13 листопада 2025 року справа № 580/8022/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 17.04.2022 до 19.05.2023, усіх інших видів грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на розмір яких впливає розмір посадового окладу? та окладу за військовим званням, у період з 17.04.2022 до 19.05.2023 включно шляхом застосування при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) розміру посадового окладу з 17.04.2022 до 19.05.2023, окладу за військовим званням та усіх інших видів грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), на розмір яких впливає розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, у період з 17.04.2022 до 19.05.2023 включно, визначивши розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року залишено без змін.
До суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій просить роз'яснити рішення суду, а саме 1 січня якого саме року (років) мається на увазі під "календарним роком" в зобов'язальній частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі № 580/8022/24.
Заява мотивована тим, що позивач передбачає, що перерахунок розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 17.04.2022 до 19.05.2023 з прив'язкою до визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року передбачає, що у період з 17.04.2022 по 31.12.2022 має бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2022 року, а у період з 01.01.2023 по 19.05.2023 має бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2023 року. Водночас, відповідач вважає, що оскільки суд у рішенні не зазначив окремо 2022 рік і 2023 рік, а вказав "календарний рік", то під календарним роком у цьому випадку мається на увазі 2018 рік, а відповідно усі види грошового забезпечення, крім посадового окладу та окладу за військове звання, мають розраховуватись залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Тому, у зв'язку з неоднаковим розумінням сторонами зобов'язальної частини судового рішення вважає, що існують підстави для роз'яснення зобов'язальної частини рішення суду.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Оскільки рішення у справі було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно із пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Отже, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що статті 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 КАС України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Водночас, у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених КАС України.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач звернулася до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а фактично просить вказати, як виконувати рішення суду від 18.10.2024 посилаючись на те, що відповідач листом повідомив, що оскільки суд у рішенні не зазначив окремо 2022 рік і 2023 рік, а вказав "календарний рік", то під календарним роком у цьому випадку мається на увазі 2018 рік, а відповідно усі види грошового забезпечення, крім посадового окладу та окладу за військове звання, мають розраховуватись залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду від 18.10.2024 в частині визначення розрахункової величини для обчислення додаткових видів грошового забезпечення, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України.
При цьому, суд зазначає, що в мотивувальній частині рішення суду від 18.10.2024 чітко викладена правова позиція суду, в тому числі із приводу розрахункової величини для визначення складових грошового забезпечення.
З резолютивної частини рішення суду також вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть її ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення суду від 18.10.2025 у даній справі. Відтак у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду необхідно відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18.10.2024.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