13 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/11147/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мега-Хім" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мега-Хім" із позовом до Житомирської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000172/1 від 21.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000196 від 21.05.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при розмитненні у травні 2024 року товару митним органом застосовано другорядний (резервний) метод, не зважаючи на те, що декларантом було надано повний пакет необхідних документів для застосування першого методу. На думку позивача, митним органом безпідставно відмовлено у прийнятті митної декларації і збільшено митну вартість товару. Як вказує позивач, оскаржуваним рішенням скориговано вартість товару (гідроксид натрію у водному розчині (рідкий луг каустичної соди) за 12 тон з 4800 євро на 6199,48 євро, в перерахунку за курсом НБУ на день складання рішення з 205586,40 грн до 265526,90 грн. Однак, на думку позивача, Житомирською митницею було проігноровані додаток №41 до контракту № ESTUkr-20\05\2022 (специфікація на поставку цієї партії товару); лист комерційну пропозицію від постачальника AS INGLE; лист від постачальника AS INGLE щодо тенденції зниження вартості на соду у ІІ кварталі 2024 року, а також інвойс та митну декларацію з країни відправлення від 13.05.2024, в яких зазначена вартість товару за цією партією. Крім того, позивач посилається на те, що Житомирською митницею не було прийнято до уваги експертний висновок Торгово-промислової палати України від 17.05.2024, в якому зазначено, що ринкова вартість соди каустичної рідкої 50% становить 400 EUR за тону та дорівнює вартості товару згідно контрактної документації.
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
15.07.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Зокрема, з наданих до митного оформлення документів встановлено, що: заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів; документи, подані до митного оформлення містять розбіжності, не місять всіх відомостей щодо ціни, що буда фактично сплачена або підлягала сплаті за товар; витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості; додатково надані документи не містять відомостей яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару; відсутній переклад документів, які підтверджують митну вартість товару; не надано витребуваних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару. Крім того, у відзиві представник відповідача заперечує проти відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, як необґрунтовано завищену.
24.10.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання вх. №78010/25 про розгляд справи з викликом учасників справи.
30.10.2025 ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача за вх. №78010/25 від 24.10.2025 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «МЕГА-ХІМ» та компанією AS INGLE (країна реєстрації - Естонія) було укладено контракт №ESTUkr-20\05\2022 (а.с.20-22).
31.12.2023 зазначений контракт було пролонговано до 31.12.2025 (а.с.23).
13.05.2024 було укладено Додаток №41 до контракту №ESTUkr-20\05\2022, відповідно до якого ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МЕГА-ХІМ» купує у AS INGLE соду каустичну рідку, обсягом 12,00 тон, вартістю 400 EUR за тону, загальна сума 4800 EUR, з терміном поставки травень 2024 року, з умовами поставки FCA Мууга, Естонія.
10.05.2024 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МЕГА-ХІМ» було оформлено замовлення у експедитора ФОП ОСОБА_1 на перевезення вантажу в міжнародному сполученні №1005-14, відповідно до якого маршрут перевезення Мууга (Естонія) - Київ (Україна), місце митного оформлення: Житомирська область, с.Наталівка, вулиця Промислова 13, транспортний засіб MAN НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (а.с.19).
На товар соду каустичну були складені документи: інвойс від 13.05.2024 (а.с.36); сертифікат якості від 10.05.2024 (а.с.38); лист-підтвердження походження соди каустичної від 15.03.2024; митна декларація з країни відправлення від 13.05.2024 (а.с.37); міжнародна товарно-транспортна накладна CMR від 13.05.2024 (а.с.35).
15.05.2024 до митного поста «Новоград-Волинський» з метою імпорту товару «гідроксид натрію у водному розчині (рідкий луг каустичної соди», що ввозився на адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МЕГА-ХІМ», подано митну декларацію №24UA101090005382U2 (а.с.84).
Як вбачається із митної декларації №UA101090005382U2 декларантом ОСОБА_2 визначено ціну товару за 1 (першим) методом, за ціною договору у розмірі 4800,00 євро (гр.гр.42, 43 ЕМД).
