13 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1159/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 600/1159/23-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить: зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 з урахуванням висновків, викладених у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 600/1159/23-а.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначав, що рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 600/1159/23-а, яке набрало законної сили, не виконано, у зв'язку із цим вважає, що наявні підстави для здійснення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 17.09.2025 призначено до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 600/1159/23-а в порядку письмового провадження. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) наступні докази: докази виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 з урахуванням висновків, викладених у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 600/1159/23-а.
На виконання вимог ухвали суду, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подав до суду заяву, в якій вказував, що він 27.04.2024 здійснив часткове виконання рішення суду, що підтверджується платіжною інструкцією №1820 від 26.04.2024 про перерахунок на рахунок заявниці грошових коштів в сумі 34369,36 грн. Окрім того повідомлено, що остаточне виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 в адміністративній справі № 600/1159/23-a (залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024) буде здійснено відповідачем (як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня) після надходження фінансування від розпорядника коштів вищого рівня на зазначені цілі, за результатами чого буде проведена довиплата нарахованих коштів заявниці (в сумі, визначеній розрахунком індексації - різниці № 544 від 23.09.2025 (з урахування попередньо виплаченої суми).
Відповідачем також подано клопотання про долучення доказів, в якому повідомив, що 17.10.2025 відповідач здійснив остаточне виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 після надходження фінансування від розпорядника коштів вищого рівня. Зокрема, згідно даних платіжної інструкції № 5097 від 17.10.2025 відповідач сплатив решту суми індексації грошового забезпечення (71431,45 грн), із врахуванням раніше сплаченої суми.
Розглянувши заяву про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд звертає увагу, що процесуальним законом встановлений певний порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, згідно із положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 1, 3 ст. 382-3 КАС України).
Таким чином, згідно ст. ст. 382, 382-3 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
За нормами ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Разом з тим, ч. 2 ст. 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому зокрема статтею 287 цього Кодексу, а норми статті 287 КАС України регулюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Більше того, суд зауважує, що звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заявником не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, аналіз положень ст. ст. 382 - 382-3 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Крім того, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у даній справі є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Суд наголошує, що таких підстав судом в рамках розгляду даної заяви не встановлено.
Так, матеріалами справи підтверджується, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 600/1159/23-а, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного судового рішення, відповідачем здійснено повне виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.01.2024, нараховано та виплачено заявниці індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року на суму 110083,75 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1820 від 26.04.2024 на суму 34369,36 грн та № 5097 від 17.10.2025 на суму 71431,45 грн.
Наведена обставина також підтверджується розрахунком № 544 від 23.09.2025 індексації - різниці до рішення суду № 600/1159/23-а від 31.01.2024, згідно якого на підставі рішення суду у справі № 600/1159/23-а від 31.01.2024 до виплати заявнику за період з 01.03.2018 по 31.03.2020 підлягає індексація-різниця в розмірі 110083,75 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем здійснено нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2020 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Наведена обставина, на переконання суду, свідчить про фактичне виконання відповідачем судового рішення.
Більше того, враховуючи норми процесуального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, позаяк в матеріалах справи відсутні докази невиконання відповідачем судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Оскільки рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 600/1159/23-а виконано відповідачем, тому у суду відсутні підстави для застосування судового контролю за виконання судового рішення на підставі ст. 382 КАС України.
Беручи до уваги вищенаведене, суд відмовляє заявнику у задоволенні заяви про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду у даній справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 243, 248, 256, 370, 382, 383 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 600/1159/23-а, - відмовити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький