12 листопада 2025 року м. Житомир
справа № 240/10484/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та доплатити за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-1X «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Відповідно до ухвали суду від 23 квітня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Згідно з ухвалою суду від 17 липня 2025 року до участі у справі №240/10484/25, як співвідповідача, залучено Військову частину НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року залучено до участі у справі №240/10484/25 як співвідповідача - Військову частину НОМЕР_1 .
29 жовтня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 , через систему "Електронний суд", надіслала заяву (за вх. №78640/25) про залишення позову без розгляду.
В обґрунтування заяви зазначає, що тримісячний строк звернення до суду у позивача розпочався з 26 грудня 2024 року (день звільнення з військової служби), однак до суду з даним позовом звернувся лише 08.04.2025 (день відправлення позовної заяви засобами поштового зв'язку) пропустивши встановлений чинним законодавством 3-х місячний строк звернення до суду.
Суд розглянувши подану Військовою частиною НОМЕР_1 заяву про залишення позову без розгляду, зазначає наступне.
Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
При цьому, з огляду на правову позицію Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.
Крім цього, згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд зазначив, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19.07.2022] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таке ознайомлення відбувається шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/виключенні зі списків особового складу частини). Визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Водночас, із наявної у матеріалах справи копії грошового атестату від 26.12.2024 №3778, виданого Військовою частиною НОМЕР_2 , яку Військова частина НОМЕР_1 долучила до заяви про залишення позову без розгляду, у відповідній графі "Правильність даних, зазначених в атестаті, підтверджую" відсутній підпис ОСОБА_1 про підтвердження факту його ознайомлення із відомостями вказаними в грошовому атестаті.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
У визначений судом строк, позивач усунув недоліки позовної заяви, подав до суду заяву за вх.№31278/25, у якій просив поновити строк для звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовом, зокрема зазначив, що у березні 2025 року звернувся до відповідача про надання інформації про виплачені суми грошового забезпечення та, у разі невірного розрахунку таких сум, із проханням здійснити перерахунок та доплату належного грошового забезпечення, однак 07.04.2025 отримав лист-відмову у здійсненні такого перерахунку.
Позивач вказав, що лише після отримання такої відповіді та довідки йому стало достеменно відомо про те, що відповідачем невірно нараховане грошове забезпечення.
Відповідно до ухвали суду від 23.04.2025 суд визнав поважними, вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені Військовою частиною НОМЕР_1 підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відсутні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Копію ухвали направити позивачу та відповідачам.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя А.В. Горовенко