12 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 689/1402/25
Провадження № 33/820/642/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Плюти В.С., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника Куркевича О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2025,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 є, котедж 2; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк десять діб.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
За постановою суду, 27 липня 2025 року близько 00 год. 40 хв. в селищі Ярмолинці, по вулиці Хмельницькій, 57 А, на АЗС «Окко №51» ОСОБА_1 виражався нецензурними словами, поводив себе зухвало по відношенню до оператора ОСОБА_2 . На законні вимоги працівників поліції при виконанні ними службових повноважень припинити вчинення дрібного хуліганства не реагував, продовжував вчиняти протиправні дії, чим своїми діями вчинив злісну непокору законним вимогам працівникам поліції.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185 Кодексу України про адміністративне правопорушення за такими ознаками диспозиції цієї статті: злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Зазначає, що місцевий суд його заздалегідь, належним чином, про дату судового засідання не повідомляв, про розгляд справи призначеної на 29.08.2025, він дізнався лише напередодні цієї дати. До початку розгляду подав клопотання про відкладення слухання для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, обрати захисника та укласти з ним відповідну угоду, однак судом дане клопотання було відхилено, чим було порушено його право на захист. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а наявний за ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство. Переконує, що судом першої інстанції при розгляді справи було змінено суть обвинувачення, яка викладена у протоколі та зазначено, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 185 КУпАП, яке полягало у невиконанні вимоги поліцейського передбаченої п. 5 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» - вимоги залишити місце і обмежити доступ до визначеної території. Судом першої інстанції перебрано на себе повноваження обвинувачення та перекваліфіковано його дії інакше, ніж це зазначено у протоколі. Крім того, не погоджується з призначеним йому стягненням у виді адміністративного арешту та просить врахувати пом'якшуючі покарання обставини, які можуть вплинути на суворість обраного судом стягнення.
Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу частково, лише в частині накладення стягнення, та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 за правовою кваліфікацією дій, передбачених ст.185 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №418621 від 27 липня 2025 вбачається, що 27 липня 2025 року близько 00 год. 40 хв. в селищі Ярмолинці, по вулиці Хмельницькій, 57 А, на АЗС «Окко №51» ОСОБА_1 виражався нецензурними словами, поводив себе зухвало по відношенню до оператора ОСОБА_2 . На законні вимоги працівників поліції при виконанні ними службових повноважень припинити вчинення дрібного хуліганства не реагував, продовжував вчиняти протиправні дії, чим своїми діями вчинив злісну непокору законним вимогам працівникам поліції, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Згідно вимог ст.185 КУпАП злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом вказаного правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної небезпеки, також у сфері державного управління. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції /або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку/ при виконанні ним службових обов'язків. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Правопорушення повинно проявлятися у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП України, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка зазначила, що ОСОБА_1 вів себе зухвало в приміщенні АЗС; на її роз'яснення про неможливість продажу коньяку в нічний час відреагував агресивно, взяв це спиртне без дозволу та розпочав виходити, вона змушена була викликати поліцію охорони. Після приїзду наряду поліції висловлювався нецензурно в бік працівників поліції, відмовлявся покинути приміщення АЗС.
- довідкою №21 КНП «Ярмолинецька багатопрофільна лікарня» про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
У відповідності до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, місцевим судом та судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З відеозапису, дослідженого апеляційним судом з місця події вбачається, що ОСОБА_1 дійсно був присутнім у приміщенні АЗС, куди прийшов разом з дівчиною. На вимогу як працівників поліції охорони так і наряду працівників патрульної служби, що прибули додатково, покинути приміщення АЗС ОСОБА_1 реагував категоричною відмовою, твердо зазначав, що має намір конфліктувати з працівниками поліції, маніпулятивно стверджував, що працівниця поліції била його по руках палицею, систематично вживав нецензурну лайку по відношенню до працівників поліції. Останні, при цьому, вели себе виважено і спокійно, роз'яснювали необхідність залишити приміщення АЗС та доцільність того, щоб ОСОБА_1 прямував далі за місцем свого призначення, просили не заважати роботі оператора АЗС. Однак, ОСОБА_1 продовжував, тривалий час, вести себе агресивно, спрямовував руки в сторону поліцейських та вимагав свого затримання. Вказував оператору АЗС, де її місце за касою, фактично керував її поведінкою. ОСОБА_1 пояснював в грубій формі, що він не зобов'язаний йти куди-небудь. Дівчина, що була присутня разом з ним, усвідомлювала протиправну поведінку ОСОБА_1 , протягом усього часу намагалася його вгамувати та повсякчас просила залишити АЗС, попереджала його про негативні можливі наслідки, але це також не переконало ОСОБА_1 . Він продовжував в агресивній формі з'ясовувати відносини з працівниками поліції, провокував їх на застосування спеціальних засобів. Відбулося затримання ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час комендантської години, вчинив злісну непокору законній неодноразово повтореній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків припинити вчинення дрібного хуліганства на АЗС, був повідомлений про причини його затримання, ознайомлений з протоколами затримання та про адміністративне правопорушення. Відеозаписом спростовані доводи апеляційної скарги щодо неправомірних дій поліцейських. Затримання особи здійснено відповідно до ст. ст.262, 263 КУпАП, строки адміністративного затримання дотримано.
У даному випадку дії працівників поліції відповідали вимогам закону. Порушень, які б могли бути підставою для визнання недопустимими доказами протоколу про адміністративне правопорушення та інших складених ними документів, працівниками поліції не допущено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою, з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дослідив всі докази у справі, проаналізував їх і дав належну оцінку кожному з них та в їх сукупності у взаємозв'язку, і прийшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги, під час апеляційного розгляду справи, висновків суду першої інстанції не спростовано. На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
В той же час, апеляційний суд, переглядаючи зазначену справу, дійшов висновку, що накладене адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, яке є найсуворішим, відповідно до санкції ст. 185 КУпап і непропорційним вчиненому правопорушенню та недостатньо обґрунтованим, що є підставою для зміни постанови, в цій частині, з огляду на таке.
Відповідно до статті 32 КУпАП, адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб.
Санкція статті 185 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців із відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративного арешту на строк до п'ятнадцяти діб.
Призначаючи адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, суд першої інстанції не обґрунтував наявність виняткових обставин, які б виправдовували застосування цього виду стягнення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, щиро каявся у вчиненому, просив пом'якшити накладене на нього стягнення, зазначив, що здійснює догляд за матір'ю-інвалідом, на підтвердження цього надав акт №477 від 12.08.2025 про встановлення факту здійснення постійного догляду за ОСОБА_1 , на підставі висновку ЛКК №301 від 01.08.2025, який дійсний до 01.08.2026.
З урахуванням положень статей 23, 33 КУпАП, характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність встановлених судом, а також з огляду на те, що суд першої інстанції не навів переконливих мотивів щодо необхідності призначення покарання у межах максимальної санкції, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, вважає за необхідне змінити постанову, пом'якшити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, призначивши його у виді громадських робіт в розмірі 40 годин, у межах санкції, передбаченої статтею 185 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2025 стосовно ОСОБА_1 змінити, в частині накладення стягнення.
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Л.М.Кулеша