ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"13" листопада 2025 р. справа № 300/7654/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій
20.10.2025 ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, просить:
визнати протиправною бездіяльність Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов'язати Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядовою і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправною бездіяльність Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов'язати Центральний науково-дослідний Інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядовою і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправною бездіяльність Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов'язати Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправною бездіяльність Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 січня 2023 року по 01 червня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов'язати Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 01 червня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої о Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправною бездіяльність Центрального науково-дослідного інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України щодо не нарахування га невиплати ОСОБА_1 в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов'язати Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправною бездіяльність Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 01 січня 2025 року по 30 січня 2025 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
зобов'язати Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01 січня 2025 року по 30 січня 2025 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої о Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
11.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, відповідно до якого, посилаючись на приписи статтей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач просить залишити позов без розгляду. Зазначено, що позивач отримав грошовий атестат 30.01.2025 під час переведення його з Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України до іншого підрозділу, що підтверджується його підписом у грошовому атестаті, який видано Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки Збройних Сил України 30.01.2025 за № 220/59/300. Звільнення позивача з військової служби відбулось 02.05.2025 з ГУОІ. Позивач під час звільнення з ГУОІ МОУ також отримав грошовий атестат та всі розрахунки. Ці факти вказують на те, що позивач двічі був ознайомлений з виплаченим йому грошовим забезпеченням та не вчинив відповідних заходів для захисту своїх прав вчасно, чим пропустив строки звернення до суду. Враховуючи те, що перебіг тримісячного строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, для подання адміністративного позову пов'язаний з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, у спірному випадку - 30.01.2025 дата переведення з Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України до ГУОІ, що підтверджується витягом з наказу начальника Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України від 30.01.2025 № 21, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення останнього до суду у даній адміністративній справі. Звернувшись до суду з позовом 23.10.2025 позивач пропустив визначений законом строк звернення до суду. Станом на 05.11.2025 позивач, не подавав до суду заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Вважає що позовну заяву слід залишити без руху згідно з вимогами частини 1 статті 169, частини 1 статті 123 КАС України.
За приписами пункту 3 частини 1, частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після відкриття провадження у адміністративній справі вправі встановлювати (перевіряти) відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов таких висновків:
"74. Судова палата зазначає, що спірний період (з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року) умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (19 липня 2022 року) та після цього.
75. Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні".
Відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався). Судова палата зауважила, що, з урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, відлік строку звернення до суду з позовом розпочався 01 липня 2023 року та мав би сплинути 30 вересня 2023 року (пункт 80).
Верховний Суд погодився із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні) (пункт 77).
Саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду (пункт 77).
Верховний Суд наголосив, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності (пункт 79).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
Таким чином у частині вимог за спірний період з 29.01.2020 по 18.07.2022 не обмежується будь-яким строком, оскільки регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19.07.2022 по 30.01.2025 регулюється чинною на цей час редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
При цьому, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
30.01.2025 позивач отримав грошовий атестат від 30.01.2025 № 220/59/300 під час переведення його з Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України до іншого підрозділу, що підтверджується його підписом у грошовому атестаті.
02.05.2025 позивача звільнено з військової служби.
20.10.2025 позивач, шляхом поштового відправлення, звернувся до суду з даним позовом.
Відтак, позивачем пропущено тримісячний строк для подання адміністративного позову в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 30.01.2025.
Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, позивач не додав до позову відповідної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вказану позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами частини 13 статті 171 КАС України суддя, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У зв'язку із викладеним, відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, встановлених частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву у справі № 300/7654/25 - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 30.01.2025 буде залишена без розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Григорук О.Б.