Справа № 420/29593/25
07 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Собчук Є.В.,
за участю:
представника позивача - Лепехи К.Г.,
представника відповідача - Панчошака О.О.,
представника третьої особи - Бережної А.О.,
розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" до Одеської митниці, третя особа: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулось з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), третя особа: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), в якій просить:
- визнати протиправними дії щодо відмови Одеської митниці №7.10-4/15-01/8.19/11216 від 17.07.2025 р. щодо повернення суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД";
- зобов'язати Одеську митницю на підставі заяви від 02.07.2025 р. б/н, сформувати висновок про повернення суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 40337026, рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК") за формою згідно з додатком 2 до "Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 р. за № 643, сформувати в електронній формі реєстр Держмитслужби, належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати), та направити його до Державної казначейської служби України для повернення коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем з електронних торгів придбано мінеральні добрива за 32028632,43 грн. Однією із умов проведення електронних торгів було те, що переможець зобов'язаний сплатити суму митних платежів у розмірі 15432935,91 грн., з яких податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, - 12465063 грн., мита на товари, що ввозяться на територію України, - 2967872,28 грн. яка визначена Одеською митницею. Оскільки оплата митних платежів, які складались із податку на додану вартість і мита на товар, була фактично віднесена до істотних умов договору і була обов'язковою умовою укладення договору на придбання мінеральних добрив, ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" здійснено їх оплату, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.05.2024 р. № 283 на суму 5000000 грн., від 15.04.2024 р. № 287 на суму 10432935,91 грн. Отримувачем коштів було Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, оскільки вказані мінеральні добрива визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2023 р. у справі № 761/2404/23 передані АРМА для реалізації. Тобто, розрахунок за придбані мінеральні добрива проведено з АРМА, яке в подальшому здійснило перерахування сум митних платежів на бюджетні рахунки Одеської митниці, про що свідчить повідомлення відповідача від 30.05.2024 р. № 7.10-2/15-01/13/9656. За приписами п.180.2-2 ст.180 ПК України, ч.7 ст.293 МК України особою відповідальною за сплату ПДВ та митних платежів є особа, яка реалізує іноземні товари. Згідно індивідуальної податкової консультації ДПС від 24.04.2025 р. № 2274/ІПК/99-00-21-03-02 станом на дату події, операції з придбання арештованого активу, остання не являлась об'єктом оподаткування ПДВ, а обов'язок зі сплати митних платежів покладався на АРМА. Тільки через декілька місяців після здійснення операції, а саме 25.06.2024 р. внаслідок внесення Кабінетом Міністрів України змін до постанов КМУ від 27 вересня 2017 року № 719 "Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах" і від 11 липня 2018 року № 613 "Про затвердження Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", було нормативно встановлено, що у разі реалізації активів, які на момент прийняття в управління АРМА перебували на митній території України під митним контролем та за які не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезені на митну територію України, до їх ціни, визначеної на підставі звіту про оцінку активу, включаються суми митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску такого майна у вільний обіг на митній території України. При цьому станом на 22.04.2024 р., станом на дату придбання арештованого активу, АРМА не мала повноважень формування ціни активів, виставлених на продаж, у вказаний вище спосіб, що призвело до фактичного порушення прав та інтересів ТОВ "МИРКО ТРЕЙД", яке внаслідок таких дій втратило право на податковий кредит. При цьому незаконно стягнутою з платника податків слід вважати і суму мита, оскільки її також не було включено в ціну реалізованого арештованого активу. Таким чином, сплачені суми ПДВ та мита в даному випадку є помилковими митними платежами, що тягне за собою необхідність їх повернення у порядку, визначеному ст.301 МК України. 02.07.2025 р. позивач звернувся до Одеської митниці із заявою щодо повернення суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн., але відповідач листом від 17.07.2025 р. № 7.10-4/15-01/8.19/11216 відмовив ТОВ "МИРКО ТРЕЙД", так як ці кошти не є помилково сплаченими. Вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки вказані кошти позивач не мав сплачувати відповідно до наведених фактів, у зв'язку з чим у Одеської митниці виник обов'язок скласти висновок та направити його до органу Держказначейства для виконання.
Ухвалою від 02.09.2025 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.
У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 05.09.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.10.2025 р. на 10:00 год.
19.09.2025 р. від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18.07.2023 р. по справі № 761/24041/23 передано АРМА для реалізації речові докази, а саме, мінеральні добрива. Відповідно до наданої Одеською митницею інформації, відповідний актив потребує розмитнення та сплати митних платежів. Згідно з абз.7 ч.4 ст.21 Закону № 772-VIII (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) рухоме майно, яке на момент прийняття в управління Національним агентством перебувало на митній території України під митним контролем та за яке не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезене на митну територію України, може бути передано на реалізацію за умови включення до його ціни сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України. При формуванні заявки про передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах АРМА була зобов'язана включити до ціни активу окремо митні платежі. Національним агентством 23.03.2024 р. передано ТОВ "ПОЛОНЕКС" заяву № 2 про передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах по договору від 26.02.2024 р. № АП-2/2602/24, довідку про загальну суму митних платежів Одеської митниці від 15.02.2024 р. № 7.10-2/7.10-15-01/8.13/2985, лист Одеської митниці від 01.03.2024 р. № 7.10-2/15-01/8.13/4152. В подальшому на веб-сайті організатора торгів розміщена повна інформація про предмет торгів. Відповідно до протоколу електронних торгів від 03.05.2024 р. № АРD001-UA-20240412-33170 ТОВ "ПОЛОНЕКС" реалізувало частину активу на електронних торгах, переможцем торгів визнано ТОВ "МИРКО ТРЕЙД". Кошти за придбаний актив у розмірі 32028632,43 грн. та суму митних платежів 15432935,91 грн. 15.05.2024 р. переможець в повному обсязі зарахував на рахунок АРМА. На виконання вимог ч.6 ст.21 Закону № 772-VIII АРМА перерахувало грошові кошти у сумі 15432935,91 грн. за придбані активи на реквізити рахунків для перерахування митних платежів згідно довідки Одеської митниці від 15.02.2024 р. № 7.10-2/7.10-15-01/8.13/2985, листа Одеської митниці від 01.03.2024 р. № 7.10-2/15-01/8.13/4152 та протоколу електронних торгів від 22.04.2024 р. № АРD001-UA-20240412-33170. Отже, АРМА провело процедуру реалізації у повній відповідності до законодавства України.
19.09.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" було перераховано митні платежі на рахунки АРМА, на яке був покладений обов'язок зі сплати митних платежів після реалізації арештованих активів на електронних торгах, та яке в подальшому перерахувало зазначені платежі на бюджетні рахунки Одеської митниці, тому у відповідності до пп.14.1.182 п.14.1 ст.14 ПК України такі кошти не є помилково та надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями, оскільки перерахування митних платежів на користь держави здійснено від суб'єкта, на якого за приписами МК України покладено такий обов'язок. Отже, дана ситуація не потрапляє під визначення "помилково сплачених" сум. Крім того, обов'язковою умовою для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів є виконання та дотримання вимог, встановлених ст.43 ПК України, ст.301 МК України та ст.45 БК України, за наявності підстав та з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 643. Ці норми покладають на заявника обов'язок документально обґрунтувати суму та підстави для повернення, визначають формальні умови подання заяви й передбачають повноваження митниці на формування висновку про повернення або на відмову у разі відсутності підстав. З огляду на те, що відповідні суми були отримані АРМА як виручка від реалізації арештованих товарів і що саме АРМА перерахувала суму митних платежів на рахунки Одеської митниці, то підстави, визначені Порядком № 643 і нормами ПК України, МК України, БК України для повернення коштів відсутні.
03.10.2025 р. від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив про те, що у поясненнях третя особа підтвердила фактичні обставини, на які посилається позивач у позовній заяві.
Ухвалами від 06.10.2025 р. відмовлено в задоволенні клопотань представника відповідача про заміну відповідача та про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 06.10.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2025 р. на 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 30.10.2025 р. за клопотанням представника позивача оголошено перерву в судовому засіданні до 07.11.2025 р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в викладених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи при вирішенні справи покладався на розсуд суду.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної заяви виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 18.07.2023 р. по справі № 761/24041/23 у кримінальному провадженні № 22023000000000306 передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку та на умовах, визначених ст.ст.1, 9, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", речові докази, а саме мінеральні добрива.
26.02.2024 р. між Національним агентством та ТОВ "ПОЛОНЕКС" (організатор) укладено договір № АП-2/2602/24 щодо реалізації активу, в рамках виконання якого Національним агентством 23.03.2024 р. передано ТОВ "ПОЛОНЕКС" заявку № 2 про передачу активів організатору, разом із довідкою про загальну суму митних платежів Одеської митниці від 15.02.2024 р. № 7.10-2/7.10-15-01/8.13/2985, листом Одеської митниці від 01.03.2024 р. № 7.10-2/15-01/8.13/4152.
Згідно довідки Одеської митниці про загальну суму митних платежів від 15.02.2024 р. № 7.10-2/7.10-15 01/8.13/2985 вказані відомості про товар №1: "Добрива мінеральні, азотні: розчин мінерального добрива КАС (карбамідно-аміачна суміш) кількістю/вагою 2207480 із загальною сумою митних платежів 7558751,42 (5% - 1453606,04 та 20% - 6105145,38); про товар №3: "Мінеральні добрива (urea ammonium nitrate (карбомідно-аміачна селітра (КАС) кількістю/вагою 1145,522 із загальною сумою митних платежів 3922443,71 (5% - 754316,09 та 20% - 3168127,62); про товар №4: "Мінеральні добрива (urea ammonium nitrate (карбомідно-аміачна селітра (КАС) кількістю/вагою 1154,078 із загальною сумою митних платежів 3951740,78 (5% - 759950,15 та 20% - 3191790,63). Тобто, загальний розмір митних платежів склав 15432 935,91 грн. (7558751,42 + 3922443,71+ 3951740,78).
До вартості активу 32028632,43 грн., що підлягав реалізації на електронних торгах, не була включена сума митних платежів в розмірі 15432935,91 грн., яка складалась із податку на додану вартість у розмірі 12063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн., однак сплату митних платежів переможцем було визначено умовою проведення електронних торгів.
Відповідно до протоколу електронних торгів від 03.05.2024 р. № APD001-UA-20240412-33170 ТОВ "ПОЛОНЕКС" реалізувало актив на електронних торгах за реєстраційним номером "АГ-002", а саме: добрива мінеральні, азотні: розчин мінерального добрива КАС (карбомідно-аміачна суміш), загальною вагою 2192,07 тон; мінеральні добрива (карбомідно-аміачна селітра КАС), загальною вагою 1138,01 тон; мінеральні добрива (карбомідно-аміачна селітра КАС), загальною вагою 1140,33 тон.
За результатами проведених електронних торгів переможцем визнано ТОВ "МИКРО ТРЕЙД", яким кошти за придбаний актив у розмірі 32028632,43 грн. та суму митних платежів у розмірі 15432935,91 грн. 15.05.2024 р. зараховано на рахунок АРМА - ІВАN: НОМЕР_2 , що підтверджується актом про реалізацію активів на електронних торгах від 16.05.2024 р. № 4353/1-33-24/6.11.
В подальшому АРМА 21.05.2024 р. перераховано грошові кошти у сумі 15432935,91 грн. на бюджетні рахунки Одеської митниці, відкриті на балансі Державної казначейської служби України ля зарахування митних платежів до бюджету, про що свідчить повідомлення Одеської митниці "Щодо надходження митних платежів" від 30.05.2024 р. № 7.10-2/15-01/13/9656, зокрема ПДВ у сумі 12465063,63 грн. та мита в сумі 2967872,28 грн.
17.03.2025 р. ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" звернулося до Державної податкової служби України з проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо відображення у податковій звітності з ПДВ сплаченого ПДВ; чи оподатковується податком на додану вартість операції з придбання Товариством у АРМА добрив, що знаходились під митним контролем; чи виникає у Товариства обов'язок зі сплати податку на додану вартість у ціні придбаних за результатами проведених АРМА аукціонів з продажу товарів, що були під митним контролем.
Державною податковою службою України надано позивачу індивідуальну податкову консультацію від 24.04.2025 р. № 2274/ІПК/99-00-21-03-02, в якій зазначила, що якщо Товариством придбані товари, що визначені ч.7 ст.293 МК України, то згідно з пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України операція АРМА з реалізації відповідно до кримінального процесуального законодавства України таких товарів Товариству е вважається операцією з постачання товарів і, відповідно, для цілей оподаткування ПДВ вказана операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. За безпосередньо такою операцією податкові зобов'язання з ПДВ АРМА не визначаються. Дані щодо такої операції не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ Товариства. З огляду на норми ч.7 ст.293 МК України у разі реалізації іноземних товарів, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані АРМА для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом № 772, особою, на яку покладено обов'язок із сплати митних платежів (у тому числі ПДВ із ввезених на митну територію України товарів), є особа, яка реалізує такі іноземні товари (АРМА).
02.07.2025 р. ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" звернулося до Одеської митниці із заявою, в якій просило підготувати висновок про повернення суми ПДВ в розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. на користь позивача і направити його для виконання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Листом від 17.07.2025 р. № 7.10-4/15-01/8.19/11216 відповідач повідомив, що відповідно до ч.7 ст.293 МК України у разі реалізації іноземних товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем та за які не сплачені митні платежі, а також таких, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є особа, яка реалізує такі іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення. Згідно з п.8 ч.1 ст.290 МК України обов'язок із сплати митних платежів припиняється у разі надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визначених частиною сьомою статті 293 цього Кодексу. Згідно з ч.7 ст.295-1 МК України Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині cьомій статті 293 цього Кодексу, протягом п'яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки. У відповідності до вищевказаних норм законодавства України з питань митної справи митні платежі у сумі 15432935,91 грн. (у тому числі податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, - 12465063,63 грн. та мито на товари, що ввозяться на територію України - 2967872,28 грн.) надійшли 21.05.2024 р. на бюджетні рахунки Одеської митниці, відкриті на балансі Державної казначейської служби України для зарахування митних платежів до бюджету, від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Зазначені кошти надійшли до Державного бюджету України повністю у відповідності до розрахунку суми митних платежів, здійсненим у порядку, визначеному ст.295-1 МК України та наданим Одеською митницею на адресу АРМА. З урахуванням викладеного та у відповідності до пп.14.1.182 п.14.1 ст.14 ПК України такі кошти не є помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями, а у відповідності до пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України - не є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями. Крім того, згідно розділу ІІІ Порядку № 643 повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється платнику податків за поданою ним заявою. Пунктом 40 частини 1 статті 4 МК України визначено, що платником податків є особа, на яку відповідно до МКУ, ПКУ та інших законів України покладено обов'язок зі сплати митних платежів. Відповідно до ч.7 ст.293 МК України обов'язок зі сплати митних платежів покладено на особу, яка реалізує іноземні товари. З огляду на викладене підстави повернення коштів у розмірі 15432925,91 грн. з Державного бюджету України на рахунок ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п.п.43.4-43.5 ст.43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 р. № 643, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 р. за № 976/30844, визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами Держмитслужби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені (далі - Порядок № 643).
Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Платник податків подає до митного органу заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 643 якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
Згідно з пунктом 8 розділу III Порядку № 643 у разі якщо заявник не виконав вимог п.п.1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмову, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
З аналізу даних правових норм слідує, що алгоритм дій митного органу після отримання заяви платника податків визначено у пунктах 4-8 розділу III Порядку № 643.
Після реєстрації в митному органі така заява платника податку передається на опрацювання до відповідного підрозділу митного, органу, який перевіряє факт перерахування платником податків суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.
Виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні, такого висновку передбачений пунктом 8 розділу ІІІ Порядку № 643. Такими підставами є: невиконання вимог п.п.1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.
Отже, обов'язковою умовою для здійснення повернення помилково або надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту помилкової або надмірної сплати коштів та подання платником податків відповідної заяви у довільній формі щодо такого повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.
Таким чином перед наданням правової оцінки діям Одеської митниці щодо відмови ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" у поверненні ПДВ у розмірі 12465063,63 грн. та мита у розмірі 2967872,28 грн., необхідно встановити, чи є ці митні платежі помилково або надмірно сплаченими.
Відповідно до пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Згідно пп.14.1.182 п.14.1 ст.14 ПК України помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.
Пунктом 27 статті 4 МК України визначено, що митні платежі: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
За змістом п.1 ч.1 ст.289 МК України моментом виникнення обов'язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.291 МК України обов'язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі сплати коштів безпосередньо до державного бюджету у випадках, визначених законодавством України, з моменту списання коштів з рахунку платника податків у банку або внесення готівкових коштів у касу банку.
Згідно ч.1 ст.293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант, крім випадку, визначеного абзацом другим цієї частини.
У разі якщо декларування товарів здійснюється (здійснювалося) непрямим митним представником, особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є утримувач митного режиму.
Частиною 6 статті 293 МК України передбачено, що особи, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів, є відповідальними за сплату митних платежів.
Відповідно до ч.7 ст.293 МК України у разі реалізації іноземних товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем та за які не сплачені митні платежі, а також таких, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є особа, яка реалізує такі іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення.
За змістом ч.1 ст.295-1 МК України під час реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, до їхньої вартості, визначеної на підставі звіту про їх оцінку, включається сума митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, не пізніше трьох робочих днів з дня отримання запиту від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, надає доручення митниці, якою здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами комерційного призначення, здійснити розрахунок загальної суми митних платежів, що підлягають сплаті, з одночасним інформуванням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про таке доручення (ч.2 ст.295-1 МК України).
Згідно ч.3 ст.295-1 МК України відповідна митниця не пізніше 15 календарних днів, а для товарів, що швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, - не пізніше п'яти календарних днів з дня отримання доручення, зазначеного в частині другій цієї статті, надсилає до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, довідку про загальну суму митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України.
До довідки, зазначеної в абзаці першому цієї частини, вносяться відомості про: 1) назву митниці, якою складено довідку; 2) посадових осіб, які заповнювали та підписали довідку; 3) номер та дату запиту Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; 4) товари, транспортні засоби комерційного призначення (найменування та стислий опис, код згідно з УКТ ЗЕД, кількість, одиниця їх виміру); 5) відомості про нарахування митних платежів (база оподаткування, ставки та суми митних платежів, спосіб і особливості їх нарахування, офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України); 6) реквізити рахунків для перерахування сум митних платежів після реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.295-1 МК України розрахунок суми митних платежів здійснюється виходячи з бази оподаткування, за ставками та з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, що визначені на дату здійснення такого розрахунку.
Нарахування ввізного мита здійснюється за повними ставками Митного тарифу України. Нарахування акцизного податку та податку на додану вартість здійснюється за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Частиною 7 статті 295-1 МК України встановлено, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині cьомій статті 293 цього Кодексу, протягом п'яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки.
За приписами ч.8 ст.295-1 МК України розрахунок суми митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України, якщо такі митні платежі не були попередньо сплачені, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, що передаються відповідно до кримінального процесуального законодавства України для реалізації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею. Кошти у сумі митних платежів, одержані від реалізації таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення, підлягають перерахуванню особою, яка реалізувала такі товари, транспортні засоби комерційного призначення, на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у строк, визначений законодавством.
Згідно ч.10 ст.295-1 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у частині сьомій статті 293 цього Кодексу, набувають статусу українських товарів після перерахування особою, яка їх реалізувала, на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України.
Статтею 290 МК України наведено перелік підстав припинення обов'язку зі сплати митних платежів, згідно п.8 ч.1 якої такий обов'язок припиняється у разі надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визначених частиною сьомою статті 293 цього Кодексу.
Правові та організаційні засади функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, врегульовано Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" від 10.11.2015 р. № 772-VIII (далі - Закон № 772-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 772-VIII Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
За п.п.1, 4 ч.1 ст.1 Закону № 772-VIII активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні чи стягнені за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими; управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Частиною 1 статті 18-1 Закону № 772-VIII Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову, лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує поріг, встановлений частиною шостою статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, та якщо це забезпечить можливість збереження їхньої економічної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону № 772-VIII активи приймаються Національним агентством в управління на підставі: 1) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для здійснення заходів з управління активами з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості; 2) ухвали слідчого судді, суду про передачу активів Національному агентству для реалізації; 3) згоди власника активів.
Управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (ч.1 ст.21 Закону № 772-VIII).
Згідно ч.4 ст.21 Закону № 772-VIII рухоме майно, яке на момент прийняття в управління Національним агентством перебувало на митній території України під митним контролем та за яке не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезене на митну територію України, може бути передано для реалізації за умови включення до його ціни сум митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України. У разі якщо таке майно не реалізовано на перших торгах, допускається виставлення його на повторних торгах відповідно до законодавства із зниженням ціни, яка не може бути меншою, ніж сума митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України, якщо такі митні платежі не були попередньо сплачені.
