Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення клопотання без розгляду
13 листопада 2025 року № 520/20987/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Господарського суду Луганської області (код ЄДРПОУ 02844564, просп. Науки, буд. 5, м. Харків, 61022), Державної судової адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Господарського суду Луганської області щодо нарахування та виплати мені суддівської винагороди в період з 01.05.2025 по 31.07.2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102,00 грн;
- стягнути з Господарського суду Луганської області, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода», на мою користь заборгованість з належної мені суддівської винагороди за період з 01.05.2025 по 31.07.2025 в розмірі 166 680,00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати належної мені суддівської винагороди за період з 01.05.2025 по 31.07.2025 зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році в розмірі 3028,00 грн;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020) за кодом економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2113 «Суддівська винагорода», виплати належної мені суддівської винагороди за період з 01.05.2025 по 31.07.2025 в розмірі 166 680,00 грн.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
16.10.2025 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просив:
- зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається КСУ в порядку конституційного провадження за конституційним поданням Верховного Суду 4/ 364 (25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.
В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до відомостей, розміщених на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України, ухвалою колегії суддів КСУ від 15.10.2025 відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду 4/ 364 (25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді. Позивач вважає, що результат розгляду цієї справи безпосередньо залежить від застосування (незастосування) до спірних правовідносин абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, а тому, на думку позивача, розгляд справи № 520/20987/25 до вирішення справи, що розглядається КСУ в порядку конституційного провадження, є об'єктивно неможливим.
Крім того, 22.10.2025 позивачем до суду було подано лист Конституційного Суду Украйни №4/1 -011 -18/3854 від 21.10.2025, в якому відповідь на запит на отримання публічної інформації від 16 жовтня 2025 року (вх. № 18/310-п.і.) щодо стадії розгляду Конституційним Судом України справи № 1-2/2025(364/25) за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді, повідомлено, що Друга колегія суддів Першого сенату Суду 15 жовтня 2025 року постановила Ухвалу про відкриття конституційного провадження в цій справі.
Наразі відповідно до пунктів 5, 6 § 45 Регламенту Конституційного Суду України здійснюють оформлення та підготування справи для розгляду на засіданні Великої палати з метою вирішення питань про форму, строки конституційного провадження та інших організаційних питань.
Ухвалою від 28.10.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
04.11.2025 позивачем до суду було повторно подано клопотання, в якому він просив:
- зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України в порядку конституційного провадження за конституційним поданням Верховного Суду 4/ 364 (25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що відповідно до відомостей, розміщених на офіційному вебсайті Конституційного Суду України, ухвалою колегії суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду № 4/364(25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді. На думку позивача, результат розгляду цієї адміністративної справи прямо залежить від рішення Конституційного Суду України у зазначеній справі, а тому розгляд справи до ухвалення рішення КСУ є об'єктивно неможливим. Крім того, позивач вказує, що суд, відмовляючи у зупиненні провадження, неправильно застосував положення статті 236 КАС України, оскільки, за твердженням заявника, суди зобов'язані враховувати конституційність (неконституційність) норми закону, яка підлягає застосуванню, та мають право не застосовувати закон, який суперечить Конституції України, навіть за відсутності відповідного рішення Конституційного Суду. У підтвердження своєї позиції позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2025 у справі № 343/1869/23, від 30.11.2023 у справі № 205/6223/22, від 10.12.2024 у справі № 240/19209/21 та інших, у яких наголошено, що положення нормативно-правових актів, які суперечать Конституції України, не можуть застосовуватись судом, а суди повинні безпосередньо застосовувати норми Конституції України як норми прямої дії. Позивач стверджує, що висновок суду про те, що рішення Конституційного Суду має перспективну дію і не впливатиме на спірний період, є помилковим, оскільки, на його переконання, дія Конституції України є прямою та поширюється на всі правовідносини, незалежно від часу їх виникнення. У зв'язку з цим позивач просить повторно зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у зазначеній справі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, дійшов наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки тоді, коли у цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.
Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі № 300/2016/19.
Суд звертає увагу, що КАС України закріплює два види зупинення провадження у справі: (1) обов'язковий, за наявності якого суд зобов'язаний зупинити провадження у справі та (2) необов'язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду та вирішується судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи. При цьому, судом має бути встановлено дійсно об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи.
Крім того, передумовою прийняття рішення про зупинення провадження у справі також має мати місце та обставина, що справа (провадження), до якої(го) заявник просить про зупинення провадження у конкретній справі, має перебувати на розгляді у відповідному судовому органі.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
Суд зауважує, що підстави для зупинення провадження у справі мають бути не лише законними, але й достатніми, з тим, щоб сам факт зупинення провадження у справі не міг бути інтерпретований як зволікання із розглядом справи та, відповідно, не давав приводів вважати, що під загрозу поставлене саме право на справедливий суд (пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке включає, зокрема, право на остаточне рішення протягом розумного строку.
Зі змісту клопотання про зупинення провадження у справі, поданого позивачем повторно 04.11.2025, убачається, що Конституційним Судом України було відкрито конституційне провадження у справі за поданням Верховного Суду № 4/364(25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.
Позивач вважає, що результат розгляду адміністративної справи №520/20987/25 безпосередньо залежить від рішення Конституційного Суду України у зазначеній справі, а тому розгляд цієї справи до ухвалення рішення КСУ є об'єктивно неможливим.
Крім того, у своєму повторному зверненні позивач фактично висловлює незгоду з висновками суду, викладеними в ухвалі від 28.10.2025, вважаючи, що суд неправильно застосував положення статті 236 КАС України.
В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 17.01.2025 у справі № 343/1869/23, від 30.11.2023 у справі № 205/6223/22, від 10.12.2024 у справі № 240/19209/21 та інших, відповідно до яких суди зобов'язані застосовувати Конституцію України як акт прямої дії та не застосовувати норми закону, що суперечать їй, навіть за відсутності відповідного рішення Конституційного Суду України.
Разом з тим, позивач у клопотанні від 04.11.2025 не навів нових обставин чи доказів, які б свідчили про зміну обставин після постановлення ухвали суду від 28.10.2025, а лише висловлює незгоду із висновками суду щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч.2 ст.167 КАС України).
Враховуючи положення вищезазначеної норми права, слід дійти висновку, що кожна подана сторонами заява (клопотання) має бути обґрунтованою та відповідати вимогам, визначеним частиною першою статті 167 КАС України.
Заява повинна мати підстави та обґрунтування, які обумовлюють її необхідність та доцільність, а також мати фактичні або правові аргументи, що підтверджують її обґрунтованість. Лише за наявності таких складових клопотання може бути розглянуто судом.
У разі ж, якщо подане клопотання не відповідає вимогам частини першої статті 167 КАС України, зокрема є необґрунтованим або очевидно безпідставним, суд, керуючись частиною другою цієї статті, має право повернути його заявнику без розгляду.
З матеріалів справи судом встановлено, що 16.10.2025 позивачем до суду було подано клопотання, в якому він просив зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається КСУ в порядку конституційного провадження за конституційним поданням Верховного Суду 4/ 364 (25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.
Вказане клопотання вирішено судом та ухвалою від 28.10.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.
04.11.2025 позивачем до суду було повторно подано клопотання, в якому він просив зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається Конституційним Судом України в порядку конституційного провадження за конституційним поданням Верховного Суду 4/ 364 (25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.
Таким чином, позивачем до суду подано два ідентичних клопотання з однаковими вимогами та обґрунтуванням.
Клопотання відповідача від 16.10.2025 судом розглянуто, про що постановлено відповідну ухвалу від 28.10.2025.
Таким чином, подане відповідачем клопотання від 04.11.2025 є по суті ідентичним до вже розглянутого судом і не містить нових обставин для повторного розгляду.
Таким чином, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин є безпідставним, що відповідно до положень ч.2 ст.167 КАС України є наслідком для повернення такої заяви (клопотання) без розгляду.
Наведені у повторному клопотанні посилання позивача суд вважає безпідставними, оскільки постанови Верховного Суду, на які посилається позивач, регулюють питання застосування норм при вирішенні спору по суті, а не питання зупинення провадження. Їх зміст зводиться до того, що суд, вирішуючи справу, має право і обов'язок не застосовувати норму закону, яка суперечить Конституції, та застосовувати норми Конституції як норми прямої дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Разом з тим, позивачем не наведено об?єктивних обставин неможливості розгляду даної справи до вирішення конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду 4/ 364 (25) від 26.09.2025 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік“, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді.
Повторне клопотання не містить жодних нових обставин чи доказів порівняно з уже оціненими судом при постановленні ухвали від 28.10.2025, а позивач фактично висловлює незгоду з попередньою ухвалою суду, що не є підставою для зупинення провадження у справі.
Наведені позивачем посилання стосуються порядку застосування права при вирішенні спору по суті і не підтверджують наявності об'єктивної неможливості розгляду даної справи у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається, що прямо випливає з положень ч.1 ст.45 КАС України.
Згідно п.1 ч.2 ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що клопотання позивача від 04.11.2025 підлягає поверненню без розгляду на підставі ч.2 ст.167 КАС України.
Керуючись положеннями ст. ст. 167, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Господарського суду Луганської області (код ЄДРПОУ 02844564, просп. Науки, буд. 5, м. Харків, 61022), Державної судової адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.А. Полях