10 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/7774/25
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Карети О.О.,
представників відповідача Золотаринець В.М. , Мороз О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС-СПОРТ» до Чернігівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОСС-СПОРТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці та просить: визнати протиправними та скасувати Рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2025/000006/2 від 07.02.2025 року, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2025/000013.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення Чернігівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA102000/2025/000006/2 від 07.02.2025 року, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2025/000013, винесено не обгрунтовано, безпідставно та у порушення норм чинного законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
17.07.2024 року між ТОВ «КРОСС-СПОРТ» (Покупець), який зареєстрований на території України та Компанією «Nantong Riao Fitness Co., LTD» (Продавець), який зареєстрований на території Китайської Народної Республіки, було укладено контракт №08/24, відповідно до п.1.1. якого Продавець (Компанія «Nantong Riao Fitness Co., LTD») продає, а Покупець (ТОВ «КРОСС-СПОРТ») купує обладнання для тренувальних залів та спортивні аксесуари в кількості та на умовах, викладених в Додатках (Проформа Інвойсах). Загальна сума контракту становить 51 617,75 USD.
При здійсненні процедури декларування на Чернігівській митниці експортованого товару Позивач відповідно до положень Митного кодексу України здійснив декларування товару.
Однак, Позивачу в оформленні було відмовлено, про що Чернігівською митницею у особі головного державного інспектора митного поста «Козелець» Грушуном Володимиром Петровичем складено/оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102020/2025/000013.
В картці відмови зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової декларації згідно з рішенням про коригування заявленої митної вартості.
07 лютого 2025 року Чернігівською митницею Державної митної служби України було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UA102000/2025/000006/2, згідно з яким митну оцінку товарів здійснено із застосуванням резервного методу з розрахунку: товар №1 - 3,76 USD/кг.
На підставі зазначеного рішення митниці, Скаржник оформив нову декларацію, додатково оплативши митні платежі згідно із заявленою митницею митною вартістю товарів у вигляді 411 341,12 грн ввізного мита та 904 950,47 грн податку на додану вартість.
Не погодившись з такими рішеннями, Позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 49-50 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Митна вартість будь-яких товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до глави 9 МКУ, норми якого базуються на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), визначається та заявляється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 МКУ.
Згідно частини 1 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Як передбачає частина 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1 ст. 54 МКУ митний орган під час проведення митного контролю та митного оформлення здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МКУ).
Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно частини 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як передбачає ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Зазначені положення цілком ґрунтуються на нормі ст. 17 Угоди про застосування статті VIirATT, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, митний орган, в першу чергу, цікавить кон'юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон'юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.
Згідно ч. 3 ст. 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Самостійне визначення ціни повинно ґрунтуватися на умовах та застереженнях Розділу ІІІ «Митна вартість товарів та методи її визначення» МКУ.
З поданих суду доказів убачається, що, за митною декларацією від 05.02.2025 №25UA102020000535U4 до митного оформлення було заявлено товар за кодом 9506919000 згідно з УКТЗЕД «Інвентар для занять спортом, без змінних механізмів обтяження, в асортименті. Виробник NANTONG RIAO FITNESS CO., LTD. Країна виробництва Китай, CN».
Поставка цього товару здійснювалася з Китаю на умовах FOB - CN NANTONG в рамках зовнішньоекономічного контракту від 17.07.2024 №08/24, укладеного з NANTONG RIAO FITNESS CO., LTD (Китай).
Митну вартість інвентарю та приладдя для занять фізкультурою було заявлено за основним методом (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) з розрахунку 1,40 USD/кг.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 54 МКУ посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МКУ).
Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Як передбачає ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як передбачає п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, митний орган, в першу чергу, цікавить кон'юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон'юнктурі цього ринку.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості.
Зазначені положення цілком ґрунтуються на нормі ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Відповідно до ст. 337 МКУ, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуальна перевірка документів та відомостей, які подані до митного оформлення, в тому числі із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками)та іншими способами, передбаченими цим Кодексом.
Як передбачає ст. 320 МКУ, форми та обсяги митного контролю обираються:
1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або
2) автоматизованою системою управління ризиками.
Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої ст. 320 МКУ, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
За вказаною митною декларацією стосовно цього товару автоматизованою системою управління ризиками(далі - АСУР) в напрямку контролю правильності визначення митної вартості були згенеровані форми митного контролю за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» та 117-2 «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості» з коментарем: «Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 9946 USD.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ».
В порядку контролю правильності визначення митної вартості (ч. 1 ст. 54 МКУ) товару, реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, а також керуючись Методичними рекомендаціями, здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах.
За результатами проведеного аналізу документів, поданих разом з МД №25UA102020000535U4 було встановлено наступне.
Поставка товару здійснюється відповідно до умов FOB - CN NANTONG, що означає, що продавець зобов'язаний доставити товар і завантажити його на борт корабля власним коштом. Після розміщення вантажу на борту судна основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК для підтвердження витрат з доставки товару до митного кордону України надаються транспортні (перевізні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно- експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі, його умови визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
До митного оформлення надано тільки довідку про транспортні витрати ТОВ «Порта Маріс Лоджистікс». Договір, де сторонами контракту є ТОВ «Порта Маріс Лоджистікс» та ТОВ «КРОСС-СПОРТ», не подавався. Докази існування правовідносин між зазначеними особами з приводу перевезення оцінюваної партії товару у митниці відсутні.
Серед поданих товаросупровідних документів в наявності договір доручення транспортно-експедиторського обслуговування від 01.10.2024 №01/10/2024, укладений між ТОВ «ВАРДІК» та ТОВ «КРОСС-СПОРТ», згідно з яким обов'язки обох сторін договору пов'язані лише зі здійсненням автомобільного перевезення. Заявку на перевезення, в якій конкретизуються деталі доставки вантажу та яка є невід'ємною частиною цього договору, не надано.
В коносаменті від 01.11.2024 №SZYH24100419 в графі «fordeliverypleaseapplyto» відсутня інформація щодо логістичної компанії, яка здійснює транспортно- експедиційні послуги.
Таким чином, встановлені розбіжності та відсутність договорів ставить під сумнів дійсність понесених витрат з перевезення товарів, оскільки всі складові митної вартості, передбачені ч. 10 ст. 58 МКУ, повинні підтверджуватись документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).
Відповідно до договорів від 01.10.2024 №01/10/2024 між ТОВ «КРОСС-СПОРТ» та ТОВ «ВАРДІК» та від 01.10.2024 №01-24 між ТОВ «Порта Маріс Лоджистікс» та ТОВ «ВАРДІК» транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажу з Китаю до місця доставки в Україні здійснювалось на підставі заявок на перевезення, які є невід'ємною частиною цих договорів і в яких зазначаються умови виконання послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ серед документів, які підтверджують митну вартість товарів є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Виходячи з цього, до таких документів між іншим відносяться договір про надання транспортно- експедиторських послуг, заявка на перевезення, рахунок на оплату транспортних послуг, довідка про транспортні витрати тощо. Наявність цих документів дає можливість упевнитись в правдивості понесених транспортних витрат з доставки товару.
Але, до митного оформлення заявку надано не було, хоча вона належить до транспортних (перевізних) документів і відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ є одним із документів, які підтверджують митну вартість товарів. Таким чином, у митного органу була відсутня можливість перевірити дійсність понесених витрат з перевезення товару і пов'язані з цим супутні послуги та повноту їх включення до митної вартості.
В митній декларації країни відправлення від 28.10.2024 №230220240024548893 зазначено, що поставка товару здійснюється на підставі рахунку-проформи (Proformainvoice) №RO20240703J. Згідно з цією проформою загальна вага (нетто) товару складає 41 460,63 кг, що не відповідає вазі товару, вказаній в митній декларації країни відправлення - 41 931 кг.
Відповідно до поданої митної декларації №25UA102020000535U4 загальна фактурна вартість товару становить 50 874,27 USD, що нижче за вартість товару, вказану в митній декларації країни відправлення від 28.10.2024 №230220240024548893 - 51 617,75 USD.
Також в митній декларації країни відправлення зазначено інший коносамент за №245850361, відмінний від того, який надано до митного оформлення - коносамент від 01.11.2024 №SZYH24100419, в якому відсутні відмітки митного органу.
Відповідно до п.п. 3.3 п. 3 «Порядок розрахунків» договору транспортно- експедиторського обслуговування від 01.10.2024 №01-24 при перевезенні вантажу морським сполученням платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням, сплачуються протягом 7 (семи) днів після дати судовиходу.
З огляду на зазначене, такі платіжні документи, які підтверджували б сплату коштів за морське перевезення до митного оформлення надано не було, чим порушено вимоги п. 5 і 6 ч. 2 ст. 53 МКУ. Таким чином, у митного органу була відсутня можливість перевірити дійсність понесених витрат з перевезення.