Для підтвердження митної вартості товару декларантом були надані наступні документи (гр. 44 МД), а саме: договір купівлі-продажу від 20.05.2022 №ESTUkr-20\05\2022 (а.с.20-23); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 13.05.2024 №41 (а.с.18); комерційний інвойс №2401637 від 13.05.2024 (а.с.36); автотранспортна накладна (CMR) №13052042-1 від 13.05.2024 (а.с.35); довідка про транспортні витрати №1305-4 від 13.05.2024 (а.с.30); копія митної декларації країни відправлення від 13.05.2024 №24EE1210E0056772B5 (а.с.37); прайс-лист на квітень 2024 року (а.с.42); лист INGMAR CHEMICALS, щодо зниження ціни на соду (а.с.43); експертний висновок підготовлений Харківською ТПП №51-ЦЗ/24 від 17.05.2024 (а.с.44-46); платіжна інструкція №8 від 15.01.2024 (на звороті а.с.90).
Додатково на підтвердження вартості товару (рідкої каустичної соди) Житомирській митниці Державної митної служби України були надані наступні документи: лист комерційна пропозиція від постачальника AS INGLE на травень 2024 року (а.с.40); лист від постачальника AS INGLE щодо тенденції зниження вартості на соду каустичну з ІІ кварталу 2024 року (а.с.43); експертний висновок Торгово-промислової палати України щодо ринкової вартості соди каустичної від 17.05.2024 (а.с.44-46); копію договору про організацію транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом між експедитором та перевізником від 30.10.2023 (а.с.47-50).
Розглянувши подані Товариством документи на підтвердження митної вартості документи, відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару.
На вимогу митного органу декларантом додатково надані такі документи: платіжна інструкцію в іноземній валюті №1 від 20.05.2024 (а.с.93); договір про надання транспортно-експедиційних послуг №0211 від 02.11.2023 (на звороті а.с.94 - а.с.95); договір про надання транспортно-експедиційних послуг №30/10/2023 від 30.10.2023 (а.с.96-97); заявка на перевезення №1005-14 від 10.05.2024 (а.с.98); рахунок на оплату транспортних витрат №41 від 13.05.2024 (на звороті а.с.98); платіжна інструкція №6 від 15.05.2024 (а.с.99); прайс-лист від 01.04.2024 (а.с.100); комерційна пропозиція 0205/9 від 02.05.2024 (на звороті а.с.100).
Після дослідження додатково наданих декларантом документів, відповідачем здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього Житомирською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000172/1 від 21.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000196 від 21.05.2024 (а.с.14-17).
Вважаючи картку відмови Житомирської митниці та рішення про коригування митної вартості незаконними та протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходь з наступного.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України, у редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частина 5 статті 53 Митного кодексу України містить норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд погоджується із доводами відповідача стосовно того, що надані до Житомирської митниці документи не містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Зокрема, судом встановлено, що 20.05.2024 між продавцем, іноземною компанією INGLAS, та покупцем ТОВ «Торговий Дім «Мега-Хім» укладено зовнішньоекономічний контракт №ESTUkr-20\05\2022, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар, на умовах вказаних у додатках, які є невід'ємною частиною контракту (п.1.1).
Валюта оплати - євро. Ціна включає вартість упаковки і маркування (п.2.1).
Товари поставляються партіями. Перелік, найменування кожного виду товару, одиниця виміру, ціна за одиницю та вартість вказується у додатках (п.3.1). Термін дії контракту до 31.12.2023 (п.11.8).
Відповідно до додатку №41 від 13.05.2024 продавець продає, а покупець купує наступну продукцію: сода каустична рідка (УКТВЄД 2815120090).
- пакування - налив; 12 тонн нетто,
- ціна 400 євро/тона;
- загальна вартість товару 4800 євро,
- умови поставки FCA Мууга, Естонія (Інктермс 2010).
У наданих до митного оформлення документах відповідачем, митним органом, було встановлено наступні розбіжності: заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів; документи, подані до митного оформлення містять розбіжності, не місять всіх відомостей щодо ціни, що буда фактично сплачена або підлягала сплаті за товар; витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Додатково надані документи не містять відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару; відсутній переклад документів, які підтверджують митну вартість товару; не надано витребуваних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, в тому числі тих, що ввезені позивачем по даному контракту №ESTUkr-20\05\2022 від 20.05.2022 із самостійно визначеною митною вартістю товару за шостим резервним методом.
Доказами цього є митна декларація №24UA01090000175U2 від 08.01.2024 та №24UA01090000214U3 від 09.01.2024 (а.с.91, 104).
Тобто, декларант, у вказаних вище митних деклараціях самостійно визначив митну вартість раніше увезеного товару по даному контракту за шостим резервним методом.
На підставі вищевказаного, митний орган дійшов висновку, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
20.05.2022 між ТОВ «ТД «Мега-Хім», далі покупець та іноземною компанією «INGLAS» укладено зовнішньоекономічний контракт №ESTUkr-20\05\2022.
Ціна на товар визначена в євро. Ціна включає вартість пакування та маркування (п.2.1).
Ціна та кількість товару для кожної партії зазначається в додатку до контракту (2.2).
Поставка товару відбувається партіями на умовах, вказаних у додатках протягом 20-ти днів від дати заявки (п.3.1).
Датою поставки є дата передачі товарно-транспортних документів перевізнику (п.3.2).
Оплата за товар відбувається протягом 70 днів з дати поставки (п.4.1).
Термін дії контракту до 31.12.2023 (п.11.8).
Відповідно до Додатку №41 від 13.05.2024 до контракту №ESTUkr-20\05\2022 від 20.05.2022 ціна оцінюваного товару складає 400 Євро/тонна.
Прайс, поданий до митного оформлення, містить інформацію про ціни на подібний товар у квітні 2024 року на ринках Європи та Північної Америки, які є вищими за ціну оцінюваного товару.
Відповідно до розділу 2 ст.VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), положення якої входять до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, по якій розраховується мито або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Ціна товару, вказана в інвойсі №2401637 від 13.05.2024 може бути встановлена у спосіб не сумісний зі звичайною практикою ціноутворення в галузі та бути менша за ринкову та такою, що не сформована в умовах балансу (співвідношення) попиту та пропозиції, та не є доступною для інших учасників ринку.
Відповідно до відомостей, що містяться у автотранспортній накладній CMR №13052042-1 від 13.05.2024 фактичним перевізником оцінюваного товару є ТОВ «Хімпостач» (на звороті а.с.87).
Разом із тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати №1305-4 від 13.05.2024 (а.с.30), виписану ФОП ОСОБА_1 , який, відповідно до даних автотранспортної накладної, не здійснював перевезення товару.
До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв'язок між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «МЕГА-ХІМ», ТОВ «Хімпостач» та ФОП ОСОБА_1 .
За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати №1305-4 від 13.05.2024 не може бути використана, як належний доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування задекларованої партії товару.
Крім того, даний документ не містить інформацію про вагу товару, що транспортувався та посилання на автотранспорту накладну, тощо.
Відсутність вказаної інформації може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару, а також те, що транспортними засобами із зазначеними у довідці про транспортні витрати державними номерами, могла бути здійснена необмежена кількість рейсів за вказаним маршрутом.
З огляду на викладене, відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України, є складовою митної вартості.
Крім того, декларантом подані документи до митного оформлення на іноземній мові.
Згідно зі ст.254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Копія митної декларації країни відправлення від 13.05.2024 №24EE1210E0056772B5 (а.с.37) також не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона складена іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
Дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
15.05.2024 під час проведення консультації митний орган просив декларанта надати переклад вказаного документа.
Декларантом до митного оформлення подано документ про оплату оцінюваного товару - платіжну інструкцію в іноземній валюті №8 від 15.01.2024 (на звороті а.с.90). Проаналізувавши даний документ, можна дійти висновку, що він не стосується оцінюваної партії товару.
Даний документ не підтвердив оплату партії товару вартістю 4800,00 (оплата відбулась у розмірі 10811,25 євро).
У полі «призначення платежу» відсутні посилання на додаток до контракту №41 від 13.05.2024 та інвойс №2401637 від 13.05.2024.
Отже, на думку суду, ідентифікувати партію товару, яка була оплачена Товариством, не можливо.
Заявлена митна вартість визначається декларантом у електронній митній декларації, далі - ЕМД, на конкретну партію товару.
Партія товару - визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо), (Державна інспекція з контролю за цінами, Лист "Щодо роз'яснення терміна "отримана партія товару" від 21.07.2010 №200-5-23/4223)
Відповідно до підпункту 5.1.6 підрозділу 5.1 «Товар, як об'єкт товарознавства» розділу 5 «Об'єкти товарознавства» державного стандарту України (ДСТУ 399-2000) «Товарознавство. Терміни та визначення», партія товару - визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом.
