про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/7914/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі уповноваженого представника Смірнової Ганни Василівни ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Смірнову Ганну Василівну звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , якою просить: 1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 з приводу не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період починаючи з лютого 2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та за період починаючи з 02.03.2018 по 13.06.2024 з урахуванням базового місяця - березень 2018 року, яка передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ, Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком 1 до Постанови № 1294; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період починаючи з лютого 2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та за період починаючи з 02.03.2018 по 13.06.2024 з урахуванням базового місяця-березень 2018 року, яка передбачена Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282- ХІІ, Законом України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком 1 до Постанови № 1294 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
06 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20 жовтня 2025 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині усіх позовних вимог, що стосуються періоду з 19.07.2022 року по 13.06.2024 року у зв'язку із порушенням строків звернення до суду.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_2 , суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що є спеціальним законодавчим актом у сфері трудових правовідносин, передбачено інші терміни оскарження.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу протиправних, на думку позивача, дій військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період починаючи з лютого 2016 по 01 березня 2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та за період починаючи з 02 березня 2018 року по 13 червня 2024 року з урахуванням базового місяця - березень 2018 року.
Судом встановлено, що 13 червня 2024 року наказом начальника Військової частини НОМЕР_2 № 129 «По стройовій частині» сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира бойової машини - командира 3 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 31 травня 2024 року №152-рс з військової служби у запас за статтею 26 частиною п'ятою пунктом 2 підпунктом «б» Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - за станом здоров'я - за наявністю інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 13 червня 2024 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, (а.с. 30).
Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати норми статті 233 КЗпП України, що діяли в редакції, чинній з 19 липня 2022 року.
Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, суд вважає, що до позовних вимог слід застосувати строки звернення, встановлені частиною 2 статті 233 КЗпП України, відлік яких здійснюється через 3 місяці після відмінення на території України карантину, тобто з 01 жовтня 2023 року.
Судом встановлено, що з даним позовом до суду позивач звернувся 02 жовтня 2025 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами частини 6 статті 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, суд вважає необхідним залишити без руху позовну заяву, після відкриття провадження у даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 256, 294 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі уповноваженого представника Смірнової Ганни Василівни до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами ч.15 статті 171 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Скраль