Постанова від 13.11.2025 по справі 420/26004/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26004/24

Категорія:113030000 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:17.07.2025р.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби (далі - ГУ ДМС) України в Одеській області, в якому просив:

- скасувати рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 31 травня 2024 року №5101130100015799 про примусове повернення за межі України та зобов'язання покинути територію України в термін до 28 червня 2024 року громадянина Німеччини, ОСОБА_1 ;

- скасувати заборону в'їзду на територію України терміном на три роки до 30 травня 2027 року, винесене щодо громадянина Німеччини ОСОБА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2025 року, справу №420/26004/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДМС України в Одеській про скасування рішення залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17 липня 2025 року в зв'язку з тим, що вона постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що позивачу заборонено в'їзд до України строком на 3 роки до 30 травня 2027 року. Крім того, зазначену заборону оскаржує в судовому порядку за своїм позовом у даній справі. Це є основною причиною, яка виключає можливість прийняття участі у судовому засіданні.

Позивачем подано до суду всі наявні докази та пояснення. За необхідності, на виконання ухвали суду позивач вказав на можливість надати додатково письмові пояснення та документи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що справа знаходиться у провадженні суду вже значний час, позивач в судове засідання не одноразово не з'явився, недбало відноситься до свого права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, що на переконання суду свідчить про втрату актуальності даної справи для позивача, у зв'язку з чим справа підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Приписами п.4 ч.1 ст. 240 КАС встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст. 205 та п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності усіх перелічених умов у сукупності:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в позовній заяві та додатково подавав до суду клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не вказано, які саме існують перешкоди для розгляду справи у відсутності позивача і чому суд позбавлений можливості вирішити спір по суті за наявними у справі доказами.

За таких обставин, колегія суддів вказує, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п.4 ч.1 ст. 240 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим судове рішення, відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст. 320 КАС України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.п.1, 4 ч.1 ст. 320, ст.ст. 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 17 липня 2025 року скасувати.

Справу №420/26004/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення - направити до Приморського районного суду міста Одеси для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 листопада 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Попередній документ
131774886
Наступний документ
131774888
Інформація про рішення:
№ рішення: 131774887
№ справи: 420/26004/24
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; біженців
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (13.11.2025)
Дата надходження: 06.08.2025
Предмет позову: скасування рішення
Розклад засідань:
05.12.2024 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
05.03.2025 15:30 Приморський районний суд м.Одеси
16.04.2025 14:15 Приморський районний суд м.Одеси
10.06.2025 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
17.07.2025 15:30 Приморський районний суд м.Одеси
02.10.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
16.10.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд
13.11.2025 00:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд