Справа № 357/18550/25
3/357/7187/25
13.11.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні,
за ст. 173 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 12.11.2025 надійшли адміністративні матеріали за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статями ст. 173 КУпАП розглядаються протягом доби.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Гр. ОСОБА_1 з'явився у судове засідання разом із свідком ОСОБА_2 . В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності суддя встановила наступне.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян, або ж вчиненні інших дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 30.08.2025 року близько 10 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_2 , в під'їзді ОСОБА_1 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (протокол серії ВАД №857213 від 09.09.2025).
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав свою винуватість та заперечив обставини, які описані в протоколі. Зокрема, пояснив, що сусідка розмовляла з дружиною та почала поводитися грубо, після чого його дружина ОСОБА_2 намагалася закрити вхідні двері квартири, однак ОСОБА_3 їй перешкоджала. Далі ОСОБА_1 вийшов з кімнати та силою зачинив вхідні двері. Додав, що жодним чином не торкався ОСОБА_3 , не покидав приміщення своєї квартири та не завдавав тілесних ушкоджень останній, однак припускає, що вона могла втратити рівновагу та впасти сама.
Свідок ОСОБА_2 підтвердила, що ОСОБА_3 прийшла до них зранку та вчинила сварку, в ході якої нецензурно виражалася в її бік. Далі вона намагалася закрити вхідні двері, однак ОСОБА_3 почала опиратися. Її чоловік мовчки закрив двері. Далі вона почула як ОСОБА_3 почала дзвонити в поліцію. Вийшовши з квартири, вони побачили, що сусідка сиділа на сходах та сказала, що її побили. Після приїзду поліції інша сусідка оглянула її спину, однак слідів ушкоджень не було.
До матеріалів справи долучено консультаційний висновок від 30.08.2025, де зазначено, що остання отримала травму волосистої частини голови, забій нижньої частини спини та таза, забій грудної клітки, забій ліктя, забій коліна.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до статті 173 КУпАП, дрібним хуліганством визнаються дії, що виражають явну неповагу до суспільства, порушують громадський порядок і спокій громадян, такі як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян чи інші подібні дії, якщо вони не містять ознак кримінально караного діяння.
Отже, диспозиція цієї статті передбачає лише ті правопорушення, які завдають шкоди лише суспільним відносинам і не пов'язані із заподіянням фізичної шкоди особі, зокрема на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Основним безпосереднім об'єктом дрібного хуліганства є громадський порядок, а не здоров'я чи тілесна недоторканність людини.
Нанесення тілесних ушкоджень, навіть незначних, кваліфікується за іншим складом правопорушення, де кваліфікуючою ознакою є саме здоров'я людини, і передбачає заподіяння фізичного болю або тілесної шкоди. Такі дії мають ознаки насильницького правопорушення, що виходить за межі складу правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
У разі, якщо особі заподіяно легке тілесне ушкодження або побої, правова кваліфікація має здійснюватися за нормами Кримінального кодексу України, залежно від ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Таким чином, нанесення тілесних ушкоджень не може розглядатися як дрібне хуліганство, оскільки воно не є лише проявом неповаги до громадського порядку, а становить окреме, більш небезпечне діяння, спрямоване проти здоров'я людини.
Разом з тим, обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Зокрема з усних пояснень встановлено, що останній перебував в приміщенні своєї квартири та не мав умислу наносити тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та/або посягати на громадський спокій. До матеріалів також долучено медичні довідки ОСОБА_3 , що підтверджує наявність тілесних ушкоджень, однак надання оцінки цим документам у сукупності із встановленням причинно-наслідкового зв'язку виходить за межі судового розгляду у цьому провадженні.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись статтями 173, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК