П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9495/24
Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,
повний текст судового рішення
складено 02.10.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши за правилами письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року по справі за позовом підприємства «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В березні 2024 року підприємство «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось з позовом до ГУ ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19.01.2024 року №2795/15-32-23-01 року, яким Підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 45701302,00 грн..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.01.2024 року №2795/15-32-23-01. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь підприємства «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю сплачений судовий збір у розмірі 30280,00 грн..
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
23.09.2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в якій остання просить суд стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 273790,00 грн..
23.09.2024 року відповідачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вхід. №ЕС/45672/24 від 24.09.2024 року), згідно якого відповідач вважає заявлені витрати на правничу допомогу неспівмірними із складністю справи і наданими адвокатом послугами. Стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Посилаючись на рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії», відповідач зазначив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2024 року заяву представника позивача задоволено частково, стягнуто на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті послуг на правничу допомогу у розмірі 170000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції враховуючи критерії реальності, розумності та співмірності розміру судових витрат із: складністю справи (виходячи з предмету судового розгляду) та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, дійшов висновку, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу є сума 170000,00 грн..
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ГУ ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно п.п.1, 2, 6 ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з'їздом адвокатів України, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до ст.30 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи та підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Також відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надані копії: Договору про надання правової допомоги б/н від 01.10.2018 року; Додаткової угоду від 01.03.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2018 року; Акту наданих послуг №АО-16/9 від 19.09.2024 року; рахунок на оплату №56 від 19.09.2024 року.
З наданих представником позивача доказів вбачається, що між підприємством «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Адвокатським об'єднанням «Лігал Гран.ТТ», членом якого є представник позивача адвокат Маковецька Н.В., укладено Договір про надання правової допомоги б/н від 01.10.2018 року. Предметом договору є надання оплатної правової допомоги позивачу підприємству «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
01.03.2024 року між підприємством «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Адвокатським об'єднанням було укладено Додаткову угоду до вказаного вище Договору.
Згідно з п.1 Додаткової угоди, на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 01.10.2018 року Адвокатське об'єднання бере на себе обов'язки надати Замовнику послуги з представництва інтересів Замовника у спорі з ГУ ДПС в Одеській області щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19.01.2024 року №2795/15-32-23-01.
Згідно акту наданих послуг №АО-16/9 від 19.09.2024 року, виконавцем в період з 01.03.2024 року по 19.09.2024 року підприємству «Вторметекспорт» у формі товариства з обмеженою відповідальністю надавались різноманітні послуги з правничої допомоги, вартість правничої допомоги склала 273790,00 грн..
Отже, за результатами наданої правничої допомоги, Адвокатське об'єднання «Лігал Гран.ТТ» сформувала рахунок на оплату №56 від 19.09.2024 року на суму 273790,00 грн..
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в судах перших та других інстанцій розглядаються судові справи з аналогічним предметом спору, апелянт дійшов висновку, що ця справа не потребувала витрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому вважає, що сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 170000,00 грн. є безпідставно завищеною та необґрунтованою. Також апелянт зазначив, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта не спростовують висновків та оцінки суду першої інстанції наданої судом після розгляду даної справи та вирішення спірного питання.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Колегія суддів зазначає, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже, перевіривши обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат у розрізі видів наданих адвокатом послуг, складність юридичних питань, які були предметом дослідження в суді, та враховуючи те, що позовні вимоги були задоволенні повністю, справу було розглянуто судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок відповідача в розмірі 273790,00 грн. є неспівмірною, а тому розумно обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є витрати в розмірі 170000,00 грн., оскільки дана сума є співмірною до предмету спору, складності даної справи та об'єму виконаних робіт.
Такий висновок колегії суддів також враховує доводи апелянта щодо розміру суми судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути.
Колегія суддів вважає, що додаткове зменшення розміру суми судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача не відповідає принципам справедливості.
За таких обставин, оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія