Справа № 347/2234/25
Провадження № 1-кс/347/758/25
13.11.2025 м.Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів клопотання заступника начальника СВ Косівського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водій першого відділення розвідки прикордонної розвідувальної застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, у військовому званні солдат, не одружений, депутатом не обирався, не судимий - підозрюваного у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62025140130000639 від 30.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Заступник начальника СВ Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, майор поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022№ 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_5 07.01.2025 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 22.02.2025 №205-ОС «Про особовий склад» солдата ОСОБА_5 (П-100370), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, який прибув з НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, зараховано у списки особового складу НОМЕР_1 прикордонного загону та на всі види забезпечення з 21.02.2025. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 24.02.2025 № 209-ОС «Про особовий склад» солдата ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії - водій першого відділення розвідки прикордонної розвідувальної застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 23.02.2025 №84-ВВ солдат ОСОБА_5 (П-100370) вибув на лікування до КН «Ковельська МТМО» Ковельської міської ради, Волинської області, з 21.02.2025 та після завершення лікування 07.03.2025 не прибув до пункту тимчасової дислокації підрозділу населений пункт Стара Вижівка. Станом по теперішній час військовослужбовець ОСОБА_5 до військової частини не повернувся.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині старший солдат ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Згідно п.п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно Указу Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України №65/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації, доведено до населення країни та останній був призваний на військову службу саме по мобілізації.
Однак, 07.03.2025 солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, після завершення лікування не прибув до пункту тимчасової дислокації підрозділу населений пункт Стара Вижівка та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 12.11.2025, проводячи час на власний розсуд, за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , не одруженому, утриманців не має, раніше не суди, Косівського району Івано-Франківської області.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, після завершення лікування не прибув до пункту тимчасової дислокації підрозділу населений пункт Стара Вижівка та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням до 12.11.2025, проводячи час на власний розсуд, за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 , не одруженому, утриманців не має, раніше не судимий, Косівського району Івано-Франківської області, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесения винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважаю за доцільне звернути увагу суду на наступні обставини, які в силу ст. 178 КПК України, мають враховуватись судом при обранні запобіжного заходу:
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинив не з'явлення до військової частини військовослужбовцем понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, та тривалий час переховувався він працівників правоохоронних органів.
Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується протоколами допиту свідків, повідомленням начальника НОМЕР_1 прикордонного загону про вчинення кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження.
Тяжкість покарання.
Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.
Вчинення злочину в умовах воєнного стану.
24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, особливо, в бойовій обстановці, оскільки спрямовані на підрив основоположної засади функціонування Збройних Сил України - єдиноначальності.
У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням -- у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов'язків підозрюваним
За таких обставин орган досудового розслідування, прокурор отримає можливість закінчити досудове розслідування відносно підозрюваного у найкоротший строк, прийнявши відповідне процесуальне рішення, забезпечити виконання завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи неможливість застосувати щодо ОСОБА_5 інший запобіжний захід, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , а саме - позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню іншого кримінального правопорушення чи продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється, що зазначено у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просить його задоволити.
Прокурор в судовому засіданні вважає клопотання обґрунтованим та просить застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою,
Підозрюваний та його захисник просять зменшити розмір застави до його мінімального розміру.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали провадження та оцінюючи наявні докази, вважає що клопотання слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини справи.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Дії, що інкримінуються підозрюваному ОСОБА_5 підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, а саме: матеріалами службового розслідування, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, існує реальний ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також, суспільний резонанс кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , наявні у вказаному кримінальному провадженні інтереси суспільства, держави, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , що прямо вказують на неможливість виконання останнім своїх процесуальних обов'язків належним чином, і обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є єдиним достатнім запобіжним заходом для уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вказані обставини окрім клопотання підтверджуються іншими матеріалами провадження.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France),12369/86,26червня1991).
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_5 діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України не має.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Разом із тим, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному в справі ОСОБА_5 розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення за вчинення якого він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560грн. та покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, визначених КПК України.
Враховуючи викладене, та керуючись статтями 176-178, 182-184, 186-187, 193-194, 196-197, 202, 205, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя , -
Клопотання заступника начальника СВ Косівського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» на строк 60 днів до 11 січня 2026 року, включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з моменту взяття його під варту - з 14:30 години 11.08.2025 року до 14:30 години 11.01.2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: одержувач ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26289647, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава по кримінальному провадженню №62025140130000639 від 30.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, згідно ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2025 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 11.01.2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, процесуального керівника - прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, процесуального прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11.01.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок: одержувач ТУДСА України в Івано-Франківській області, коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово заступника начальника СВ Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та слідчого суддю Косівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 .
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5
зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному та його захиснику, слідчому, прокурору, та направити начальнику державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» .
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскарження протягом п'яти днів з дня її оголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1