12 листопада 2025 рокусправа № 380/24371/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати грошової компенсації за не використані 150 днів відпустки ОСОБА_1 не в повному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані 150 днів відпустки, виходячи з розміру грошового забезпечення за жовтень 2024 року, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та виплати таку без урахування податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 не в повному розмірі;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції з розміру грошового забезпечення за жовтень 2024 року, до складу якого включити індексацію та додаткову винагороду (доплату) визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та виплати таку без урахування податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та не виплати індексації ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, без урахування податків та зборів, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення за вказаний період та базового місяця - листопад 2015 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 з розрахунку базового місяця грудень 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.10.2024, виходячи з розміру нарахованого грошового забезпечення за вказаний період та базового місяця - листопад 2015 року без урахування податків та зборів.
Ухвалою суду від 06.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 19.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 10.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про об'єднання справ №380/24368/24 та №380/24371/24 в одне провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у період проходження служби в органах Національної поліції відповідач не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Також позивач вказує, що при звільнені йому здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористані дні відпустки та грошової допомоги при звільненні без врахування сум додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що законодавцем не включено індексацію грошового забезпечення до розрахунку місячного грошового забезпечення згідно з яким здійснюється виплата грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні. Оскільки індексація грошового забезпечення не належить до надбавок, доплат, підвищень, тобто не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення, така не підлягає врахуванню при нарахуванні одноразової грошової допомоги та грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні. Також, відповідач вказав, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, не має регулярного характеру та не відноситься до складу місячного грошового забезпечення, як доплата, що має постійний характер. Тому, вирішуючи питання щодо того, чи є передбачена Постановою №168 додаткова винагорода винагородою, яка має постійний характер та чи підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру грошової компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, які виплачуються під час звільнення, слід виходити з того, що відповідно до пункту 1 Постанови №168 вказана додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто виплата винагороди залежить від певних умов та виплачується лише в означений період, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) у відповідній сумі, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Отже, виплата додаткової винагороди залежить від певних умов та її виплата здійснюється у період дії воєнного стану, тобто не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить від певних обставин і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
Також, відповідач зазначив, що в Законі №580-VIII порядком виплати грошового забезпечення визначеним Міністром внутрішніх справ України (Порядок №260), не передбачено та не врегульовано індексацію, більше того - такий Порядок №260 взагалі не містить жодної згадки поняття «індексації». Аналогічно жодним чином не передбачено індексацію грошового забезпечення і в Постанові №988. Відповідний Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Однак в редакціях цього порядку, чинних на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалось проведення індексації грошового забезпечення поліцейських. Лише постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 до пункту 2, зазначеного порядку, внесені зміни про те, що проведення індексації доходів населення здійснюється також і поліцейським. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Враховуючи те, що потреба в коштах для виплати грошового забезпечення подається до Національної поліції щомісячно на 17 число, індексація грошового забезпечення поліцейських в ГУНП у Львівській області проводиться з листопада 2017 року в межах рекомендованих розмірів грошового забезпечення і підстав для її нарахування за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року немає.
Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 відповідач вказав, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено, зокрема, дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відновлено в 2024 році згідно закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Цей початок врахування індексів інфляції з січня 2024 року означає, що грудень 2023 року стає «базовим» місяцем для розрахунку індексації (лист Мінсоцполітики від 04.01.2024 №2/0/214-24), оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року. За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення з 01.01.2024 по 31.10.2024.
Позивач подав до суду пояснення, в яких вказав, що додаткову винагороду позивач отримував з 2022 по 2024 рік, тобто, такий щомісячний додатковий вид грошового забезпечення мав постійний характер, а тому, має враховуватися під час розрахунку грошової компенсації за невикористані дні відпустки та грошової допомоги при звільненні. Також, вказав, що відповідач протиправно почав нараховувати та виплачувати індексацію грошового забезпечення лише з листопада 2017 року. За період 2024 року позивач вказав, що відповідачем неправильно визначено базовий місяць, оскільки таким місцем надалі мав бути листопад 2015 року.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, пояснень, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України в період з 07.11.2015 по 31.10.2024.
Згідно з наказом ГУ НП у Львівській області №717о/с від 31.10.2024 ОСОБА_1 звільнений із служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров'я (через хворобу). Також, у наказів вказано, що позивачу здійснено грошову компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток у кількості 150 дні (за 2016-2024 роки (основних та додаткових відпусток).
З метою отримання інформації про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні, з врахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, позивача звернувся до відповідача із запитом.
Відповідач листом від 14.11.2024 повідомив позивача, що індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода поліцейським під час дії воєнного стану не відносяться до складових грошового забезпечення, тому підстав для включення їх в розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні немає.
З метою отримання інформації про нарахування грошової компенсації за невикористані дні відпустки, з врахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, позивача звернувся до відповідача із запитом
Відповідач листом від 28.11.2024 повідомив позивача, що розрахунок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби, а складові грошового забезпечення поліцейських визначені Постановою №988 та Наказом №260.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VII).
