими особами.
Вирішуючи питання щодо можливості накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкціями, ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки з матеріалів справи судом установлено, що він посвідчення водія був позбавлений, то суд враховує позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04.09.2023 (справа № 702/301/20), де вказано, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. ст. 33, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчинених правопорушень, а саме їх високий ступінь суспільної шкідливості, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, поведінку щодо неявки в судове засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкцій вказаних статей.
Щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, то суд зауважує, що адміністративні матеріали не містять відомостей, щодо належності останньому на праві приватної власності транспортних засобів, як і транспортного засобу, яким керував.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 23, 33-34, 36, 221, 283-284, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/6838/25 (провадження № 3/362/2652/25), № 362/6839/25 (провадження № 3/362/2653/25), № 362/6840/25 (провадження № 3/362/2654/25) та № 362/6837/25 (провадження № 3/362/2651/25) відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130, ст. 122-2, ст. 185 КУпАП, присвоїти об'єднаній справі № 362/6838/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 2 ст. 130, ч. ст. 122-2 та ст.. 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягненні:
- за ст. 185 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень;
- за ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
- за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко