П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15560/25
Категорія:1121030000 Головуючий в 1 інстанції: Стефанова С.О.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:08.07.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - ДПСП ОМР), Управління соціального захисту населення (далі - УСЗН) в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР, про:
- визнання протиправними дій УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР щодо припинення статусу ОСОБА_1 як особи з інвалідністю в наслідок війни;
- скасування рішення УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР щодо припинення статусу ОСОБА_1 як особи з інвалідністю в наслідок війни;
- зобов'язання УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР видати ОСОБА_1 лист талонів для пільгового проїзду по території України в період з 2025 по 2029 роки.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що на даний час, позивач має статус ветерана військової служби Національної гвардії України, що підтверджується посвяченням серія ВС №000078 від 05 вересня 2017 року. На підставі його заяви 01 лютого 2011 року та довідки до акту огляду МСЕК серія 2-18 ОД №060352 від 25 жовтня 2010 року (після внесення змін від 26 січня 2011 року) позивачу було встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видане відповідне посвідчення. 3 цього часу він користувався соціальною допомогою та пільгами, встановленими законодавством України для інвалідів війни, зокрема правом на безкоштовний проїзд територією України. 16 грудня 2024 року він звернувся до УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР з заявою про надання йому листу талонів для пільгового проїзду по території України. У результаті замість листа талонів на пільговий проїзду по території України позивачу було видано Рішення УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР №19-0704/869 від 21 січня 2025 року про позбавлення позивача статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що у зв'язку з наданими роз'ясненнями Міністерства у справах ветеранів України щодо встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, Управлінням було зроблено додатковий запит до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації щодо надання роз'яснення стосовно статусу ОСОБА_1 як особи з інвалідністю внаслідок війни. Листом Міністерства у справах ветеранів України від 17 січня 2025 року №913/1.3/3.1-25 (відповідь на запит Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації) надані роз'яснення щодо правових підстав надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 (копія листа наявна в матеріалах справи). Згідно з наданою інформацією ОСОБА_1 у 2011 році надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Підставою для надання статусу згідно з цією нормою Закону була довідка МСЕК в одному з формулювань, визначених у п.26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Порядок №1317) (було чинним на момент надання ОСОБА_1 статусу): "поранення, контузії, каліцтво, захворювання, одержане під час захисту Батьківщини", "поранення, контузії, каліцтво, захворювання, одержане під час виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди", "поранення, контузії, каліцтво, захворювання, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, за участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами". Довідка МСЕК про встановлення інвалідності внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, не могли бути підставою для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни згідно з п.1 ч.2 ст. 7 Закону, оскільки не відповідає її вимогам, навіть якщо особа брала участь у бойових діях.
Відповідач зазначив, що починаючи з 2009 року довідка МСЕК про встановлення інвалідності внаслідок ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, не могла бути підставою для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Відповідач акцентує увагу суду, що листом Міністерства у справах ветеранів України було доручено невідкладно вирішити питання про скасування ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, про що поінформувати Мінветеранів у порядку, визначеному Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі - Положення №302 (далі - Положення №302). Отже, оскаржуване рішення Управління від 21.01.2025 №19-0704/869 про скасування статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, було прийнято не самостійно Управлінням, а на виконання вимог листа Мінветеранів, як органа, який відповідно до Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1175 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення №1175) реалізує свої основні завдання, зокрема: надання, позбавлення статусу та видачі посвідчень ветеранам та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (абз. 4 пп. 1 п. 3 Положення №1175).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР, ДПСП ОМР про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним рішення УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР, оформлене листом від 21 січня 2025 року №19-0704/869 щодо припинення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та відмови видати ОСОБА_1 лист талонів для пільгового проїзду по території України на відповідний період.
Зобов'язано УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР, ДПСП ОМР поновити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та вирішити питання про видачу ОСОБА_1 відповідного листа талонів для пільгового проїзду по території України на відповідний період.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ДПСП ОМР ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що листом Міністерства у справах ветеранів України було доручено невідкладно вирішити питання про скасування ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, про що поінформувати Мінветеранів у порядку, визначеному Положенням №302. Отже, оскаржуване рішення про скасування статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, було прийнято не самостійно Управлінням, а на виконання вимог листа Мінветеранів, як органа, який відповідно до Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року №1175 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення №1175) реалізує свої основні завдання, зокрема: надання, позбавлення статусу та видачі посвідчень ветеранам та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (абз. 4 пп.1 п.3 Положення №1175). Тобто, рішення про скасування статусу ОСОБА_1 , Управлінням самостійно не приймалось. Враховуючи вищенаведене, Департамент зауважує, що відповідно до абз.4 пп.1 п.3 Положення №1175 основними завданнями Мінветеранів є, зокрема: надання, позбавлення статусу та видачі посвідчень ветеранам та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Крім того, апелянт вказує, що інвалідність позивача не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби в контексті ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) (під час воєнних дій), а одержана внаслідок проходження військової служби, тому ОСОБА_1 не може вважатися особою з інвалідністю внаслідок війни.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та є такими, що не відповідають правовим нормам діючого законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПСП ОМР, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи.
28 червня 1991 року ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одеса призвав позивача на строкову військову службу та 02 липня 1991 року він був зарахований до військової частини внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР.
Проходив строкову військову службу на Кавказі де був міжнаціональний збройний конфлікт на території ОСОБА_2 , як діючий військовослужбовець підчас виконання обов'язків військової служби отримав травму (важка контузія головного мозку), внаслідок чого став інвалідом.
В подальшому за рішенням ВЛК у 1992 році позивач був звільнений з військової служби у внутрішніх військах МВС України.
ОСОБА_1 на підставі заяви від 01 лютого 2011 року та наданих документів, а саме довідки МСЕК від 25 жовтня 2010 року серії 2-18 ОД №060352 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби до 01 листопада 2012 року та витягу з протоколу засідання ВЛК Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №17 від 21 січня 2011 року) первинно було встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видане відповідне посвідчення.
05 листопада 2012 року на підставі довідки МСЕК від 17 жовтня 2012 року серії 10 ААА №955771 про встановлення 2 групи інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби, посвідчення було подовжено на термін до 01 листопада 2014 року.
03 жовтня 2014 року ОСОБА_1 на підставі довідки МСЕК від 01 жовтня 2014 року серії 10 ААВ №739807 про встановлення 2 групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, було видане безтермінове посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (серія НОМЕР_1 ).
16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою щодо надання листа талонів на пільговий проїзд, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи.
У зв'язку з наданими роз'ясненнями Міністерства у справах ветеранів України щодо встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, Управлінням було зроблено додатковий запит до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації щодо надання роз'яснення стосовно статусу ОСОБА_1 як особи з інвалідністю внаслідок війни.
Листом Міністерства у справах ветеранів України від 17 січня 025 року №913/1.3/3.1-25 (відповідь на запит Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації) надані роз'яснення щодо правових підстав надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 .
Як зазначає відповідач у відзиві, листом Міністерства у справах ветеранів України було доручено невідкладно вирішити питання про скасування ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, про що поінформувати Мінветеранів у порядку, визначеному Положенням №302.
Листом Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 21 січня 2025 року №19-0704/869 позивача повідомлено про те, що: "…Листом Міністерства у справах ветеранів України від 17 січня 2025 року №913/1.3/3.1-25 надані роз'яснення щодо правомірності встановлення Вам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни (копія додається).
Пунктом 13-1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року передбачено, у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", посвідчення видане їй раніше, вилучається органом, уповноваженим на видачу посвідчень.
Зважаючи на викладене вище, Вам необхідно терміново звернутись до Центру інтегрованих соціальних послуг в Приморському районі та повернути видані Вам посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_1 від 30 січня 2015 року та посвідчення інваліда Вітчизняної війни серії НОМЕР_2 від 11 листопада 2015 року, а також лист талонів на пільговий проїзд для інвалідів Вітчизняної війни серії ИУ №000061.
Крім того, Вам необхідно звернутись до відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для вирішення питання щодо перерахунку пенсії та нарахування пільг.
Зазначене рішення Ви можете оскаржити в судовому порядку.".
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що виявлена у позивача травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, а тому суд вважає, що він має право на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Саме поняття "обов'язків військової служби" невід'ємно пов'язане з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, одержаних під час захисту Батьківщини та виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), про що йдеться у ч. 1 ст. 7 Закону №3551-XII.
Суд першої інстанції вважав, що дії відповідача щодо припинення статусу ОСОБА_3 особи з інвалідністю внаслідок війни є необґрунтованими та такими, що порушують його право на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.
За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що УСЗН в Приморському районі м. Одеси ДПСП ОМР, оформлене листом від 21 січня 2025 року №19-0704/869 щодо припинення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та відмови видати ОСОБА_1 лист талонів для пільгового проїзду по території України на відповідний період є протиправним.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 1 Закону №3551-XII закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що право на отримання статусу інваліда війни згідно з п.1 ч.2 ст. 7 Закону №3551-ХІІ законодавець пов'язує з тим, що інвалідність працівника сталася в період проходження служби при виконанні обов'язків військової служби, та наявністю обставин, що призвели до травмування чи захворювання.
Відповідно до абз.2 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (далі - Постнова №1317) медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., №35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Відповідно п.12 Постанови №1317 причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Таким чином, якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, така особа належить до інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення.
Згідно пп.2, 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі - Положення №302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до ветеранів війни належать, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок війни.
Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".
Згідно з абз.2 п.7 Положення №302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно п.10 Положення №302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
З аналізу вищезазначених положень, колегія суддів приходить до висновку, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому у разі закінчення терміну дії посвідчення та продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності, вклеюванню нового бланку із відповідними записами, передує встановлення, чи особа має право на статус ветерана війни.
Крім того, визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до "осіб з інвалідністю внаслідок війни" за змістом Закону №3551-XII, є те, що наданню особі такого статусу передує доведення факту безпосередньої участі у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 10 ААВ №739807 року, позивачу вже встановлена II група інвалідності, травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, інвалідність встановлена безстроково.
Як вбачається з витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Південного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №17 від 21 січня 2011 року травма ОСОБА_1 , 1973 р.н. пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
03 жовтня 2014 року ОСОБА_1 на підставі довідки МСЕК від 01 жовтня 2014 року серії 10 ААВ №739807 про встановлення 2 групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, було видане безтермінове посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (серія НОМЕР_1 ).
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів констатує, що травма ОСОБА_1 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, а тому останній має право на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, що вірно вказано судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст. 7 Закону №3551-XII поняття "обов'язків військової служби" невід'ємно пов'язане з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, одержаних під час захисту Батьківщини та виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків).
Доводи апелянта щодо невизнання позивача особою з інвалідністю внаслідок війни, суперечить вимогам Закону №3551-XII, а також порушує право позивача на належний соціальний захист.
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо припинення статусу ОСОБА_1 як особи з інвалідністю внаслідок війни є необґрунтованими та такими, що порушують його право на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.