05 листопада 2025 р.Справа № 440/522/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025, (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, повний текст складено 15.09.25 року) по справі № 440/522/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати:
п. 1 наказу ГУ НП в Полтавській області від 15.11.2024 № 2598 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарного стягнення; в частині застосування до начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції;
наказ ГУ НП в Полтавській області від 06.01.2025 №7 о/с;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області з 07.01.2025;
- стягнути з ГУ НП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що не вчиняв дисциплінарного проступку, при застосуванні дисциплінарного стягнення відповідач не встановив наявності вини позивача у скоєнні порушення, мети та мотивів, обставин, які впливають на ступінь і характер його відповідальності, причин та умов, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених збитків, а тому накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача, є безпідставними та протиправними.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п. 1 наказу ГУ НП в Полтавській області від 15.11.2024 № 2598 "Про неналежне виконання службових обов'язків та притягнення до дисциплінарного стягнення; в частині застосування до начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у формі звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Полтавській області від 06.01.2025 №7 о/с.
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 07.01.2025.
Стягнуто з ГУ НП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 січня 2025 року до 13 серпня 2025 року у розмірі 271 862,22 грн.
Допущено рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській області з 07.01.2025 та стягнення на його користь середнього заробітку за вимушений прогул за один місяць у розмірі 37 861,98 грн.
Головне управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам в підтвердження вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Вказує, що відеозаписами з відеокамер спостереження підтверджується факт бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка у присутності позивача, який не вжив жодних дій із запобігання вчиненню такого порушення, не повідомив про зазначену подію як за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», так і свого керівника, застосував насильство до працівників поліції, перебував на вулиці у комендантську годину та використав службовий автомобіль без службової необхідності.
Зауважує, що покази як позивача, так і свідків, надані суду першої інстанції, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях останнього дисциплінарного проступку спростовуються відеозаписами та іншими доказами, зібраними під час службового розслідування.
Вважає, що позивачем, внаслідок вчинення вищезазначених дій, не дотримано принципи діяльності поліцейського та вчинено дії не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, а також дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
При цьому, наголошує, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 з червня 2005 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в органах Національної поліції України.
З 14.07.2023 ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, про що свідчать відомості з послужного списку.
28.10.2024 на "гарячу лінію" Національної поліції України від гр. ОСОБА_2 надійшла скарга на дії працівників поліції, в тому числі ОСОБА_1 , в якій заявниця повідомила, що 25.10.2024 у м. Велика Багачка, вул Каштанова біля кафе «Неаполь» поліцейські наносили тілесні ушкодження чоловіку ОСОБА_3 - керівнику СРПП того ж ВП, саме пан Сахно бив Балаклійця, а інші поліцейські тримали потерпілого. У скарзі заявник просила, зокрема, провести перевірку та належне розслідування.
Наказом від 29.10.2024 № 1049 ГУНП в Полтавській області призначено службове розслідування у формі письмового провадження з метою з'ясування обставин, викладених у скарзі ОСОБА_2 від 28.10.2024 щодо можливих порушень службової дисципліни поліцейськими Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Під час службового розслідування відповідачем досліджено книгу нарядів, відеозаписи з камер відеоспостереження, надані уповноваженими особами кафе-бару «Імперія», кафе-бару «Неаполь», магазину «Монарх», селищною радою Великобагачанської територіальної громади на запити ГУНП в Полтавській області, опитано працівників кафе-бару «Імперія», кафе-бару «Неаполь», магазину «Монарх», ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , майора поліції ОСОБА_7 , старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , майора поліції ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , капітана поліції ОСОБА_10 , лейтенанта поліції ОСОБА_11 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 , капітана поліції ОСОБА_13 , капітана поліції ОСОБА_14 , майора поліції ОСОБА_15 , старшого сержанта поліції ОСОБА_16 , старшого сержанта поліції ОСОБА_17 , свідків події ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , з'ясовано інформацію щодо звернень поліцейських, які були на місці події на лінію «102» із повідомленнями про вчинення правопорушення, проведено моніторинг Інтернет-ресурсів, досліджено службову характеристику позивача, за наслідком якого складено висновок службового розслідування від 15.11.2024.
Висновком службового розслідування встановлено порушення, зокрема, ОСОБА_1 пп. 1, 3, 6, 11 ч. 3 ст. 1, пп. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1 ч.1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, п. 6, 7 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абз. 1 п. 3, п. 4 р. IV, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилось у не вжитті жодних дій із запобігання вчиненню правопорушення, а саме бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка 25.10.2024, у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконанні наказу керівника, не стримуванні підлеглих поліцейських у вчиненні правопорушення, не вчиненні дій із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, неналежному контролі за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не повідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про здійснення бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка 25.10.2024, не повідомлення рапортом керівнику про подію, яка свідчила про кримінальне правопорушення, недотримання норм професійної етики в неробочий час, застосуванні насильства щодо старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , недотриманні вимог, як до керівника поліції, який має бути прикладом дотримання законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, використанні не пов'язаним зі службовою діяльністю 25.10.2024 службового транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) в інтересах старшого сержанта поліції ОСОБА_8 та визнано за необхідне застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Пунктом 1 наказу ГУНП в Полтавській області від 15.11.2024 № 2598 за порушення службової дисципліни застосовано до майора поліції ОСОБА_1 , начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
В наказі зазначено про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у не вжитті жодних дій із запобігання вчиненню правопорушення, а саме бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка 25.10.2024, у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконанні наказу керівника, не стримуванні підлеглих поліцейських у вчиненні правопорушення, не вчиненні дій із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, неналежному контролі за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не повідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про здійснення бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка 25.10.2024, не повідомлення рапортом керівнику про подію, яка свідчила про кримінальне правопорушення, недотримання норм професійної етики в неробочий час, застосуванні насильства щодо старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , недотриманні вимог, як до керівника поліції, який має бути прикладом дотримання законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, використанні не пов'язаним зі службовою діяльністю 25.10.2024 службового транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) в інтересах старшого сержанта поліції ОСОБА_8 .
Наказом ГУНП в Полтавській області від 06.01.2025 № 7 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Позивач, не погодившись з наказами відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що свідчить про протиправність спірних наказів та наявність підстав для поновлення позивача на посаді начальника відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Частиною 1 ст.8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За змістом ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частинами 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до абз. 1 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09 листопада 2016 року (далі - Правила №1179) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється, зокрема, на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частинами 2, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до пунктів 1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення службової дисципліни, яке виразилось у не вжитті жодних дій із запобігання вчиненню правопорушення, а саме бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка 25.10.2024, у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконанні наказу керівника, не стримуванні підлеглих поліцейських у вчиненні правопорушення, не вчиненні дій із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, неналежному контролі за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не повідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про здійснення бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка 25.10.2024, не повідомлення рапортом керівнику про подію, яка свідчила про кримінальне правопорушення, недотримання норм професійної етики в неробочий час, застосуванні насильства щодо старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , недотриманні вимог, як до керівника поліції, який має бути прикладом дотримання законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, використанні не пов'язаним зі службовою діяльністю 25.10.2024 службового транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні) в інтересах старшого сержанта поліції ОСОБА_8 .
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав недоведеними факти порушення позивачем службової дисципліни, посилаючись на пояснення свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 .
Разом з тим, зазначені висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах, наявних в справі.
Так, службовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2024 на "гарячу лінію" Національної поліції України від ОСОБА_2 надійшла скарга на дії працівників поліції, в тому числі ОСОБА_1 , в якій заявниця повідомила, що 25.10.2024 у м. Велика Багачка, вул Каштанова біля кафе «Неаполь» поліцейські наносили тілесні ушкодження чоловіку ОСОБА_3 - керівнику СРПП того ж ВП, саме пан Сахно бив Балаклійця, а інші поліцейські тримали потерпілого.
З метою перевірки обставин, зазначених у скарзі, на запити відповідача надано відеозаписи з камер відеоспостереження (внутрішніх та зовнішніх) кафе-бару «Імперія», кафе-бару «Неаполь», магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », селищній раді Великобагачанської територіальної громади .
Дисциплінарною комісією досліджено відеозаписи, які також надані суду, якими підтверджується факт конфлікту в тому числі між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який перейшов у бійку та участь у бійці ОСОБА_1 .
Висновок службового розслідування містить по хвилинну хронологію подій, що відбулись 25.10.2024 із описом осіб, які зафіксовані на відеозаписах.
Зокрема, о 23:44:15 ОСОБА_8 підіймається, та відразу намагається зблизитись з ОСОБА_4 яка сидить на лавці. Його хапає ОСОБА_11 та ОСОБА_1 та утримують на місці. Також до них підходить ОСОБА_9 та утримує ОСОБА_8 з іншої сторони. Втрьох вони кружляють на місці з елементами шарпанини. Інші поліцейські та цивільні особи спостерігають за даними діями. ОСОБА_8 намагається вирватись. В цей час о 23:45:23 на місце підходить цивільний чоловік одягнутий в куртку з номером «23» та за ним ще один в білій кепці на голові. Пізніше підходять ще двоє цивільних.
О 23:46:35 ОСОБА_8 , з метою звільнитись, робить крок вперед, внаслідок чого завалюється в бік ОСОБА_1 ОСОБА_11 та ОСОБА_9 відтягують ОСОБА_8 до себе, і в цей час о 23:46:37 ОСОБА_1 наносить два удари коліном по тілу останнього. Чоловіки падають на землю, при цьому ОСОБА_11 втримується на ногах, та відтягує ОСОБА_1 який, будучи зверху ОСОБА_8 , хапає того руками за обличчя. На землі залишаються лежати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . При цьому останній, будучи за спиною ОСОБА_8 , охопивши його шию зігнутою в лікті рукою, а ногами - тіло проводив утримання з 23:46:49 по 23:47:55, поки їх не розняли цивільні чоловіки та ОСОБА_10 . Весь цей час ОСОБА_11 , ОСОБА_21 та ОСОБА_12 утримували ОСОБА_1 який намагався підійти до ОСОБА_8 , а ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та інші цивільні особи спостерігали за подіями.
Також, відеозаписами зафіксовано перебування поліцейських на вулиці після 00:00, тобто в період комендантської години.
Крім того, дисциплінарною комісією проведено моніторинг інтернет-ресурсів, за наслідками якого встановлено наявність публікацій у телеграм-каналах, що містять посилання на відеозапис події, що трапилась 25.10.2024 та дописів негативного характеру, які дискредитують службу в органах Національної поліції .
У ході проведення службового розслідування надано пояснення щодо вказаних подій, зокрема, майором поліції ОСОБА_22 , який повідомив, що між ним та ОСОБА_23 відбулося спілкування, можливо це було емоційно, але опитаний цього не пам'ятає. Також на відео видно, що опитаний упав, але це сталося внаслідок того що він спіткнувся. ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що жодного конфлікту між ним та ОСОБА_23 не було. Чому саме опитаного відтягували від ОСОБА_8 він не пам'ятає.
Також, ОСОБА_22 повідомив, що до 00.00 в його діях та діях його підлеглих ознак будь-якого правопорушення не вбачається. У свою чергу, після опівночі всі присутні порушили комендантську годину.
Тобто, в ході службового розслідування, ОСОБА_22 фактично не спростував обставини, зафіксовані відеозаписами з камер спостереження.
Натомість, в судовому засіданні, як позивач так і інші працівники поліції, в тому числі ОСОБА_8 , допитані як свідки, заперечували факт бійки.
Водночас, надані позивачем та свідками пояснення спростовуються матеріалами службового розслідування, належну оцінку яким не надано судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що наявними в матеріалах службового розслідування доказами, підтверджується вчинення позивачем, як працівником поліції дій, що сприяли продовженню конфліктної ситуації, допущення застосування насильства, не стримуванні підлеглих поліцейських у вчиненні правопорушення, не вчиненні дій із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими, неналежному контролі за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не повідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про здійснення бійки поблизу будинку культури в с. Велика Багачка 25.10.2024, не повідомлення рапортом керівнику про подію, яка свідчила про кримінальне правопорушення, недотримання норм професійної етики в неробочий час.
Вказані дії набули широкого розголосу у мережі Інтернет та суспільного резонансу, що призвело до підриву авторитету Національної поліції України перед особами, яким стало відомо про те, що, зокрема, учасники події, в тому числі ОСОБА_1 є працівниками поліції, що суперечить вимогам Присяги працівника поліції поважати честь держави та з гідністю нести високе звання поліцейського.
Водночас, позивач як працівник органу правопорядку, мав утриматися від дій, які підривають авторитет органів Національної поліції України.
Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Зі змісту присяги поліцейського, яку склав позивач, при вступі на службу в поліції, вбачається що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й в повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вказані висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.05.2023 у справі № 600/1542/22-а.
Зі змісту присяги вбачається, що її зміст поєднує в собі правові та моральні соціальні норми, які дотримані позивачем не були.
Чинне законодавство покладає на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Колегія суддів звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У даному випадку, позивач як працівник поліції знехтував положеннями Присяги працівника поліції, вчинивши дії, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконав покладених на нього зобов'язань за будь-яких обставин і стосовно будь-якої людини в робочий і неробочий час дотримуватися норм професійної етики.
Крім того, доведеним є і факт надання ОСОБА_1 вказівки старшому сержанту поліції ОСОБА_16 відвезти додому ОСОБА_8 службовим автомобілем Renault Duster, н.з. НОМЕР_1 , оскільки такий факт слідує як з пояснень ОСОБА_16 від 04.11.2024, наданих у ході проведення службового розслідування так і визнаний самим позивачем.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 №757 використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено. За всіма фактами нецільового використання транспортних засобів проводяться службові розслідування (перевірки), за результатами яких вживаються відповідні заходи реагування.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем використано службовий автомобіль не за цільовим призначенням, поза межами службової діяльності, чим порушено п. 2 розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2017 №757.
Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновками відповідача щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні службової дисципліни.
Щодо обраного відповідачем дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає, що з висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем під час визначення виду стягнень враховано характер проступку, особу порушника, ступінь вини, попередню поведінку поліцейського (наявність дисциплінарних стягнень за період проходження служби та відсутність діючих стягнень, а також заохочень), ставлення до служби.
Колегія суддів зауважує, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями ч.2 ст.2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням, про що у своїй постанові також зазначає Верховний Суд від 10.09.2020 у справі №360/4790/19.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2022 у справі № 460/5545/20, від 07.03.2019 в справі №819/736/18, від 19.05.2022 в справі №480/4079/18.
В контексті викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Закону України "Про Національну поліцію".
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що застосовуючи до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже спірні накази є правомірними та не підлягають скасуванню.
Оскільки вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування наказів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, колегія суддів вважає, що похідні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.
Натомість, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, надав невірну оцінку висновку службового розслідування, доказам, наявним в матеріалах справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, неповне встановлення обставин справи, що призвело до її неправильного вирішення, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 по справі № 440/522/25 скасувати
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді З.Г. Подобайло А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 13.11.2025 року