Справа № 320/6472/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
11 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування до ОСОБА_1 норм, що звужують його права на отримання повного розміру пенсії, під час перерахунку пенсії у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" на підставі довідки від 15.12.2023 №1026 "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій", а також у відмові перерахувати пенсію, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" на підставі довідки від 15.12.2023 №1026 "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій", виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення, з урахуванням щорічних індексацій 2022-24 р.р., без обмеження максимального розміру пенсії і максимальних розмірів індексацій, починаючи з 01.08.2021, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
10 березня 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер Служби зовнішньої розвідки України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 20.12.2005 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір якої на момент призначення пенсії дорівнював 68% грошового забезпечення (вислуга років 26).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2009 у справі №7/560, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 року, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 у справі №755/17709/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років призначеної ОСОБА_1 з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
На виконання вказаного судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 у справі №755/17709/18 позивачу у серпні 2019 року здійснено перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 73% грошового забезпечення (50%+3%х6 років+5%) за 26 років вислуги як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження військової служби 2 категорії, починаючи з 01.01.2018, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами пенсійної справи позивача.
У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2022 у справі №640/25409/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі Довідки від 22.04.2021 №461 "Про розмір грошового забезпечення", виданої за нормами чинними станом на 05.03.2019, починаючи з 01.04.2019, із урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/25409/21 позивачу у листопаді 2022 року здійснено перерахунок та виплату пенсії за вислугу років на підставі Довідки від 22.04.2021 №461, починаючи з 01.04.2019, з розрахунку 68% грошового забезпечення.
Також, відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №320/14991/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , при виконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 у справі №640/25409/21, виходячи з основного розміру пенсії 68% грошового забезпечення, з урахуванням індексації від 01.03.2023 із застосування обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення, з урахуванням індексації від 01.03.2023, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 у справі № 640/11243/22 визнано протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови у виготовленні та наданні ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 17.07.2021 за формою згідно з додатком 2 до Постанови КМУ від 23.02.2022 №144 з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та щомісячної премії, що мають постійний характер, включаючи "надбавку військовослужбовцям, які постійно співробітничають з особами із числа іноземців, а також осіб без громадянства чи громадян України, які постійно проживають за кордоном, залученими до участі в розвідувальній та оперативно-розшукової діяльності на конфіденційній основі (від посадового окладу) - 20%"; зобов'язано Службу зовнішньої розвідки України виготовити на надати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, станом на 17.07.2021, за формою згідно з додатком 2 до Постанови КМУ від 23.02.2022 №144 з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та щомісячної премії, що мають постійний характер, включаючи "надбавку військовослужбовцям, які постійно співробітничають з особами із числа іноземців, а також осіб без громадянства чи громадян України, які постійно проживають за кордоном, залученими до участі в розвідувальній та оперативно-розшукової діяльності на конфіденційній основі (від посадового окладу) - 20%", для проведення з 01.08.2021 перерахунку основного розміру пенсії.
На виконання вказаного судового рішення та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України складено нову довідку від 15.12.2023 №1026 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 17.07.2021, за відповідною (прирівняною) посадою старшого консультанта, з якої було звільнено позивача (ГЗ 51068,90 грн).
Так, згідно з розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача СБ-1 9890 станом на 01.08.2021 (ГЗ 51068,90 грн), підсумок пенсії (з надбавками), надбавки за 2 категорію ЧАЕС) складає 37451,12 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 18540,00 грн.
23.12.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії з 01.08.2021 відповідно до оновленої довідки від 15.12.2023 №1026, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення, з урахуванням щорічної індексації, без обмеження максимальним розміром.
Листом від 17.01.2024 №2600-0310-8/11158 відповідач повідомив, що у січні 2024 року був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.08.2021 згідно довідки від 15.12.2023 №1026 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 17.07.2021 (ГЗ -51068,90 грн), виходячи з основного розміру грошового забезпечення 68% грошового забезпечення (вислуга років 26), з урахуванням максимального розміру пенсії.
Крім того, відповідачем з 01.03.2022 та з 01.03.2023 на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова №118) та від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168) здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , у складі якої нараховано індексацію за 2022 рік та за 2023 рік відповідно. Індексація в складі пенсії нараховувалася з 01.03.2022 та з 01.03.2023, при цьому фактичну виплату пенсії обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача СБ-1 9890 станом на 01.02.2024, підсумок пенсії (з надбавками, з урахуванням 68% грошового забезпечення (вислуга років 26), індексації базового ОСНП 2022 (34726,85*0,140), індексації базового ОСНП 2023 (39588,61*0,197), надбавки за 2 категорію ЧАЕС) складає 41259,43 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.
02.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії з 01.08.2021 відповідно до оновленої довідки від 15.12.2023 №1026, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення, з урахуванням щорічної індексації, без обмеження максимальним розміром.
Листом від 22.02.2024 №6722-4272/К-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 15.12.2023 №1026 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 17.07.2021, починаючи з 01.08.2021, проводився в індивідуальному порядку в межах можливостей підсистеми ПВП ДКГ, якою передбачено обчислення надбавки на вислугу років у відсотках від посадового окладу та надбавки за військове звання, а не від посадового окладу. Тому коригування підсумкового розміру грошового забезпечення здійснено за рахунок загальної суми додаткових видів грошового забезпечення.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_2 з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, здійснивши виплату з урахуванням виплачених сум.
Вирішуючи зразкову справу №240/5401/18 Верховний Суд у постанові від 04.02.2019 зазначив:
стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом;
у "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права;
у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, в позивача виникло право на перерахунок пенсії;
стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 цього Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку;
зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ ні Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, ні Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII, у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій, не вносилися;
постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Проаналізувавши наведені норми Верховний Суду дійшов висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI та Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вказав, що в разі перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до вислуги років, є незмінним.
За таких обставин Верховний Суд підсумував, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262, розмір якої на момент призначення пенсії дорівнював 68% грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні позовних вимог у даній частині враховує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2009 у справі №7/560, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення.
Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2019 у справі №755/17709/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років призначеної ОСОБА_1 з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №320/14991/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, виходячи з основного розміру пенсії 73% грошового забезпечення, з урахуванням індексації від 01.03.2023, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше проведених виплат.
Отже позивачем неодноразово в судовому порядку підтверджено право останнього на перерахунок його пенсії з розрахунку 73% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У той же час, наявні в матеріалах справи копії розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі СБ-19890 підтверджують, що у січні 2024 року був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.08.2021 згідно оновленої довідки від 15.12.2023 №1026 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 17.07.2021 (ГЗ - 51068,90 грн), виходячи з основного розміру грошового забезпечення 68% грошового забезпечення (вислуга років 26).
Вказані обставини відповідач підтвердив у листі від 17.01.2024 №2600-0310-8/11158, в якому повідомив, що у січні 2024 року був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.08.2021 згідно довідки від 15.12.2023 №1026 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 17.07.2021 (ГЗ -51068,90 грн), виходячи з основного розміру грошового забезпечення 68% грошового забезпечення (вислуга років 26), з урахуванням максимального розміру пенсії.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції підтримує висновок Київського окружного адміністративного суду, що дії відповідача щодо зменшення позивачу основного розміру призначеної пенсії з 73% до 68% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку, починаючи з 01.08.2021 згідно оновленої довідки від 15.12.2023 №1026 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 17.07.2021 є протиправними, а тому наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в основному розмірі 73% сум грошового забезпечення починаючи з 01.08.2021, з урахуванням проведених виплат.
Щодо права позивача на здійснення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Як було встановлено судом та підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача СБ-1 9890 станом на 01.08.2021 (ГЗ 51068,90 грн), підсумок пенсії (з надбавками), надбавки за 2 категорію ЧАЕС) складає 37451,12 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 18540,00 грн.
Також, відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі позивача СБ-1 9890 станом на 01.02.2024, підсумок пенсії (з надбавками, з урахуванням 68% грошового забезпечення (вислуга років 26), індексації базового ОСНП 2022 (34726,85*0,140), індексації базового ОСНП 2023 (39588,61*0,197), надбавки за 2 категорію ЧАЕС) складає 41259,43 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.
З огляду на вищевказане, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262, є протиправним.
Саме такий висновок щодо застосування норм права у подібних спірних правовідносинах викладено Верховним Судом у численних постановах, зокрема: від 25 липня 2022 року у справі № 580/3451/21; від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21; від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21; від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18; від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20.
За таких обставин, порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.08.2021.
Крім того, захист порушених прав позивача потребує зобов'язання відповідача здійснити з 01.08.2021 перерахунок та виплату пенсії позивача згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення позивача (ГЗ 51068,90 грн) у розмірі 73% грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію з урахуванням щорічних індексацій 2022-24 р.р., без обмеження максимальних розмірів індексацій, починаючи з 01.08.2021, з урахуванням раніше проведених виплат, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262, в редакції Закону №2040-IX від 15.02.2022, яка застосовується з 1 березня 2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст.968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Абзацом другим пункту 1 Постанови №118 встановлено, що з 01.03.2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14.
Абзацом другим пункту 1 Постанови №168 встановлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до абзацу другого пункту Постанови № 118 та абзацу другого пункту Постанови № 168 підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01.01.2021 до 28.02.2022 за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону (абзац 3 пункт Постанови № 118).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31.12.2022 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (абзац 3 пункт Постанови № 168).
Підвищення пенсії, передбачене вказаними пунктами, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З копій протоколу з перерахунку пенсії позивача, наявних в матеріалах справи, вбачається, що ГУ ПФУ в м. Києві було проіндексовано розмір пенсії позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023.
При цьому розмір пенсії під час даних перерахунків пенсії було обмежено максимальним розміром.
Стосовно наявності у пункті 2 Постанови № 118 та у пункті 2 Постанови №168 про підвищення пенсій з 01.03.2022 та з 01.03.2023 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а виклала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведені положення Постанов №118 та №168 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
До того ж, закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідач з 01.03.2022 та з 01.03.2023 здійснив нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої постановами КМУ №118 та №168, однак обмежив розмір пенсії до виплати з урахуванням визначеного максимального розміру пенсії під час попереднього перерахунку пенсії.
Тобто, в результаті проведених з 01.03.2022 та з 01.03.2023 перерахунків пенсії у зв'язку з нарахуванням індексації, передбаченої постановами КМУ від 16.02.2022 №118 та від 24.02.2023 № 168, розмір пенсії обмежений відповідачем до виплати з урахуванням визначеного максимального розміру пенсії під час перерахунку пенсії.
Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУ ПФУ є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.
У той же час, як було зазначено вище, пенсію позивачу проіндексовано відповідно до постанов КМУ №118 та №168, починаючи з 01.03.2022 та з 01.03.2023 01.03.2024 відповідно.
Крім того, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом (05.02.2024) спору щодо здійснення виплати проіндексованої пенсії за 2024 рік (з 01.03.2024) без обмеження максимальним розміром не існувало.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2022 з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Крім того, захист порушених прав позивача потребує зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з 01.03.2023 з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.