12 листопада 2025 рокусправа № 380/10618/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті, про визнання протиправною і скасування постанови.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Відділ), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів від 12.02.2024 №ПШ110270 у розмірі 17000 грн.
Ухвалою суду від 30.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 20.06.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений строк позивач недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зміну виду провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф, оскільки перевірка транспортного засобу проведена із суттєвими порушенням норм чинного законодавства, без присутності представника суб'єкта господарювання, без належної кваліфікації порушення, а в акті проведеної перевірки не містить вказівки на конкретну частину порушеної норми.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що відповідно до норм законодавства на перевізника покладено обов'язок з забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів. Долучені до справи докази не підтверджують надання під час перевірки всіх необхідних документів. Під час перевірки у водія були відсутні схема маршруту, розклад руху та паспорт маршруту з позначкою В, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ. Відповідач зауважив, що Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті, дотримано процедуру розгляду акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Повідомлення від 27.01.2025 №8323/33/24-25 про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника надіслано позивачу на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в Єдиному комплексі інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті (системі «Шлях»). Належність електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивачу, також підтверджується витягом з Ліцензійного реєстру перевізників, який є складовою системи ЄКІС (Шлях). Пунктом 27 Порядку №1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів. Відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. До позовної заяви позивач долучає копію направленого повідомлення про розгляд матеріалів справи (запрошення на розгляд матеріалів справи). Отже, відповідач в повній мірі виконав свій обов'язок щодо належного та своєчасного інформування ФОП ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи. Поряд з цим, позивач не навів жодної обставини та не надав доказів, які б підтверджували неотримання ним повідомлення про розгляд справи чи прибуття для розгляду справи. Також, відповідач звернув увагу, що позивачем не заперечується факт здійснення ним регулярних спеціальних пасажирських перевезень, також вказана обставина підтверджується долученою до позовної заяви копією Договору №03144-23 від 20.03.2023. Відповідач наголошує, що транспортний засіб позивача обладнаний аналоговим тахографом. Отже, відповідно до вимог чинного законодавства України позивач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Окрім цього, з відео-матеріалів рейдової перевірки вбачається що водій транспортного засобу підтвердив, що такий транспортний засіб обладнаний аналоговим тахографом. Разом з цим, відповідно до відомостей зазначених в системі ЄКІС (Шлях), транспортний засіб марки Mercedes, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності, обладнаний аналоговим тахографом Kienzle Gmbh №0004467133.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -
На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР000586 від 10.01.2025 та графіка проведення рейдових перевірок №3257/33/27-25 від 10.01.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області в період з 13.01.2025 по 19.01.2025 на дорогах М-06 Київ-Чоп, М-10 Львів - Краковець, Західний обхід м. Львів, Н-17 Львів - Радехів - Луцьк, М-09 Тернопіль- Львів-Рава-Руська, Н-13 Львів-Самбір-Ужгород, М-11 Львів-Шегині, по Н-09 Мукачеве-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів, Р-15 Ковель-В.Волинський-Червоноград-Жовква, м. Львів, м. Стрий, м. Борислав, м. Дрогобич, м. Трускавець, м. Броди, м. Буськ, м. Золочів, м. Cамбір, м. Камянка-Бузька, м. Радехів, м. Червоноград, м. Сокаль, м. Жидачів, м. Городок, м. Мостиська, м. Миколаїв, м. Жовква, м. Новояворівськ, м. Дубляни, смт. Рудно, смт. Глиняни, інших автомобільних дорогах загального користування здійснювалася перевірка транспортних засобів щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт».
Старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області А.Хрипла проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
За результатами перевірки посадовою особою складено акт №091301 від 15.01.2025, відповідно до якого виявлено порушення: «ст. 39 ЗУ Про авт/тра та Наказ МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. при перевезенні пасажирів по маршруту с. Лони - Фірма Омега м. Львів, виявлено порушення відсутня схема маршруту, розклад руху та паспорт маршруту з позначкою Б, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 перевезення пасажирів за відсутністю на момент проведення перевірки документів визначених ст. 39 цього Закону».
