Справа № 296/5990/25
1-і/296/344/25
Іменем України
01 жовтня 2025 рокум .Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12025060640000146 від 19.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
встановив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження внесене в ЄРДР за №12025060640000146 від 19.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.
24.09.2025 р. до суду надійшло письмове клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки строк дії запобіжного заходу закінчується 05.10.2025.
В обґрунтування клопотання вказано на доцільність продовження даного виду запобіжного заходу, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, які враховувалися судом при застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились. На думку сторони обвинувачення існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду; спроба знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашену судимість.
Обвинувачений та його захисник проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили змінити на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір визначеної застави до 20 прожиткових мінімумів.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши думку учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд при вирішенні питання, на виконання вимог ст.178 КПК України, приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, суспільну небезпеку правопорушень, в яких обвинувачується останній, що відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину.
З урахуванням віку обвинуваченого ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я, та те, що раніше він притягувався до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про необхідність продовження раніше обраного запобіжного заходу, виходячи із необхідності забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутність даних про зменшення чи відсутність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, обставин, які б свідчили про те, що на даний час необхідність у раніше обраному запобіжному заході відпала, судом не встановлено.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд приходить до висновку про те, що розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, визначений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира буде співмірним та пропорційним, необхідним і достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та досягненню завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 369 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО Житомирської УВП №8 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 29 листопада 2025 року (включно).
Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, служби або роботи;
4) здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю;
6) утримуватись від спілкування з свідками і потерпілим у кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у встановленому розмірі оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на депозитний рахунок, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі або установі, де підозрюваний утримуватиметься під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
В задоволенні клопотання обвинуваченого, підтриманого його захисником щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1