Згідно з частиною 5 статті 94 Закону №580-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 статті 19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною 6 статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з статтею 3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Окрім того, відповідно до визначення, яке міститься в абзаці 3 статті 1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно з статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині 1 цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 2, 7 статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно з статтею 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 8 Закону №1282-XII передбачено, що перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац 1).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету;
6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Сума індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є складовою частиною заробітної плати (грошового забезпечення) і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміни до пункту 2 Порядку №1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Відповідач мотивує правомірність не нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року тим, що зміни до Порядку №1078, які зобов'язують здійснювати індексацію грошового забезпечення саме поліцейських, внесені лише 18.10.2017 постановою Кабінету Міністрів України №782.
Однак суд звертає увагу, що положення Закону №580-VIII та Закону №1282-XII мають вищу юридичну силу, ніж положення Порядку №1078.
З огляду на викладене суд оцінює критично доводи відповідача про здійснення індексація грошового забезпечення позивача лише з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18 та від 21.01.2021 у справі №160/35/20.
Оскільки індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», тому, в силу положень частини 2 статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Враховуючи викладене суд висновую про протиправну бездіяльність відповідача щодо не здійснення індексації грошового забезпечення позивача за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно.
Сторонами не заперечується, що позивач проходив службу у ГУ НП у Львівській області з 07.11.2015, тому індексацію грошового забезпечення позивача слід здійснити з 07.11.2015.
Суд зазаначає, що грошове забезпечення Національної поліції затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, якою встановлено розмір посадового окладу та інших елементів грошового забезпечення поліцейських. Саме тому листопад 2015 року є базовим місцем для обрахунку індексації грошового забезпечення поліцейських.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 19.05.2022 у справі №380/11904/21 та від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, щодо необхідності вказівки базового місяця при зобов'язанні нарахувати індексацію грошового забезпечення, для ефективного поновлення порушеного права особи.
З огляду на викладені норми права та встановлені обставини суд висновує про протиправну бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплатити позивачу індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017, виходячи з розміру грошового забезпечення, нарахованого за вказаний період та базового місяця листопад 2015 року.
Водночас позовні вимоги в частині здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані дні відпустки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, з урахування до складу грошового забезпечення, з якого нараховуються відповідні виплати, індексації задоволенню не підлягають, оскільки виплата належних сум індексації позивачу на виконання цього рішення суду ще не проведена.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення без урахування податків та зборів, суд зазначає, що в даному випадку предметом спору є саме наявність у позивача взагалі права на індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. Проте, як визначення конкретної суми, яка підлягає перерахуванню позивачу, після сплати необхідних податків та зборів, так і саме нарахування сум податків та зборів належить до компетенції відповідача.
Отже, позовні вимоги в цій частині є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосування базового місяця листопада 2015 року за періоді з 01.01.2024 по 31.10.2024, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Водночас статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати поліцейським у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.
Таким чином, починаючи з січня по липень 2024 року індексація поліцейським не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідачів протиправної бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період січня-липня 2024 року.
Позовні вимоги в цій частині зводяться виключно до того, що за період служби у 2024 році індексація грошового забезпечення повинна здійснюватись з визначенням базового місяця листопад 2015 року.
Однак згідно з викладеними приписам законодавства листопад 2015 року як базовий місяць не застосовується для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2024 по 31.10.2024, оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.
Отже, суд дійшов висновку, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про нарахування і виплату компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, з врахуванням додаткової винагороди, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частиною 10 статті 93 Закону №580-VIIІ передбачено, що поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.
Відповідно до пункту 8 розділу III «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
З викладених положень законодавства висновується, що поліцейські, які звільняються із служби в поліції мають право на грошову компенсацію за невикористані дні відпустки (щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток). При цьому, грошова компенсація за невикористані дні відпусток проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби.
Також, згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 6 розділу VIII Порядку №260 передбачено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
Отже, поліцейські, які звільняються із служби в поліції мають право на одноразову грошову допомогу при звільненні із служби. При цьому, одноразова грошова допомога при звільненні нараховується, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення на день звільнення зі служби, з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, процентної надбавки за стаж служби в поліції, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11.1.2015 (далі - Постанова №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Виходячи із приписів пункту 3 розділу І Порядку №260, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер.
З позиції позивача додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) повинна включатися до розміру місячного грошового забезпечення, з якого розраховані одноразова грошова допомога при звільнення та грошова компенсація за невикористані дні відпусток, оскільки позивач отримував вказану винагороду з 2022 по 2024 рік, тобто, такий щомісячний додатковий вид грошового забезпечення мав постійний характер.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Верховний Суд у постанові від 27.03.2025 у справі №240/2921/23 вирішуючи питання того, чи є додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, винагородою, яка має постійний характер та підлягає включенню до складу місячного грошового забезпечення для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції, зазанчив, що пункт 1 Постанови №168 чітко і однозначно передбачає, що:
- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою поліцейського, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;
- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання поліцейським участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
- визначається наказами командирів (начальників).
Отже, за відсутності принаймні однієї із указаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Таким чином, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, встановлена пунктом 1 Постанови №168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №200/1564/24.
Враховуючи викладене суд висновує, що оскільки передбачена Постановою №168 додаткова винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, така винагорода згідно приписів пункту 6 розділу VIІІ Порядку №260 та пункту 8 розділу III Порядку №260 не може бути включена до грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні та виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустку.
Отже, суд дійшов висновку, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017.
3. Зобов'язати Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів; ЄДРПОУ 40108833) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017, виходячи з розміру грошового забезпечення, нарахованого за вказаний період та базового місяця листопада 2015 року.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКравців Олег Романович