Частиною 5 статті 21 Закону № 772-VIII передбачено, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду про управління активами шляхом реалізації, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.
Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.6 ст.21 Закону № 772-VIII одержані від реалізації активів кошти зараховуються на депозитні рахунки Національного агентства.
Національне агентство забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, які підлягали б сплаті при випуску активів у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації активів, зазначених в абзаці сьомому частини четвертої цієї статті, протягом п'яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки.
Механізм реалізації активів на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованих активів на електронних торгах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 р. № 719 (далі - Постанова № 719 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 3 Порядку № 719 відповідно до цього Порядку реалізації підлягають активи: майно, майнові та інші права, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави та які:
передані АРМА у вигляді рухомого майна, яке перебуває на території України, для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду або за наявності нотаріально засвідченої копії згоди власника на реалізацію такого майна;
передані АРМА у вигляді рухомого майна, яке перебуває за кордоном, для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду або за наявності нотаріально засвідченої копії згоди власника на реалізацію такого майна;
передані АРМА у вигляді нерухомого майна для реалізації за наявності нотаріально засвідченої копії згоди власника такого майна;
перебувають в управлінні АРМА та підлягають реалізації як захід самостійного виконання судового рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію активів, стягнення в дохід держави активів на підставі частин другої та четвертої статті 23 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".
Пунктом 4 Порядку № 719 передбачено, що електронні торги проводить організатор (організатори) електронних торгів - юридична особа, відібрана АРМА в Порядку відбору на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 558, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2023 р. № 1250 (далі - організатор).
За приписами пункту 5 Порядку № 719 реалізація активів, крім активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, здійснюється виключно на електронних торгах шляхом проведення аукціону в електронній торговій системі.
Пунктом 7 Порядку № 719 встановлено, що організатор самостійно та безоплатно оприлюднює в електронній торговій системі (у разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, - в системі електронних торгів) оголошення про проведення торгів, яке обов'язково повинне містити:
1) інформацію про активи, що підлягають реалізації, зокрема їх найменування, кількість, місцезнаходження, технічні характеристики;
2) інформацію про електронні торги: дату та час проведення електронних торгів; кінцевий строк подання заяви про участь в електронних торгах;
3) інформацію про умови, на яких здійснюється продаж активів: стартову ціну (без урахування податку на додану вартість); розмір гарантійного внеску; розмір реєстраційного внеску (у разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, зазначається в разі його наявності); крок електронних торгів, що встановлюється на рівні 1 відсотка стартової ціни продажу майна. У разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, крок електронних торгів може бути визначено відмінно у правилах електронних торгів;
4) таку додаткову інформацію: фотографічне зображення активів - у разі, коли здійснюється реалізація майна; реквізити рахунків, найменування установи (банку, казначейства), її місцезнаходження та номери рахунків у національній та іноземній валюті, відкритих для проведення розрахунків переможцями електронних торгів за придбані активи; реквізити рахунків операторів електронних майданчиків (у разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, - визначені організатором реквізити рахунків), відкритих для сплати потенційними покупцями гарантійних та реєстраційних внесків (зазначаються в оголошенні шляхом розміщення посилання на сторінку офіційного веб-сайту адміністратора, на якій зазначені реквізити таких рахунків, або на іншу веб-сторінку в разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку); час і місце проведення огляду активів (за наявності відповідної можливості); інформацію про особу організатора торгів та відповідальну особу АРМА (найменування, місцезнаходження, адреса веб-сайту, номер телефону, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) контактної особи, її номер телефону, адреса електронної пошти), інформацію про особу, яка є відповідальною за забезпечення огляду об'єкта, якщо наявна можливість такого огляду (прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), номер телефону, адреса електронної пошти); проект договору купівлі-продажу активу (у разі, коли законодавством передбачене укладення такого договору); інші відомості, зокрема інформація про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з підготовкою, реалізацією активів, порядок розрахунків за придбане майно;
5) технічні реквізити оголошення про проведення торгів: рішення, на підставі якого здійснюється реалізація активів; єдине посилання на веб-сторінку адміністратора, на якій є посилання на веб-сторінки операторів електронних майданчиків, які мають право використовувати електронний майданчик (оператори зазначаються в алфавітному порядку). У разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, в оголошенні зазначається посилання на веб-сторінку системи електронних торгів.
