м. Вінниця
13 листопада 2025 р. Справа № 640/18065/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Памікс" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду з Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Памікс" (далі - ТОВ «Памікс») до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, у якому, просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.03.2021 р. №00214770704;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.03.2021 р. №00214770704 (враховуючи лист змінено номер №00215870704 ).
Зазначає, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання позивачем норм податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт, з висновками якого позивач не погоджується.
Позивач зазначає, що усі законні вимоги посадових осіб відповідача були виконані, зокрема було проведено інвентаризацію залишків основних засобів та ТМЦ у цехах підприємства.
Відтак, вимогу податкового органу про проведення повторної інвентаризації позивач вважає неправомірною.
Також вважає необґрунтованими твердження про те, що інвентаризація повинна була здійснюватися з обов'язковою присутністю посадових осіб відповідача, адже їх відсутність веде до висновку про не підтвердження фактичної наявності ТМЦ у структурних підрозділах і не підтвердження їх використання у господарській діяльності платника.
Ухвалою від 19.07.2021 р. прийнято позовну заяву та відкрито провадження, визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
У відзиві відповідач позов не визнає. Зазначає, що платник не надав можливості перевіряючим бути присутніми під час проведення інвентаризації ТМЦ та відмовив у доступі до місць їх зберігання. Зазначене, на його думку, не дало можливості встановити під час проведення перевірки фактичну наявність ТМЦ у відповідача, отже й підтвердити їх використання у господарській діяльності платника. Також вказав, що не було надано низку документів, як того вимагав податковий орган.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами, висловленими відповідачем у відзиві.
Ухвалою від 07.03.2025 р. справу прийнято до провадження судді Вінницького окружного адміністративного суду Воробйової І.А.
Від представника ГУ ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу надійшли пояснення про врахування позиції відповідач викладеної у відзиві.
Ухвалою від 13.11.2025 р. замінено відповідача його правонаступником.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
У період з 18.01.2021 по 29.01.2021 Головним управлінням ДПС у у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Памікс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість . Термін перевірки продовжувався з 1.02.2021 по 05.02.2021 .
За результатами перевірки складений акт від 12.02.2021 №11923/26-15-07-04-03/42091383, яким, зокрема, зафіксовані такі порушення, як заниження податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2020 року в сумі 119383 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2020 р. в сумі 337 971 грн.
25.02.2021 р. подано заперечення на акт, до яких долучено наказ про облікову політику та копію акта приймання від 20.11.2020 р., які розглянуто та листом Г У ДПС у м. Києві від 12.03.2021 р. акт залишено без змін.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкове повідомлення - рішення :
- форми «Р» від 19.03.2021 р. №00214770704 ( збільшено суму з податку на додану вартість на суму 119 383 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 29 846 грн.)
- форми «В4» від 19.03.2021 р. №00214770704 ( платником завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 337 971 грн.
В подальшому листом ГУ ДПС у м. Києві повідомлено про те, що вважати вірним номер податкового повідомлення рішення №00215870704 замість №00214770704.
Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 187.1 статті 187 ПКУ України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно п. 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п. 14.1 статті 14 ПК України)
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність'' від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так причиною виникнення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є декларування залишків товару на складі та відсутність можливості проведення інвентаризації.
Тут слід зазначити, що відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. Платник податків відповідно до п.п.16.1.9 п.16.9 ст.16 ПК України зобов'язаний виконувати законні вимоги посадової особи контролюючого органу.
Відповідно до ч. 6 статті 145 Господарського кодексу України та ч. 1 статті 10 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інвентаризацією є передбачений законом спосіб перевірки активів і зобов'язань підприємства, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка, що необхідні для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Згідно з абз. 6 п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 (надалі - Положення №879) проведення інвентаризації є обов'язковим на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цьому випадку інвентаризація має розпочатись у строки та в обсязі, що зазначені у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання документа.
П. 1, 14 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, визначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.
За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства.
У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов'язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.
Разом з тим, форма вимоги контролюючого органу про проведення інвентаризації або ж обов'язкові вимоги до її оформлення та змісту ПК України та іншими нормативно-правовими актами не встановлені.
Позивачем отримано лист податкового органу від 18.01.2021 №13343/6/22-01-07-03-11 із вимогою надати відповідні документи, перелік яких наведено у зазначеному листі.
На виконання вимог податкового органу товариством було направлено низку документів, зокрема: видаткові накладні, банківські виписки та оборотно-сальдову відомість.
29.01.2021 податковим органом направлено лист із проханням надати письмові пояснення.
Крім того, 25.01.2021 податковим органом направлено вимогу провести в присутності представників органу Державної податкової служби інвентаризацію власних товарно-матеріальних цінностей (виробничі запаси, товари, готова продукція) та основних засобів.
На виконання зазначеної вимоги директором товариства видано наказ №5 від 28.12.2020 про проведення повної інвентаризації станом на 31.12.2020, а також інвентаризаційні описи товарів на складах №2 та №3 станом на 31.12.2020.
За результатами інвентаризації станом на 31.12.2020 обліковуються залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 317 634,64 грн., що підтверджується описами.
Крім того, наказом №6 від 28.01.2021 товариством призначено проведення позапланової інвентаризації.
За результатами інвентаризації станом на 29.01.2021 обліковуються залишки товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1 153 283, 35 грн., що підтверджується описами.
У той же час, у акті зазначено, що встановити фактичну наявність залишків товарно-матеріальних цінностей в структурних підрозділах неможливо, оскільки підприємством інвентаризація товарів проведена самостійно, без залучення представників Головного управління ДПС. Також зазначено, що у разі виявлення відсутності (нестачі) товарів вони вважаються використаними платником податків в операціях, що не є його господарською діяльністю.
Відповідно до п.п.20.1.13 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовані Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (надалі - Положення № 879).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Зі змісту наведених норм вбачається право доступу посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності платника. Водночас така присутність посадових осіб не є обов'язковою.
Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі № 820/817/17 щодо аналогічного питання.
В свою чергу, податковий орган не надав будь - які належні докази на спростування правильності та обґрунтованості проведених позивачем інвентаризацій фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, майна, основних засобів та інших активів.
Встановлено, що на вимогу податкового органу інвентаризація була проведена та позивачем повідомлено уповноважених осіб відповідача про початок проведення інвентаризації ТМЦ, основних фондів та інших активів відповідно до наказу про проведення інвентаризації.
Суд звертає увагу на те, що позивачем було призначено повну інвентаризацію активів по Товариству. Таким чином, інвентаризацією було охоплено всі власні та орендовані необоротні активи, що знаходились у наявних у позивача приміщеннях.
Листом від 29.01.2021 направлено на адресу ГУ ДПС у м. Києві накази про призначення інвентаризації та відомості про результати проведеної інвентаризації у документальному вигляді (інвентаризаційну відомість ТМЦ, інвентаризаційну відомість основних засобів (орендованих), інвентаризаційну відомість основних засобів (власних). Вказану інформацію було направлено позивачем на адресу відповідача до завершення терміну перевірки.
Згідно із п.п.83.1.6 п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Отже, відповідачем в порушення вказаної норми, а також п.1 розділу II Положення №879 у акті перевірки не було враховано результати проведеної платником інвентаризації, а також зроблений необґрунтований висновок про непідтвердження залишків товару на складі внаслідок проведення інвентаризації без участі представників ГУ ДПС у м. Києві. Оскільки у даному випадку позивачем були виконані вимоги контролюючого органу щодо проведення інвентаризації та надано відповідні документи, складені за результатами інвентаризації, у контролюючого органу були відсутні підстави для висновку про неможливість підтвердження фактичних залишків придбаних товарно-матеріальних цінностей та неможливість підтвердження їх використання в господарській діяльності платника.
Із матеріалів перевірки встановлено, що фактичною підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, а також заявленої суми бюджетного відшкодування, стала начебто встановлена і доведена податковим органом неможливість підтвердити обсяг залишків товарно-матеріальних цінностей у складських та виробничих приміщеннях позивача, оскільки платник не забезпечив проведення інвентаризації у присутності представників контролюючого органу.
Одночасно з цим, будь -яких належних доказів невідповідності фактичних результатів проведеної платником податків інвентаризації даним бухгалтерського обліку позивача податковим органом не наведено і не надано.
З огляду на досліджені судом обставини справи та докази, слід визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення .
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідач не довів правомірність і обґрунтованість висновків перевірки у частині, яка стосується завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, а також заявленої суми бюджетного відшкодування, відтак не довів правомірність податкових рішень, прийнятих на підставі таких висновків, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судовий збір понесений позивачем у даній справі відшкодовується за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «В4» від 19.03.2021 р. №00214770704 та форми «Р» від 19.03.2021 р. №00215870704 .
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Памікс" ( вул.Ярославів Вал, буд.14, кв.69, м.Київ, ідентифікаційний номер за ДРФО - 242091383) 7 308 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Памікс" ( вул.Ярославів Вал, буд.14, кв.69, м.Київ, ідентифікаційний номер за ДРФО - 242091383)
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 44116011).
Повний текст рішення сформовано 13.11.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна