Справа № 357/15865/25
1-кс/357/2384/25
11.11.2025 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Білоцерківської окружної прокуратури Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
10.11.2025 (направлено засобами електронної пошти - 07.11.2025) до Білоцерківського міськрайонного суду Київської надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 від участі у судовій справі № 357/15865/25 по розгляду скарги на бездіяльність уповноваженої особи Білоцерківської окружної прокуратури Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Заявник просить відвести слідчого суддю від розгляду його скарги із підстав порушення правил предметної юрисдикції. На думку заявника, розгляд вказаної скарги має здійснюватися за правилами цивільного судочинства, не належить до повноважень слідчого судді, оскільки наразі відсутнє кримінальне провадження та досудове розслідування.
10.11.2025 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява про відвід судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 передана судді ОСОБА_1 .
Відомості про участь сторін при розгляді заяви про відвід та фіксування судового процесу:
В судове засідання ОСОБА_3 та суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи положення ст.ст. 22, 26, 28, 81 КПК України, дотримуючись розумних строків розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід за відсутності учасників судового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час судового провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.
Мотиви, з яких виходить суд та положення закону, якими керувався при постановленні ухвали.
Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов наступного.
Стаття 129 Конституції України, ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантують незалежність суддів та їхню безсторонність у здійсненні правосуддя.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (10.12.2009) наголосив, що наявність безсторонності оцінюється за суб'єктивним та об'єктивним критеріями, а сумніви в упередженості мають бути об'єктивно обґрунтованими.
У заяві ОСОБА_3 відсутні будь-які дані, які б свідчили про особисту зацікавленість судді або інші обставини, передбачені ст.75, 76 КПК України.
Статтями 75 та 76 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді (слідчого судді).
Скарга ОСОБА_3 подана на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України, оскільки стосується невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Невнесення відомостей до ЄРДР є процесуальною дією/бездіяльністю прокурора на стадії реагування на заяву про кримінальне правопорушення.
КПК України прямо визначає процедуру її оскарження - до слідчого судді місцевого суду, що випливає з ч.1 ст.306 КПК України.
Тому посилання заявника на те, що «кримінального провадження не існує» і скарга нібито не може розглядатися слідчим суддею, є логічно і юридично хибними: саме відсутність внесення відомостей до ЄРДР є предметом судового контролю, і саме для цього існує механізм, передбачений ст.303-307 КПК України.
ЄСПЛ у рішеннях «Володимир Поліщук проти України», «Сергій Золотухін проти Росії» та ін. наголошував, що держава зобов'язана забезпечити ефективний механізм реагування на заяви про злочин. Саме такою гарантією в Україні є оскарження бездіяльності прокурора - процедура, яку здійснює слідчий суддя.
Також, заявник стверджує, що скарга повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства з огляду на «правила предметної юрисдикції».
Однак такі твердження ґрунтуються на змішуванні понять «спір про право» та «судовий контроль у кримінальному провадженні», а тому слідчий суддя зауважує, що скарга на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР не є спором про право, а є елементом кримінального процесуального механізму гарантій. Право на звернення із скаргою закріплене виключно в КПК України. Жодна норма ЦПК України не передбачає і не може передбачати розгляд таких скарг.
Щодо посилання заявника на постанову Великої Палати ВС від 15.05.2019 (14-496с18) по справі №372/2904/17-ц, то слідчий суддя констатує, що дана постанова стосується виключно питання визначення юрисдикції між цивільним та адміністративним судочинством, пов'язаного з оскарженням рішень суб'єкта владних повноважень у контексті захисту цивільних прав. Велика Палата у цій постанові не аналізувала ст.303 КПК України, не визначала порядок оскарження невнесення відомостей до ЄРДР та не розглядала компетенцію слідчого судді. По суті, заявник посилається на загальне визначення поняття предметної юрисдикції, але застосовує його до правовідносин, які спеціально врегульовані нормами КПК, що є неправильним з точки зору системного тлумачення права.
Щодо тверджень про «недостатню компетенцію слідчого судді поза межами досудового розслідування», слідчий суддя зауважує, що останній має право здійснювати судовий контроль до початку досудового розслідування саме у частині контролю за внесенням відомостей до ЄРДР, оскільки це випливає безпосередньо зі змісту: п.1 ч.1 ст.303 КПК України, ч.1 ст.214 КПК України та ч.1 ст.306 КПК України.
Сама природа цієї процедури передбачає, що судовий контроль відбувається, коли провадження ще не зареєстроване, тобто до початку досудового розслідування.
Таким чином, твердження, що «компетенція слідчого судді починається лише після внесення даних до ЄРДР», є фактично запереченням змісту ст.303 КПК України.
А тому, в ході судового розгляду заяви про відвід, не встановлено існування обставин, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України, що виключають участь слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 у даному провадженні, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, суд вважає, що вказана заява є необґрунтованою та спрямованою не на забезпечення гарантій безсторонності, а на зміну встановленого законом порядку розгляду скарги, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 81, 309, 369-372, 376 КПК України, суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Білоцерківської окружної прокуратури Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1