Згідно пункту 17 Порядку № 719 електронні торги проводяться за лотами. Розподіл активу (активів) на лоти здійснює АРМА.
Ринкова вартість активу визначається на підставі звіту про оцінку активу, що діє не більш як шість місяців з дати її проведення, якщо інше не встановлено законодавством.
При цьому, ринкова вартість активу, який становить відповідний лот, не включає до свого складу вартість митних платежів.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 719 підставою для організації реалізації активів на перших, повторних електронних торгах, включаючи здійснення заходів, необхідних для реалізації активів, є заявка АРМА про передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах.
Згідно 22 Порядку № 719 організатор оприлюднює в електронній торговій системі оголошення про проведення торгів відповідно до цього Порядку (вносить до електронної торгової системи інформацію про актив та формує відповідний лот), а в разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, - оприлюднює оголошення (вносить відповідну інформацію та формує відповідний лот) у системі електронних торгів на підставі отриманої заявки.
Переможцем електронних торгів вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, за умови, що такий учасник зробив щонайменше один крок електронних торгів (пункт 28 Порядку № 179).
Відповідно до пункту 29 Порядку № 719 після завершення електронних торгів протокол про результати електронних торгів підписується переможцем, організатором та АРМА протягом десяти робочих днів з моменту формування протоколу електронною торговою системою, після чого протягом зазначеного строку опубліковується організатором в електронній торговій системі.
За змістом положень пункту 30 Порядку № 719 переможець торгів протягом п'яти банківських днів з дня, що настає за днем опублікування в електронній торговій системі підписаного протоколу електронних торгів, а в разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, з дня підписання протоколу у строки, визначені правилами електронних торгів, зобов'язаний перерахувати кошти за придбаний актив на рахунок АРМА, зазначений у протоколі електронних торгів.
Після надходження коштів за придбаний лот на рахунок АРМА, зазначений у протоколі електронних торгів, протягом трьох робочих днів АРМА складається акт про реалізацію активів на електронних торгах, який підписується керівником самостійного структурного підрозділу, що забезпечує організацію реалізації державної політики у сфері управління активами, та Головою АРМА або його заступником відповідно до розподілу обов'язків, після чого опубліковується організатором в електронній торговій системі, а в разі реалізації активів, зазначених в абзаці третьому пункту 3 цього Порядку, - на офіційному веб-сайті АРМА та в інші способи, передбачені правилами електронних торгів.
Право власності на актив, рухоме майно переходить до переможця електронних торгів з моменту підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах, укладення договору купівлі-продажу активів, зазначених в абзацах третьому та п'ятому пункту 3 цього Порядку, за винятком активів, виникнення (перехід) прав власності на які підлягають державній реєстрації.
З аналізу даних правових норм в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, слідує, що АРМА є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функції управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, які реалізуються в тому числі шляхом реалізації активів через електронні торги за лотами.
Ринкова вартість активу визначається на підставі звіту про оцінку активу, в який не включається вартість митних платежів.
В той же час рухоме майно, яке на момент прийняття в управління АРМА перебувало на митній території України під митним контролем та за яке не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезене на митну територію України, може бути передано на реалізацію за умови включення до його ціни суми митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску такого майна у вільний обіг на митній території України.
Вартість митних платежів визначається відповідним митним органом, інформація про що передається організатору електронних торгів разом із заявою АРМА та сплата яких є однією з умови, на яких здійснюється продаж активів, і підписання акта про реалізацію активів.
АРМА забезпечує перерахування на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів (у сумі митних платежів, які підлягали б сплаті при випуску активів у вільний обіг на митній території України), одержаних від реалізації активів, протягом п'яти робочих днів з дня зарахування таких коштів на поточні рахунки.
