12 листопада 2025 рокусправа № 380/24512/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , про стягнення коштів.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти в розмірі 125168,09 гривень (сто двадцять п'ять тисяч сто шістдесят вісім гривень дев'ять копійок) в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди під час дії воєнного стану.
Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 10.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №311 від 12.06.2024 відповідача визнано таким, що з 23.04.2023 по 23.05.2023 самовільно залишив військову частину. У зв'язку із вказаним відповідачу безпідставно здійснено виплату грошового забезпечення у сумі 125168,09 грн.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав.
На адресу суду повернуто не врученим конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання відправлення «повертається; за закінченням терміну зберігання».
Беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справі саме за адресою, вказаною у відомостях Єдиного державного демографічного реєстру, в силу вимог частини 11 статті 126, частини 1 статті 174 і пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином. Тому, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника взводу морської піхоти роти морської піхоти у Військовій частині НОМЕР_1 .
Військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування по факту переплати грошового забезпечення військовослужбовцям, зокрема, ОСОБА_1 .
Так, відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №311 від 12.06.2024 «Про підсумки службового розслідування» встановлено факт самовільного залишення військової частини ОСОБА_1 у період з 23.04.2023 по 23.05.2024 та факт переплати грошового забезпечення та премії в розмірі 147698,34 грн. Наказано грошові кошти в сумі 43324,28 грн та премії 104374,06 грн вважати такими, які безпідставно набуті ОСОБА_1 і виплата вказаних коштів є результатом недобросовісності з боку набувача.
Також, наказано службове розслідування вважати завершеним. Помічнику командира батальйону з правової роботи Військової частини НОМЕР_1 забезпечити претензійну роботу щодо стягнення з ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів, відповідно до довідки-розрахунку №2111 від 23.05.2024, щодо переплати грошового забезпечення (в тому числі щомісячної премії) за період з 23.04.2023 по 23.05.2024, у судовому порядку.
Згідно з довідкою-розрахунком Військової частини НОМЕР_1 за період СЗЧ з 23.04.2023 по 23.05.2024 переплата грошового забезпечення (в тому числі щомісячної премії) та винагороди молодшому сержанту ОСОБА_1 складає 125168,09 грн.
Військова частина НОМЕР_1 надіслала 06.09.2024 ОСОБА_1 претензію про повернення коштів, в якій вказано, що сума переплати грошового забезпечення, премії та додаткової винагороди під час дії воєнного стану за період з 23.04.2023 по 23.05.2024, яка підлягає утриманню, складає 125168,09 грн, а строк погашення - один місяць з моменту отримання претензії.
Докази сплати відповідачем зазначеної суми відшкодування у матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу постановлено здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерства юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає, зокрема, надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; премії.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Пунктом 9 розділу І Порядку №260 встановлено, що виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.
Відповідно до пункту 12 розділу І Порядку №260 військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
Згідно з пунктом 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини
Пунктом 1 розділу ХVІ Порядку №260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби
Згідно із пунктом 3 розділу ХVІ Порядку №260 виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Відповідно до пункту 5 розділу ХVІ Порядку №260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках, зокрема, як за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено виплату військовослужбовцям на період дії воєнного стану додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Згідно з пунктом 15 розділу ХVІ Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
З огляду на викладені норми права висновується, що з дня самовільного залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби такому військовослужбовцю призупиняється виплата грошового забезпечення, про що видається відповідний наказ.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц зазначила, що у статті 1215 Цивільного кодексу України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і, відповідно, тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №311 від 12.06.2024 «Про підсумки службового розслідування» встановлено факт самовільного залишення військової частини ОСОБА_1 у період з 23.04.2023 по 23.05.2024 та факт переплати грошового забезпечення та премії в розмірі 147698,34 грн. Наказано грошові кошти в сумі 43324,28 грн та премії 104374,06 грн вважати такими, які безпідставно набуті ОСОБА_1 і виплата вказаних коштів є результатом недобросовісності з боку набувача.
Тобто, за час самовільного залишення військової частини у період з 23.04.2023 по 23.05.2024 відповідачем безпідставно набуте грошове забезпечення (грошове забезпечення, премія та додаткова винагорода під час дії воєнного стану), у зв'язку з чим виникла необхідність проведення перерахунку грошового забезпечення та стягнення суми безпідставно набутого грошового забезпечення з відповідача.
Згідно з довідкою-розрахунком Військової частини НОМЕР_1 за період СЗЧ з 23.04.2023 по 23.05.2024 переплата грошового забезпечення (в тому числі щомісячної премії) та винагороди молодшому сержанту ОСОБА_1 складає 125168,09 грн.
Відповідачу надіслано 06.09.2024 претензію про повернення коштів, однак доказів сплати відповідачем зазначеної суми відшкодування у справі немає.
З огляду на викладене, слід виснувати, що позовні вимоги про стягнення безпідставно набутого грошового забезпечення є обґрунтованими, а тому, такі слід задовольнити.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) безпідставно набуте грошове забезпечення у сумі 125168 (сто двадцять п'ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 09 грн.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович