13 листопада 2025 рокусправа № 380/9912/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності,-
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вул. Ягідна, 58, м. Київ, 03083; код ЄДРПОУ 14321618), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, що виразилась у ненаданні позивачу постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 , яка настала протягом менш ніж двох з половиною місяців після звільнення з військової служби внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних з проходженням військової служби, чи відповіді на її звернення відповідного змісту.
Обґрунтовуючи позові вимоги позивач посилається на те, що її син ОСОБА_2 під час військової служби отримав поранення і захворів рядом захворювань. В медичній довідці від 03.08.2024 причиною смерті зазначений «інфаркт мозку». Позивач вважає, що смерть її сина настала внаслідок поранення, каліцтва і захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, у зв'язку з чим в жовтні 2024 року звернулася до відповідача для надання відповідної постанови. Згідно відповіді ЦВЛК ДПСУ від 05.11.2024 № 13.1/962 на звернення позивачці запропоновано з метою розгляду зазначеного вище питання надати копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 і довідку про проходження ним військової служби.
Після отримання необхідних документів 18 березня 2025 року позивач цінним листом по пошті направила відповідачу копію лікарського свідоцтва про смерть її сина і довідку про проходження ним військової служби. Згідно SMS-повідомлення Укрпошти на номер мобільного телефону позивача поштове відправлення вручене адресату 28.03.2025. Однак, в порушення ст.ст.19 і 20 Закону України «Про звернення громадян» відповідач постанови щодо її сина, чи відповіді на звернення не направив.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
25.08.2025 до суду від представника позивача надійшли додаткові докази, які долучені до матеріалів справи.
27.08.2025 від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, повідомляє, що представником позивача при підготовці позову допущено помилку в адресі ЦВЛК ДПСУ, зокрема, в клопотанні зазначено: «м. Київ, вул. Ягідна, 58», тоді як правильно - «вул. Володимирська, 26, каб. 140, м. Київ, 01601», а також неправильно вказаний код ЄДРПОУ 14321618 (код ЄДРПОУ ГВМКЦ ДПСУ) замість, правильного коду ЄДРПОУ 45890441.
В зв'язку з цим матеріали справи не надходили в електронний кабінет ГВМКЦ ДПСУ в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а ЦВЛК ДПСУ не була належним чином повідомлена про відкриття провадження в цій справі.
На адресу суду 24.09.2025 від представника позивача надійшла заява про відвід судді від участі у розгляді справи №380/9912/25.
Ухвалою судді від 26.09.2025 заяву представника позивача про відвід судді Братичак У.В. від 24.09.2025 (вх. №76627) у справі № 380/9912/25 визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Братичак У.В. від 24.09.2025 (вх. №76627) передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, передбаченому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Кравціва О.Р. у задоволенні заяву представника позивача ОСОБА_3 про відвід судді Братичак У.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, про визнання протиправною бездіяльності - відмовлено.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 01.10.2025 та 25.10.2025 зверталася зі заявами на ім'я Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вул. Ягідна, 58, м. Київ, 03083) щодо роз'яснення порядку звернення до ВЛК з метою встановлення причинно-наслідкового зв'язку смерті її сина ОСОБА_4 , зокрема чи пов'язана така з виконанням обов'язків військової служби.
Листом від 05.11.2024 №13.1/962 відповідач повідомив позивача про те, що згідно пункту 8 глави 12 розділу ІІ Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №1089/42434 від 18.07.2024 - «установлення причинного зв?язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що призвело до смерті військовослужбовця Держприкордонслужби, особи звільненої з військової служби Держприкордонслужби, проводиться ЦВЛК.
Щодо порядку звернення до ЦВЛК, роз'яснено, що позивач маєте право зробити це у порядку та відповідності до Закону України «Про звернення громадян». Адреса для листування ЦВЛК ДПСУ: м. Київ, вул. Володимирська 26, Голові Центральної військово-лікарської комісії.
З метою розгляду питання по суті, викладеного у заяві, позивача повідомлено про необхідність направлення додатково до ЦВЛК ДПСУ завірених належним чином наступних документів:
- копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ;
- довідку про проходження служби ОСОБА_6 .
Роз'яснено, що після долучення вказаних документів, ЦВЛК ДПСУ розгляне заяву по суті та за результатами розгляду проінформує додатково.
На лист №13.1/962 від 05.11.2024 позивач на ім'я Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України супровідним листом від 18.03.2025 надіслала копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та довідку про проходження служби її сином.
Як видно з накладної АТ «Укрпошта» та опису вкладення до цінного листа, вищевказаний супровідний лист від 18.03.2025 разом із копіями документів позивачем було надіслано на адресу вул. Ягідна, 58, м. Київ, 03083 та вручене одержувачу 28.03.2025, що підтверджується SMC-повідомленням АТ «Укрпошта».
Не отримавши жодної відповіді за результатом розгляду своєї заяви, позивач звернулася до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
За змістом статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Згідно зі ст. 3 Закон № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Вимоги до звернення встановлені у статті 5 Закону № 393/96-ВР, якою серед іншого передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Відповідно до ст. 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду (стаття 14 Закону № 393/96-ВР).
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (стаття 15 Закону № 393/96-ВР).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (стаття 20 Закону № 393/96-ВР).
Наказом МВС України від 25.06.2024 № 441 затверджено Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України (далі - Положення №441).
Згідно з п. 1 розділу 1 вказаного Положення, таке визначає порядок проведення військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов'язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ); військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби та працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності; військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять військову службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби; льотного складу та авіаційного персоналу Держприкордонслужби, з метою визначення їх придатності за станом здоров'я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби та встановлення причинного зв'язку, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які призвели до смерті військовослужбовців Держприкордонслужби.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 2 розділу ІІ Положення №441 ЦВЛК є органом медичного забезпечення Держприкордонслужби, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки та штампи. Структура та штат ЦВЛК затверджуються наказом Адміністрації Держприкордонслужби в установленому законодавством порядку.
ЦВЛК є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Держприкордонслужбі і здійснює методичне керівництво діяльністю ВЛК, ЛЛК органів Держприкордонслужби з питань проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення.
За змістом пункту 8 глави 12 розділу ІІ Положення №441 установлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що призвело до смерті військовослужбовця Держприкордонслужби, особи звільненої з військової служби Держприкордонслужби, проводиться ЦВЛК.
Так, з матеріалів справи судом вище встановлено, що ОСОБА_1 01.10.2025 та 25.10.2025 зверталася зі заявами на ім'я Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: вул. Ягідна, 58, м. Київ, 03083) щодо роз'яснення порядку звернення до ВЛК з метою встановлення причинно-наслідкового зв'язку смерті її сина ОСОБА_4 , зокрема чи пов'язана така з виконанням обов'язків військової служби.
Листом від 05.11.2024 №13.1/962 відповідач повідомив позивача про те, що згідно пункту 8 глави 12 розділу ІІ Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024 №441, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №1089/42434 від 18.07.2024 - «установлення причинного зв?язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що призвело до смерті військовослужбовця Держприкордонслужби, особи звільненої з військової служби Держприкордонслужби, проводиться ЦВЛК.
При цьому, щодо порядку звернення до ЦВЛК, позивачу було роз'яснено, що вона має право зробити це у порядку та відповідності до Закону України «Про звернення громадян». Також повідомлено адреса для листування ЦВЛК ДПСУ, а саме: АДРЕСА_2 , Голові Центральної військово-лікарської комісії.
З метою розгляду питання по суті, викладеного у заяві, позивача повідомлено про необхідність направлення додатково до ЦВЛК ДПСУ завірених належним чином наступних документів:
- копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ;
- довідку про проходження служби ОСОБА_6 .
Роз'яснено, що після долучення вказаних документів, ЦВЛК ДПСУ розгляне заяву по суті та за результатами розгляду проінформує додатково.
На лист №13.1/962 від 05.11.2024 позивач на ім'я Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України супровідним листом від 18.03.2025 надіслала копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та довідку про проходження служби її сином.
Водночас, суд звертає увагу, що супровідний лист від 18.03.2025 разом із копіями документів позивачем було надіслано на адресу « АДРЕСА_3 », а не на повідомлену відповідачем адресу « АДРЕСА_2 », що підтверджується скан-копією накладної АТ «Укрпошта» та описом вкладення до цінного листа.
Так, з відкритих відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що зареєстрованим місцем знаходженням Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 45890441) є: 01601, місто Київ, вул. Володимирська, будинок 26, кабінет 140, про що позивача власне і повідомлялося листом №13.1/962 від 05.11.2024.
Натомість, за адресою « АДРЕСА_3 », куди позивач направляла свої звернення та кодом ЄДРПОУ 14321618, який представник позивача зазначає в позовній заяві, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ).
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що 28.03.2025 (згідно з SMC-повідомленням АТ «Укрпошта») лист позивача був вручений саме відповідачу, адже такий хоча і направлявся на його ім'я, однак на сторонню адресу.
У свою чергу, Військова частина НОМЕР_2 є окремою юридичною особою, яка не є відповідачем у цій справі та не уповноважена вирішувати питання установлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що призвело до смерті військовослужбовця Держприкордонслужби, особи звільненої з військової служби Держприкордонслужби.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, за відсутності в матеріалах справи доказів вручення відповідачу відповідної заяви позивача, слід дійти висновку про відсутність протиправної бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України, що виразилась у ненаданні ОСОБА_1 постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку смерті її сина ОСОБА_2 , яка настала протягом менш ніж двох з половиною місяців після звільнення з військової служби внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних з проходженням військової служби, чи відповіді на її звернення відповідного змісту. Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
За правилами ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна