Номер провадження: 11-сс/813/1698/25
Справа № 523/7572/25 1-кс/523/4242/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
09.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 16.07.2025, якою було відмовлено у відкритті провадження за її скаргою на бездіяльність дізнавача ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12025167490000095 від 11.04.2025 року за ч. 1 ст. 358 КК України,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12025167490000095 від 11.04.2025 за ч. 1 ст. 358 КК України.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування може керівник органу досудового розслідування лише за вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з подальшим повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК України, а тому оцінку діяльності і проведення ефективності чи неефективності досудового розслідування та відсторонювати слідчого вправі не слідчий суддя, оскільки до повноважень останнього не входять питання відсторонення слідчих у конкретних кримінальних провадженнях.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність дізнавача, яка виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає самостійному оскарженню, слідчий суддя прийшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою її скаргу направити для розгляду по суті до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя порушив її право, як потерпілої особи на звернення зі скаргою; слідчий суддя не навів жодного обґрунтування, чому скарга не підлягає розгляду слідчим суддею; скарга стосується саме бездіяльності слідчого, яку у порядку ст.303 КПК вона оскаржує.
Крім того апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_6 , яка доводи апеляційної скарги підтримала та просила задовольнити, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до приписів ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.
Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження та щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Поряд з цим, у п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує - якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу вказаного строку та його закінчення.
Оскільки ухвала слідчого судді постановлена без виклику ОСОБА_6 , копію оскаржуваного рішення вона отримала 21.07.2025 року та 25.07.2025 року вперше звернулась із апеляційною скаргою, тому в поновленні процесуального строку не має необхідності, оскільки він не пропущений.
Згідно матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси зі скаргою на бездіяльність дізнавача ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Заявниця звернулась із вказаною скаргою, в якій просила вжити заходів щодо відсторонення дізнавача ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області - ОСОБА_7 від участі в досудовому розслідуванні у зв'язку із конфліктом інтересів, упередженістю та порушення дізнавачем вимог КПК України та зобов'язати орган дізнання призначити іншого неупередженого працівника поліції для об'єктивного розслідування.
Приписами п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
В той же час положенням ч.1 ст.303 КПК України передбачено можливість оскарження процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, а саме: рішення про зупинення досудового розслідування, рішення про закриття кримінального провадження, рішення про відмову у визнанні потерпілим, рішення при застосуванні заходів безпеки, рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, рішення про зміну порядку досудового розслідування та його продовження, рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Дослідивши матеріали провадження, колегією суддів встановлено наступне.
Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
За змістом ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження у суді згідно з ст.ст.314-316 цього Кодексу.
Аналізуючи наведені положення ч.1 ст.303 та ч.2 ст. 303 КПК України у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що перелік рішень слідчого, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначений у ч.1 ст.303 КПК України і є вичерпним, і ним не передбачені повноваження слідчого судді щодо відсторонення дізнавача від досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також призначення іншого дізнавача.
Положеннями п.2 ч.2 ст.39 КПК України передбачено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.
Отже, чинним КПК України передбачений як відповідний перелік підстав для відсторонення слідчого від здійснення кримінального провадження (за наявності підстав для його відводу або у випадку неефективного досудового розслідування), так і перелік суб'єктів, які можуть здійснювати відсторонення слідчого (керівник органу досудового розслідування, прокурор як процесуальний керівник).
Фактично скаржником заявлені вимоги про прийняття слідчим суддею процесуального рішення у кримінальному провадженні поза повноваженнями суду, які є дискреційними повноваженнями керівника органу досудового розслідування, прокурора, що за змістом ст.303КПК України не є предметом оскарження на досудовому провадженні, тому слідчий суддя прийшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 .
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France) від 13 лютого 2001 року).
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи викладене апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 16.07.2025 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність дізнавача ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області у кримінальному провадженні №12025167490000095 від 11.04.2025 за ч. 1 ст. 358 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4