Відповідно до п. 5 «Упаковка і маркування» договору від 17.07.2024 №08/24 продавець пакує продукцію в звичайну комерційну тару, що забезпечує її збереження при транспортуванні. Але, жодним пунктом контракту не визначено чи включені витрати на пакування в ціну товару.
В наданому до митного оформлення додатку до договору від 08.10.2024 №2 вказано, що вартість упаковки та маркування включені у вартість товару. Цей додаток складається з двохсторінок, які викладені в різних форматах. Також на першій сторінці відсутній слід печатки відправника, як це зроблено в договорі №08/24 та додатковій угоді №1. Окремо зазначимо, що друга сторінка цього додатку ідентична другій сторінці іншого додатка до договору від цієї ж дати 08.10.2024 №1.
Дані факти викликають сумніви в дійсності додатку до договору від 08.10.2024 №2 та не можуть підтвердити включення витрат з пакування та маркування в ціну товару.
З огляду на зазначене, такі витрати (вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням) до митної вартості товару включено не було, чим порушено вимоги п. 1в ч. 10 ст. 58 МКУ.
Експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 29.01.2025 №171 не містить наведеного аналізу щодо рівня цін на подібну продукцію інших виробників та постачальників, а тому не може бути використаний як такий, що підтверджує задекларований рівень вартості оцінюваного товару.
Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (зі змінами), під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків.
Оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію.
Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.
До висновку про вартість товару від29.01.2025 №171 не долучено документи, на підставі яких експертом здійснено висновок про вартість. За відсутності у розпорядженні митного органу додатків до висновку у вигляді листа компанії- постачальника NANTONG RIAO FITNESS CO.,LTD та інформації з мережі Інтернет (alibaba.com,made-in-china.com) не можливо перевірити відомості, викладені у висновку та з'ясувати чи проведено експертом аналіз кон'юнктури ринку та чи проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.
Таким чином, висновок, що підготовлений з порушенням підходів, передбачених Національним стандартом №1, не може однозначно засвідчувати обґрунтованість тезисів, які у ньому наведені.
Додатково, відповідно до ч. 7 ст. 318 МКУ, посилаючись на електронні інформаційні ресурси митних органів, та згідно з пунктом 2.2.14 та пунктом 2.2.19 Методичних рекомендацій, митницею здійснено порівняння митної вартості подібних товарів походженням з Китаю.
У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Митна вартість подібних товарів згідно з ціновою інформацією ЄАІС Держмитслужби становить 3,76 USD/кг, що є значно вищою за заявлену митну вартість оцінюваного товару на рівні 1,40 USD/кг.
Враховуючи не подання документів відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ та виявлені розбіжності в наданих документах, які можуть свідчити про викривлення дійсної вартості товару, та у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також те, що згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, то відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту запропоновано надати наступні додаткові документи:
- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявки на перевезення вантажу, рахунки, оплата фрахту, платіжні документи на переміщення тощо);
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Надання вказаних документів дало б змогу підтвердити заявлений рівень митної вартості товару (його ціну та складові митної вартості).
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.
В свою чергу, особою, уповноваженою на декларування, додатково були надані наступні документи:
- каталог товарів;
- прайс-лист виробника товарів;
- інвойс від 15.01.2025 №2025-01/2603 щодо вартості фрахту.
Інші документи, у тому числі запитувані, надано не було, про що повідомлено листом від 07.02.2025 №07/02.
За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено наступне: каталог не містить цінову інформацію; прайс-лист від 17.07.2024 №б/н не містить терміну дії запропонованих цін. Цінові пропозиції деяких позицій прайс-листа відрізняються від цін, зазначених у рахунку- проформі (Proformainvoice) №RO20240703J, виписаної того ж дня 17.07.2024; інвойс від 15.01.2025 №2025-01/2603 щодо вартості фрахту виписано іншій компанії SKY MATRIX PTE.LTD (Singapore) логістичною компанією BS Agencyandlogisticscompanysp. z o.o. (Poland), які в жодному з товаросупровідних/ транспортних документів не фігурують.
Отже, дослідивши митну декларацію та документи надані для митного оформлення, відповідач аргументовано дійшов висновку, що Позивачем не підтверджено заявлену митну вартість, оскільки Позивачем не було надано належних документів, які б підтверджували всі складові митної вартості товарів, в тому числі і понесені ним транспортні витрати.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ з особою, уповноваженою на декларування, проведена консультація з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформацією.
Електронне повідомлення про проведення консультації додається до митної декларації від 05.02.2025 №25UA102020000535U4 (надіслано 07.02.2025 о 18:04:19, отримано 07.02.2025 о 18:05:24). У відповідь особою, уповноваженою на декларування, був надісланий лист від 07.02.2025 №07/03 про її проведення.
Враховуючи розбіжності в документах, відсутність усіх складових митної вартості, а також враховуючи вимоги ч. 6 ст. 54, п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ, у митниці були законні підстави для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) та для визначення митної вартості товару самостійно.
Проаналізувавши митні оформлення товарів встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби за митними деклараціями від 27.06.2024 №24UA100380325234U5 та від 30.10.2024 №24UA100380344440U8 митне оформлення «виробів для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою (гирі, гантелі, диски для штанги тощо)» здійснено за рівнем митної вартості, визначеним за резервним методом, з розрахунку 3,76 USD/кг на умовах FOB при їх поставці з Китаю.
З урахуванням наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме МД від 27.06.2024 №24UA100380325234U5 та від 30.10.2024 №24UA100380344440U8, митну вартість товару за митною декларацією від 05.02.2025 №25UА102020000535U4 було скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом з розрахунку 3,76 USD/кг шляхом прийняття Рішення про коригування митної вартості від 07.02.2025 №UA102000/2025/000006/2.
На підставі вказаного рішення митницею відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови №UA102020/2025/000013.
Отже, представник Позивача помилково стверджує про не аргументованість та безпідставність здійснення митної оцінки товару. У процесі опрацювання наданих до митної декларації документів виявлено недоліки, які не сумісні з можливістю декларування товару на умовах Позивача.
У своїй сукупності вказані обставини дають можливість стверджувати, що дані порушення є не допустимими та говорять про факт намірів Позивача ввезти товар за заниженою ціною, здійснити менше нарахувань до бюджету, а отже, уникнути сплати митних платежів у повному обсязі.
Щодо правових підстав для застосування основного та другорядних метолів визначення митної вартості, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього МКУ.Так, згідно з положеннями глави 9 МКУ, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МКУ). Відповідно до ч. 3 ст. 58 МКУ, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МКУ).
При цьому, слід звернути увагу суду, що згідно частини 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано у зв'язку з:
- розбіжності в поданих та додатково наданих документах;
- недекларування складових митної вартості товарув повному обсязі;
- ненадання усіх додатково запитуваних документів;
- відсутність можливості митного органу упевнитись в правильності заявленої митної вартості товару та перевірити його числове значення;
- митне оформлення подібних товарів згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби;
- відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними (п. 2 ч. 2 ст. 52 та ч. 2 ст. 58 МКУ).
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 МКУ. При цьому, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня цінова інформація на ідентичні товари протягом останніх трьох місяців;
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. ст. 58 і 59 МКУ за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня цінова інформація на подібні товари протягом останніх трьох місяців;
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень ст. ст. 58 - 61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями ст. 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та ст. 63 цього Кодексу може бути зворотною. У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів: 1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня достовірна та документально підтверджена інформація щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст. 62 МКУ).
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня достовірна та документально підтверджена інформація щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (ст. 63 МКУ).
У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при здійсненні митної оцінки застосований резервний метод.
Попри те, що представник Позивача вважає, що шостий (резервний) метод є не належним для визначення вартості товару і лише основний метод вірний, варто додати, що не використання основного методу обґрунтоване у розділі 1 відзиву. Щодо визначення ціни за другорядними методами, то частина 6 ст. 57 МКУ говорить про те, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Окрім того, мають бути дотримані абсолютно всі без виключення умови визначені в ст. ст. 59-63 МКУ. У разі відсутності хоча би однієї з умов метод не може бути застосований. Таким чином, застосовуючи кожен метод поступово виявлені невідповідності товару тому чи іншому методу, що в свою чергу дало підстави для визнання єдиним вірним резервного методу.
Саме з описаних вище причин не було застосовано основний та другорядні методи, причини не застосування кожного з другорядних методів описані в достатній та допустимій законодавством мірі, що дає підстави для їх не використання.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС-СПОРТ» необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСС-СПОРТ» (вул. Київська, 11, м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14002) до Чернігівської митниці (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14017) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 13 листопада 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