Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 листопада 2025 року Справа № 520/11568/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачем подано до суду заяву в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі довідок адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 02.05.2025 №11/23773-суд, від 02.05.2025 №11/23774-суд, від 02.05.2025 №11/23775-суд, від 02.05.2025 №11/23776-суд відповідно, з урахуванням раніше проведених виплат, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 по справі №520/11568/25;
- постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та не виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 по справі №520/11568/25 в частині щодо зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі довідок адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 02.05.2025 №11/23773-суд, від 02.05.2025 №11/23774-суд, від 02.05.2025 №11/23775-суд, від 02.05.2025 №11/23776- суд відповідно, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення суду від 30.06.2025 набрало законної сили, видано виконавчий лист від 20.08.2025, відкрито виконавче провадження №79251067 від 03.10.2025, строк для добровільного виконання сплив 16.10.2025, однак рішення не виконано через проблеми з програмним забезпеченням, на які посилається відповідач. Заявник посилається на лист Департаменту цифрового розвитку від 09.10.2025 № 2800-060101-8/67563, де вказано на завершення модернізації програмного забезпечення 30.09.2025, але система досі не введена в експлуатацію.
У судове засідання учасники справи не повідомлялись у відповідності до ч. 5 ст. 383 КАС України.
Розгляд заяви здійснюється у порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ст. 229 КАС України.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд прийшов до наступного, з огляду на таке.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 по справі №520/11568/25 задоволено. Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі довідок адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 02.05.2025 №11/23773-суд, від 02.05.2025 №11/23774-суд, від 02.05.2025 №11/23775- суд, від 02.05.2025 №11/23776-суд відповідно; Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі довідок адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 02.05.2025 №11/23773-суд, від 02.05.2025 №11/23774-суд, від 02.05.2025 №11/23775-суд, від 02.05.2025 №11/23776- суд відповідно, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 по справі №520/11568/25 набрало законної сили 31.07.2025.
Виконавчий лист по даній справі виданий 20.08.2025.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: “Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Отже, при розгляді заяв в порядку ст. 383 КАС України суд повинен з'ясувати, чи були оскаржувані рішення, дії відповідача, пов'язані з виконанням судового рішення, та чи не утримує в собі звернення позивача до суду самостійні підстави та предмет спору.
Суд установив, 03.10.2025 на виконання судового рішення у справі № 520/11568/25 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа № №79251067, видано Харківським окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 28.10.2025 витребувано матеріали виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа № 520/11568/25.
03.10.2025 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Антосік І. О. прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження № 79251067, з примусового виконання рішення суду у справі № 520/11568/25. Стягувач ОСОБА_1 , боржник ГУ ПФ України у Харківській області. Зокрема, постановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (негайно у межах суми стягнення за один місяць), про що письмово повідомити державного виконавця, надавши засвідчені копії документів, які підтверджують виконання зазначеного виконавчого документа.
13.11.2025 у межах виконавчого провадження державним виконавцем вчинено процесуальну дію. Боржнику направлено вимогу державного виконавця та зобов'язано повідомити протягом 3 робочих днів про виконання зазначеного рішення суду, (надати відповідні копії документів). У разі невиконання в повному обсязі зазначеного рішення суду, повідомити державного виконавця про вжиті заходи та надати підтверджуючи документи. Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі 1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець утому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII).
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII).
Правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Зокрема, частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною третьою цієї ж статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а за частиною четвертою вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Крім того, відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення підлягає виконанню, але в разі відкриття виконавчого провадження контроль за виконанням здійснюється державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що виконавче провадження триває, державний виконавець вчиняє виконавчі дії з примусового виконання судового рішення, і заявник не надав доказів, що державний виконавець вичерпав усі заходи примусового виконання або що бездіяльність відповідача є остаточною та невиправною.
Відповідно до листа Департаменту цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України від 09.10.2025 № 2800-060101-8/67563 зазначено наступне. Одразу після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» розпочато підготовку технічних вимог до модернізації інформаційних систем з урахуванням Обов'язкових вимог до створення (модернізації, модифікації, розвитку), адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2025 № 205. 30.09.2025 передбачені договором роботи завершено, функціонал для ведення обліку видатків на виконання судових рішень та для перерахунків пенсій доопрацьовано. Станом на 09.10.2025 відповідно до пункту 25 Обов'язкових вимог проводиться встановлення та впровадження компонентів модернізованого програмного забезпечення в промисловому середовищі. Після завершення приймальних випробувань система буде введена в промислову експлуатацію в установленому порядку.
Таким чином, проблеми з програмним забезпеченням, на які покликається відповідач, є об'єктивними технічними обставинами, пов'язаними з виконанням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, і не можуть кваліфікуватися як протиправна бездіяльність відповідача, адже не залежать від волевиявлення останнього.
Інших доводів щодо протиправності бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду в даній справі позивачем не наведено.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Враховуючи наведене вище суд прийшов переконання про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду від 30.06.2025 по справі №520/11568/25, адже не подано доказів та судом не встановлено, що боржник вчинив бездіяльність за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення такої заяви.
Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 293, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У заяві ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала складена та підписана суддею 13.11.2025.
Cуддя М. І. Садова