12 листопада 2025 р.Справа № 520/1814/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.09.25 по справі № 520/1814/25
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 по справі №520/1814/25 - залишено без змін.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 21.07.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набрало законної сили 16.06.2025 за наслідками його апеляційного перегляду.
23 серпня 2025 року від представника позивача надійшла заява про заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 за нововиявленими обставинами у справі, в якій просить суд прийняти заяву про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 по справі № 520/1814/25 за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 по справі №520/5896/21 залишено в силі.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 р. та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності оскаржуваної ухвали та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).
Разом із тим аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є:
існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, не можуть визнаватися нововиявленими.
Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження, а підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20.
Разом з тим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу, є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Частиною шостою статті 361 КАС України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Судовим розглядом встановлено, позивач, звертаючись із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, посилається на скасування пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 481, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 набрали законної сили лише 18.06.2025, тобто після ухвалення рішення Харківським окружним адміністративним судом від 26.03.2025 у справі № 520/1814/25.
Отже, наведені заявником обставини виникли вже після ухвалення судового рішення, перегляду якого він просить, а тому відповідно до положень статті 361 КАС України не можуть вважатися нововиявленими.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач, мають характер нової судової практики, а не фактичних даних, що існували на момент розгляду справи, але не були відомі ні сторонам, ні суду. Зміна правової позиції судів у подібних справах не є підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Беручи до уваги, що наведені позивачем підстави перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами не передбачені приписами статті 361 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви представника позивача про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У справі «Христов проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
А в справі «Желтяков проти України» ЄСПЛ вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 по справі № 520/1814/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 13.11.2025 року