При цьому, обов'язок зі сплати митних платежів виникає з моменту фактичного ввезення товарів на митну територію України, а у разі реалізації іноземних товарів, що перебувають під митним контролем і за які не сплачено митні платежі, обов'язок зі сплати таких платежів покладається на АРМА, і тільки після перерахування митних платежів на відповідні бюджетні рахунки такі товари набувають статусу українських.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 18.07.2023 р. по справі № 761/24041/23 АРМА було передано для реалізації мінеральні добрива, які в подальшому на підставі договору від 26.02.2024 р. № АП-2/2602/24 за заявою № 2 АРМА 23.03.2024 р. передала ТОВ "ПОЛОНЕКС" для реалізації на електронних торгах, до якої було долучено довідку Одеської митниці про загальну суму митних платежів від 15.02.2024 р. № 7.10-2/7.10-15 01/8.13/2985 на загальну суму 15432935,91 грн., з яких ПДВ - 12465063,63 грн., мито - 2967872,28 грн.
Вартість мінеральних добрив була визначена у розмірі 32028632,43 грн., а однією з умов проведення електронних торгів було те, що переможець зобов'язаний був сплатити суму митних платежів у розмірі 15432935,91 грн.
ТОВ "МИРКО ТРЕЙД", як переможець торгів, сплатив як вартість придбаного активу - 32028632,43 грн., так і митні платежі у розмірі 15432935,91 грн. відповідно до платіжних інструкцій від 13.05.2024 р. № 271, № 281, на рахунок АРМА, яке в свою чергу здійснило перерахування митних платежів на бюджетні рахунки Одеської митниці.
Суд зауважує, що придбані позивачем через електронні торги мінеральні добрива не звільненні від митних платежів, на час їх ввезення на митну територію України не було сплачено митних платежів, внаслідок чого обов'язок з їх сплати припиняється з моменту надходження перерахованих АРМА митних платежів на відповідні бюджетні рахунки.
При цьому пункт 17 Порядку № 719 в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції передбачав, що ринкова вартість активу не включає до свого складу вартість митних платежів, а абз.7 ч.4 ст.21 Закону № 772-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав обов'язок АРМА при формуванні заявки про передачу активів організатору включити до ціни активу окремо митні платежі, що і було здійснено АРМА у даному випадку.
Сплата митних плата митних платежів у розмірі 15432935,91 грн. переможцем була умовою електронних торгів, а перерахування АРМА митних платежів на відповідні бюджетні рахунки є законодавчо визначеною умовою набуття таких товарів статусу українських.
Отже, митні платежі у розмірі 15432935,91 грн., що відповідає митним зобов'язанням, були спрямовані до бюджету на виконання обов'язку, покладеного на АРМА згідно ч.7 ст.293 та ст.295-1 МК України; перерахування цих коштів спричинило правові наслідки у вигляді припинення митних зобов'язань і набуття товарами статусу українських, у зв'язку з чим вказані кошти не є надмірно або помилково сплаченими.
Посилання позивача на внесення постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2024 р. № 743 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 719 і від 11 липня 2018 р. № 613", якою внесено зміни до пункту 17 Порядку № 719 шляхом доповнення новим абзацом, згідно з яким "У разі реалізації активів, які на момент прийняття в управління АРМА перебували на митній території України під митним контролем та за які не були сплачені митні платежі, а також незаконно ввезені на митну територію України, до їх ціни, визначеної на підставі звіту про оцінку активу, включаються суми митних платежів, що підлягали б сплаті у разі випуску такого майна у вільний обіг на митній території України", суд не бере до уваги, оскільки дані зміни набули чинності після проведення електронних торгів з реалізації мінеральних добрив, а тому не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає правомірною відмову Одеської митниці, оформленої листом від 17.07.2025 р. № 7.10-4/15-01/8.19/11216, щодо повернення ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" суми ПДВ у розмірі 12465063,63 грн. і мита в розмірі 2967872,28 грн. з Державного бюджету України.
Відповідно до п.30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи позивача та відповідача отримали достатню оцінку.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги ТОВ "МИРКО ТРЕЙД" не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРКО ТРЕЙД" (54010, м.Миколаїв, вул.Морехідна, буд.1В/3, код ЄДРПОУ 40337026) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21, буд.21А, код ЄДРПОУ 44005631), третя особа: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, (01001, м.Київ, вул.Бориса Грінченка, буд.1, код ЄДРПОУ 41037901) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.11.2025 р.
Суддя О.І. Бездрабко