Водій транспортного засобу - Кічула Г.Г., при проведенні перевірки пояснення не надав.
ФОП ОСОБА_1 27.01.2025 надіслано на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в Єдиному комплексі інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті (системі «Шлях») повідомлення №8323/33/24-25 про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства, в якому вказано, що розгляд справи №132 відбудеться 12.02.2025 о 9:00 год., в приміщенні відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за адресою Львівська область, Львівський район, с. Малехів, вул. Володимира Івасюка, 8, поверх 3 /арк.спр.68 (зворотній бік), 69/.
Відповідач 12.02.2025 о 20:23:45 отримав доступ до заяви позивача від 12.02.2025 /арк.спр. 70 (зворотній бік)-71/, в якій позивач просив перенести розгляд справи у зв'язку із хворобою.
В.о. заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято 12.02.2025 постанову №ПШ110270 про застосування до ФОП ОСОБА_2 адміністративно-господарського штрафу за порушення статей 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 17000,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з частинами 14, 17 статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За змістом абзацу 2 частини 1 статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до положень статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;
для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Частиною 1 статті 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з частиною 2 статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (у редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1567).
Порядок №1567 визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 1 Порядку №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (пункт 4 Порядку №1567).
Пунктом 12 Порядку №1567 визначає, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку №1567 графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13).
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14).
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку №1567).
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абзац 1 пункту 21 Порядку №1567).
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР000586 від 10.01.2025 та графіка проведення рейдових перевірок №3257/33/27-25 від 10.01.2025 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області А.Хрипка проведено перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
За результатами перевірки посадовою особою складено акт №091301 від 15.01.2025, відповідно до якого виявлено порушення: «ст. 39 ЗУ Про авт/тра та Наказ МТЗУ № 385 від 24.06.2010 р. при перевезенні пасажирів по маршруту с. Лони - Фірма Омера м. Львів, виявлено порушення відсутня схема маршруту, розклад руху та паспорт маршруту з позначкою Б, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачено статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз. 3 перевезення пасажирів за відсутністю на момент проведення перевірки документів визначених ст. 39 цього Закону».
Водій транспортного засобу - Кічула Г.Г., при проведенні перевірки пояснення не надав.
Позивач зазначає, що перевірка транспортного засобу проведена із суттєвими порушенням норм чинного законодавства, оскільки така проводилася без присутності представника суб'єкта господарювання, як це передбачено приписами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також, позивач вказує, що відповідачем належно не кваліфіковано виявлені порушення, а в акті проведеної перевірки не вказано конкретної частини порушеної норми.
Суд зауважує, що позивачем не заперечується висновки відповідача про те, що позивач є автомобільним перевізником в розумінні закону, та, відповідно, є суб'єктом відповідальності за виявлені порушення.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спірним питанням у справі є перевірка дій та рішень відповідача під час проведення рейдової перевірки та розгляду матеріалів справи про порушення законодавства.
Щодо покликань позивача про порушення приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає таке.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 2 Закону №877-V визначено сферу дії цього Закону.
Так, дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
При цьому, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов та законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері комунальних послуг, діяльність яких підлягає державному регулюванню Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями), державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами), державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Таким чином, дія Закону №877-V не поширюється на правовідносини, які виникли під час державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Такі перевірки проводяться, з урахуванням приписів Закону України «Про автомобільний транспорт».
При цьому, Законом №877-V визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності при здійсненні планових та позапланових заходів.
Однак рейдова перевірка передбачає перевірку не конкретного автоперевізника, а проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту із зупиненням транспортного засобу, чи без зупинення.
Таким чином, до спірних правовідносин не застосовуються приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Щодо покликань позивача про проведення перевірки без представника суб'єкта господарювання суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21).
Згідно з пунктом 22 Порядку №1567 у разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Таким чином, приписами Порядку №1567 не передбачено обов'язкової участі представника суб'єкта господарювання під час проведення рейдової перевірки. Така перевірка проводиться за участі водія транспортного засобу, який проставляє свій підпис в акті. При цьому, у разі відмови водія від підписання акту, в такому акті проставляється відповідна відмітка.
Щодо проведення розгляду матеріалів справи про порушення законодавства без участі позивача, суд зазначає, що відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Також, згідно з пунктом 27 Порядку №1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З аналізу викладеного законодавства висновується, що Порядком №1567 встановлено обов'язок органу державного контролю повідомити автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас неявка уповноваженої особи автомобільного перевізника на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.
При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, від 14.12.2023 у справі №280/1426/20, від 21.12.2023 у справі №560/11763/22, від 06.06.2024 у справі №340/1617/22.
Із доказів у справі суд встановив, що відповідач повідомив ФОП ОСОБА_1 , що розгляд матеріалів справи про порушення законодавства шляхом надіслання повідомлення №8323/33/24-25 від 27.01.2025 на офіційну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначену в Єдиному комплексі інформаційних систем у сфері безпеки на наземному транспорті (системі «Шлях») /арк.спр.68 (зворотній бік), 69/.
У повідомленні вказано, що розгляд справи №132 відбудеться 12.02.2025 о 9:00 год., в приміщенні відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області за адресою Львівська область, Львівський район, с. Малехів, вул. Володимира Івасюка, 8, поверх 3.
Отже, відповідач виконав свій обов'язок щодо повідомлення ФОП ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.
Також, слід зазначити, що будь-яких інших обов'язків з цього приводу Порядок №1567 на відповідача не покладає, оскільки в межах спірних правовідносин законодавець передбачив лише повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
При цьому, суд зазначає, що доступ до заяви позивач від 12.02.2025, в якій він просив перенести розгляд справи у зв'язку із хворобою відповідачем отримано лише 12.02.2025 о 20:23:45 /арк.спр. 70 (зворотній бік)-71/. Тобто, вже після розгляду справи про порушення транспортного законодавства.
Водночас положеннями Порядку №1567 не встановлено обов'язкової присутності суб'єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб'єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та прийняття органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.
Оскільки пунктом 27 Порядку №1567 встановлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання, справа про порушення розглядається без її участі, то відповідачем правомірно розглянуто справу та прийнято рішення без участі позивача.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, від 27.02.2025 у справі №200/4035/23.
Щодо покликань позивача про неналежну кваліфікацію порушення та те, що транспортний засіб, належний позивачу, в момент перевірки не здійснював перевезення пасажирів, а водій керував транспортним засобом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, суд зазначає таке.
Відповідач вказує, що позивачем не заперечується факт здійснення ним регулярних спеціальних пасажирських перевезень, також вказана обставина підтверджується долученою до позовної заяви копією договору №03144-23 від 20.03.2023.
Суд встановив, що згідно з договором №03144-23 від 20.03.2023 /арк.спр. 7-10/ ФОП ОСОБА_1 надає послуги з регулярних пасажирських перевезень ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка».
Також, відповідач вказав, що виявлені порушення під час рейдової перевірки встановлені в акті №091301 та підтверджуються відеоматеріалами з нагрудних відеореєстраторів інспекторів Укртрансбезпеки.
Суд дослідив надані відповідачем в електронній формі відеоматеріали, зокрема, відеозапис 20220115135338MEDIA_IDCHERVINKA.MP4 та встановив, що на момент зупинки транспортного засобу, окрім водія, у ньому перебували також і пасажири.
Таким чином, на момент перевірки транспортного засобу марки Mercedes-Benz з номерним знаком НОМЕР_1 , встановлено перевезення пасажирів по маршруту с. Лони - Фірма Омега м. Львів.
При цьому, в ході рейдової перевірки встановлено відсутність у водія таких документів, як схема маршруту, розклад руху та паспорт маршруту з позначкою «В», протокол перевірки та адаптації тахографа до ТЗ.