Отже, партією товару в даному випадку є товар вказаний в автотранспортній накладній CMR №13052042-1 від 13.05.2024, де вказана назва товару, вага товару нетто/брутто, додаток до контракту №41 від 13.05.2024 та інвойс №2401637 від 13.05.2024, а саме: вага 24000 кг, вартість 4800,00 євро.
Отже, митний орган не мав можливості ідентифікувати оплату товару, наданого до митного оформлення.
Стосовно надання до митного оформлення експертного висновку №51-ЦЗ/24 від 17.05.2024, що підготовлений Харківською ТПП, суд зазначає наступне.
Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані із об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.
Наданий висновок експертного дослідження з оцінки вартості товару (далі - Висновок) не може бути використаний, як документ, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару, оскільки у ньому визначено вартість товару на підставі порівняльного підходу з його порівнянням лише з використанням одного джерела - торгівельного майданчика: made-in-china. Тобто, у висновку експерт порівняв вартість оцінюваного товару виробництва ANWIL grupa orlen (Естонія) з вартістю подібного товару виробництва Zhejiang Hengmao Environmental Techology Co., Ltd (Китай), при цьому не порівнявши вартість оцінюваного товару з товарами виробництва країн Євросоюзу, що пропонуються для продажу на Європейському ринку.
Додатково долучений до митної декларації лист INGMAR CHEMICALS щодо зниження ціни на соду виданий особою відомості про яку відсутні в товаросупровідних документах.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації (щодо витрат на транспортування товару); договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару.
Відповідно до ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларанту запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларантом додатково надані такі документи: платіжну інструкцію в іноземній валюті №1 від 20.05.2024; договір про надання транспортно-експедиційних послуг №0211 від 02.11.2023; договір про надання транспортно-експедиційних послуг №30/10/2023 від 30.10.2023; заявку на перевезення №1005-14 від 10.05.2024; рахунок на оплату транспортних витрат №41 від 13.05.2024; платіжну інструкцію №6 від 15.05.2024; прайс-лист від 01.04.2024; комерційна пропозиція 0205/9 від 02.05.2024.
За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено наступне.
Згідно розділу 11.8 термін дії зовнішньоекономічного контракту №ESTUkr-20\05\2022 від 20.05.2022 обмежений в часі - до 31.12.2023.
Додаткової угоди на продовження строку дії даного контракту декларантом не надано, яка була б підписана сторонами контракту до 31.12.2023.
Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №ESTUkr-20\05\2022 від 20.05.2022 №41 підписане 13.05.2024, тобто на момент, коли контракт вже не діяв.
Виходячи з вищевикладеного, контракт №ESTUkr-20\05\2022 від 20.05.2022 - втратив чинність.
Відповідно до відомостей, що містяться у автотранспортній накладній CMR №13052042-1 від 13.05.2024 фактичним перевізником оцінюваного товару є ТОВ «Хімпостач».
Разом з тим, для підтвердження витрат на транспортування товарів до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати №1305-4 від 13.05.2024, виписану ФОП ОСОБА_1 , який відповідно до даних автотранспортної накладної, не здійснював перевезення товару.
Додатково надані рахунок на оплату №41 від 13.05.2024 та платіжна інструкція №6 від 15.05.2024 не містять інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, посилання на автотранспорту накладну та заявку на перевезення товару, тощо.
Відсутність цієї інформації може свідчити про те, що дані документи не стосуються оцінюваного товару.
Довідка про транспортні витрати №1305-4 від 13.05.2024 не може бути використана, як належний доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування задекларованої партії товару оскільки не містить інформацію про вагу товару, що транспортувався та посилання на автотранспорту накладну.
Відсутність цієї інформації може свідчити про те, що даний документ не стосується оцінюваного товару.
Отже, транспортним засобом з вказаними державними номерами у рахунку на оплату та довідці про транспортні витрати могла бути здійснена необмежена кількість рейсів за вказаним у даних документах маршрутом.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
Додатково наданий прайс-лист від не може бути використаний для підтвердження митної вартості, оскільки не містить відомостей яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: терміну дії пропозиції, умов платежу, терміну поставок товарів, характеру тари та упаковки, тощо.
Додатково надана платіжна інструкція в іноземній валюті №1 від 20.05.2024 не може бути використана, як документ, що підтверджує ціну, що була фактично сплачена за товар, оскільки містить посилання на зовнішньоекономічний контракт №ESTUkr-20\05\2022 від 20.05.2022, який втратив чинність. Тобто дані, які б могли свідчити про те, що даний платіжний документ не стосується оцінюваного товару.
Отже, витребуваних митним органом документів декларантом не було надано.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач, під час проведення консультації з декларантом вказав, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах 09.07.2020 у справі №804/5445/17, від 31.06.2020 у справі №809/1858/16, від 15.02.2022 у справі №826/12901/17, які в силу положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані при розгляді справи.
Відповідно до вимог ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Зазначене свідчить, що неподання декларантом всіх витребуваних митним органом документів та наявні розбіжності в поданих документах щодо ціни товару, ненадання декларантом на вимоги митного органу додаткових документів правомірно слугували підставою для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості Товару та її коригування.
Алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України. За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проведено консультацію, в ході якої декларанту надавалася інформація щодо вартості подібного товару та інформувалося про вищезазначені розбіжності у документах.
Під час консультації додаткові документи не надавались.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, окрім перекладу документа під кодом «9610», №24EE1210E0056772B5 від 13.05.2024 на українську мову не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Вищевказані документи не спростовували сумніви митного органу щодо достовірності декларування та не усували наведені вище розбіжності.
Відповідачем встановлено, що за наданими декларантом документами та ненадання додаткових документів встановити дійсну ціну товару, заявлену у електронно-митній декларації МД №24UA101090005382U2 від 15.05.2024 та її відповідність ціні договору (контракту), було неможливо по причині розбіжності в поданих декларантом документах.
Тобто, митна вартість зазначеного товару не могла бути визначена згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України за ціною, зазначеною в контракті, так як використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально.
Згідно з ст.57 Митного кодексу України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.
Відповідно до ч.4-5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Статтею 64 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або i) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту; b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар.
Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Згідно з ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1-6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Згідно з п.2.12 Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, подані до митного оформлення документи перевіряються на предмет наявності у них розбіжностей, здійснюється перевірка числового значення заявленої митної вартості, а також наявність в документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Як встановлено з наданих до митного оформлення документів для коригування митної вартості товару стало те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, додаткових документів на вимогу митного органу не було надано.
З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваного товару проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару.
Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари.
Методи 2в і 2г не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.
Крім того, всупереч ч.7 ст.57 Митного кодексу України жодних клопотань від уповноваженої особи позивача чи його декларанта про застосування методів на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) до митного органу не надходило.
Відповідно до вимог ст.ст.57 і 64 Митного кодексу України митним органом при коригуванні митної вартості на вказаний товар був застосований резервний метод, в основу якого було покладено раніше визнану митним органом митну вартість схожого товару за митною декларацією №24UA101090000214U3 від 09.01.2024 - «Гідроксид натрію у водному розчині (рідкий луг каустичної соди). Виготовлено мембранним методом. Вміст гідроксиду натрію 49,0-51,0%. Вміст хлориду натрію менше 2%. CAS 1310-73-2. Використовується у хімічній промисловості.» - 1.005EUR/кг NaOH з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
У подальшому товар випущено у вільний обіг на підставі митної декларації №24UA101090005583U6 від 21.05.2024 із застосуванням забезпечення сплати митних платежів у порядку, передбаченому ч.7 ст.55 Митного кодексу України - 67250,59 грн.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначено кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Враховуючи наведене вище, відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України прийнято рішення про коригування митної вартості №UA101000/2024/000172/1 від 21.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000196 від 21.05.2024.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність винесеного Житомирською митницею рішення №UA101000/2024/000172/1 від 21.05.2024 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101090/2024/000196 від 21.05.2024.
Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Мега-Хім" не підлягають задоволенню.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мега-Хім" (вул.Калачівська, буд.25А, с.Безруки, Харківський р-н, Харківська обл., 62322, код ЄДРПОУ 44696832) до Житомирської митниці (вул.Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Гурін
13.11.25