Як вже зазначалося, частиною 1 статті 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно із частиною 2 статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
З викладених норм права висновується, що перелік документів, визначений приписами Закону №2344-ІІІ для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, не є вичерпним.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-ІІІ документами для регулярних пасажирських перевезень є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, приписами Закону №2344-ІІІ на перевізника покладено обов'язок забезпечити, а водія - пред'явити для перевірки відповідні документу.
Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 №278 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за №408/17703 (далі - Порядок №278) встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.
Згідно з пункту 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою «В».
Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України (пункт 1.4 Порядку №278).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку №278 паспорт маршруту, зокрема, включає: схему маршруту; копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів; таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень).
Згідно з пунктом 2.11 Порядку №278 паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень повинен бути пронумерований і прошнурований та скріплений паперовим ярликом з написом: «Паспорт містить ___ сторінок, пронумерованих та прошнурованих». Ярлик підписується відповідальними особами та скріплюється печатками замовника послуг, перевізника і організатора перевезень. Один примірник паспорта маршруту регулярних спеціальних перевезень зберігається в організатора перевезень.
Пунктом 2.13 Порядку №278 встановлено, що затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником.
Паспорти маршрутів регулярних спеціальних перевезень з періодичністю не рідше ніж раз на два роки підлягають перегляду відповідними організаторами перевезень та уповноваженими підрозділами Національної поліції України на предмет відповідності відомостей, внесених до паспорта маршруту, вимогам безпеки та умовам перевезень. За результатами перегляду складається відповідний акт, який підшивається до паспорта маршруту (пункт 4.4 Порядку №278).
Відповідно до пункту 1.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340, в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пункт 6.1. Положення №340 передбачає, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно з абзацом 12 пункту 1.5. Положення №340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Пунктом 3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до статті 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, зокрема, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Отже, положеннями статті 39 Закону №2344-III передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством. Водночас пунктом 6.1. Положення №340 вимагається обладнання автобусів, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, перевезення небезпечних вантажів діючими та повіреними тахографами, що передбачає наявність у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу згідно з приписами Інструкції №385.
При цьому, суд зауважує, що пункт 6.3. Положення №340 стосується усіх транспортних засобів, оскільки контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від маси транспортного засобу, протяжності маршрутів та інших обставин. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Згідно з Положенням №340 способами контролю водіїв є тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ, а у разі відсутності тахографу - індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17, від 02.10.2025 у справі №460/4580/23, від 11.04.2025 у справі №560/14768/23.
Суд зауважує, що позивачем не заперечується встановлених в ході проведення рейдової перевірки порушень щодо відсутності обов'язкових документів на момент її проведення.
Таким чином, пунктом 3.3. Інструкції №385 передбачено обов'язок водія транспортного засобу обладнаного тахографом мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, однак позивач як автомобільний перевізник не забезпечив водія такими документами.
Також, приписами статті 39 Закону №2344-ІІІ та пунктів 1.3, 1.4 Порядку №278 передбачено обов'язок автомобільного перевізника забезпечити водія, а водія відповідно пред'явити для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки схему маршруту, розклад руху та паспорт маршруту з позначкою «В».
Однак під час здійснення рейдової перевірки, в супереч викладеним вимогам законодавства, посадовим особам Укртрансбезпеки встановлено відсутність у водія схеми маршруту, розкладу руху та паспорта маршруту з позначкою «В», протоколу перевірки та адаптації тахографа до ТЗ, що зафіксовано в акті №091301 від 15.01.2025.
Вказані порушення підтверджуються відеоматеріалами проведення рейдової з нагрудних відеореєстраторів посадових осіб Укртрансбезпеки.
З огляду на викладені норми права та встановлені обставини, суд висновує, відповідач під час здійснення рейдової перевірки та прийняття оскарженої постанови діяв в межах та в спосіб передбачений законодавством.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович