Справа № 132/2607/25
Провадження № 33/801/1124/2025
Категорія: 149
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.
Доповідач: Шемета Т. М.
13 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Жовмір Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, -
встановив:
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
В постанові суду зазначено, що 31 липня 2025 о 01 год. 44 хв. у с. Корделівка, дорога АД М-21 269 км, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА № 3405675 від 03.11.2024 року), чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортним засобом, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою суду, адвокат Жовмір О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 20 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням, оскільки з нього неможливо встановити місце складення протоколу, номерний знак транспортного засобу та кому він належить, відсутні свідки. Довідка «Адмінпрактика», яка міститься в матеріалах справи, не містить дати її видачі, реєстраційних номерів вхідної та вихідної кореспонденції, кому вона видана чи скерована. Також неможливо встановити відношення виконавця до реєстру відомостей про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, оскільки в графі зазначено тільки інспектор ГАП, а якого органу не відомо.
На відеозаписі, долученому до матеріалів справи, не зафіксований факт зупинки автомобіля поліцейським та факт керування автомобілем ОСОБА_1 . Відео розпочинається з розмови поліцейського, який знаходиться на узбіччі дороги біля автомобіля, на відео видно лише дах автомобіля, не видно хто перебуває за кермом, чи приведено двигун автомобіля в дію, оскільки поряд знаходиться ще один автомобіль. Не зрозуміло, з ким саме спілкувався поліцейський, оскільки біля автомобіля був ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 з'являється на відео вже під час огляду багажного відсіку автомобіля о 01 год. 52 хв. При цьому, ОСОБА_1 жодного разу не зазначав, що він керував автомобілем. З його слів він спочатку вважав, що його притягують до відповідальності за порушення комендантської години.
Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги покази свідка, який неодноразово повідомляв, що був єдиним очевидцем на місці події та ОСОБА_1 не керував автомобілем, а був його пасажиром. При цьому, ОСОБА_2 поліцейські не опитували, не встановлювали його особу, не зафіксували його присутність у протоколі, хоча на відеозаписі він є.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Жовмір О. В. підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, крім того, адвокат Жовмір О. В. вказав, якщо апеляційний суд залишить апеляційну скаргу без задоволення, просив закрити провадження у справі в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
Відповідно до частини 1 статті 251 та статті 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно пунктів 1.3, 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 2.1 а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Невиконання пункту 2.1 а ПДР України повторно протягом року має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського відсутні докази зупинки авто поліцейськими та факт керування автомобіля ОСОБА_1 , апеляційний зауважує, що надане до справи відео досліджено судом першої інстанції, суд вірно оцінив його та навів відповідні мотиви у оскаржуваній постанові.
Так, на відео з нагрудної камери працівника поліції (відео під назвою «31_07_2025 Гулеватий (Мацюк) ЕПР1 476153») зафіксовано як працівник поліції спілкується з хлопцем, який перебуває в автомобілі на водійському сидінні, двигун автомобіля приведений в рух, та горить ближнє світло фар. Автомобіль припаркований біля зупинки та поряд з поліцейським знаходиться ще один чоловік (на 0:02:31-0:05:53 відео), яким, як встановлено судом першої інстанції був, ОСОБА_2 .
На іншому відео з нагрудної камери працівника поліції (відео під назвою «31_07_2025 Гулеватий (Амонс) ЕПР1 476145») зафіксовано як поліцейський спілкується з чоловіком, який перебуває біля автомобіля та з чоловіком, який знаходиться в автомобілі на водійському сидінні, який припаркований біля зупинки (на 0:00:35). На відео чутно як чоловік з автомобіля говорить поліцейському «що, йому в понеділок забирати права, тести він вже склав, залишилося тільки поїхати на водіння» (на 0:00:42-45 відео), потім поліцейський запитує у нього чи він знає, що без посвідчення водія він не може керувати транспортним засобом, за це передбачена відповідальність (на 0:01:00-14 відео), а також звертає увагу, що він їде в комендантську годину без посвідчення водія (на 0:01:18 відео), чоловік будь-яких заперечень з цього приводу не висловлює. Поліцейський висунув вимогу надати документи на автомобіль (на 0:01:31 відео) та запитав чи є страховий поліс на автомобіль (на 0:01:36 відео), потім запитав коли завезли автомобіль (на 0:01:50 відео), чоловік відповів, що завезли його сьогодні з Грушева (на 0:01:53 відео). Після чого поліцейський почав перевіряти документи на автомобіль (на 0:02:04 відео). Через деякий час поліцейський повідомив ОСОБА_1 що на нього вже раніше було складено постанову за керування автомобілем без посвідчення водія (на 0:03:00-08 відео) та запитав у чоловіка, який стояв поряд з поліцейським ( ОСОБА_2 ), ким він приходиться хлопцю на що той відповів: «друг» (на 0:03:21 відео). Пізніше поліцейський повідомив, що буде складено протокол (на 0:04:17 відео), на що хлопець за кермом та чоловік біля автомобіля просили «домовитися», щоб не складали протокол (на 0:04:22 відео), поліцейський повідомив, що ведеться безперервна відеофіксація (на 0:04:24 відео). Після чого поліцейський запитав у ОСОБА_1 де він проживає, той відповів у м. Немирові (на 0:04:36 відео), також на відео видно, що він від початку та впродовж всієї розмови перебуває в автомобілі на водійському сидінні, двигун автомобіля приведений у дію та горить панель приладів (на 0:04:36 відео). Потім поліцейський запитує у особи, яка перебувала за кермом, чи він не перевозить у автомобілі заборонених речей (на 0:05:56 відео) та висунув вимогу відкрити багажне відділення, останній відкрив та показав його вміст (на 0:06:08 відео). Після чого поліцейський ще раз запитав, чи знає він, що без посвідчення водія не можна керувати, чому тоді він сідає і їде, ще й в комендантську годину, на що ОСОБА_1 промовчав (на 0:06:44-0:07:00 відео). Через деякий час поліцейський ознайомив хлопця з правами та обов'язками, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та повідомив, що на нього буде складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (на 0:07:59 - 0:08:37 відео).
На відеозаписі з нагрудної камери поліцейської (відео під назвою «31_07_2025 Гулеватий (Мацюк) ЕПР1 407726») зафіксовано, як вона надала хлопцеві бланк та пояснила, щоб він написав пояснення, як він рухався на автомобілі без посвідчення водія (на 0:06:27-36 відео), він взяв бланк на пішов до автомобіля «Renault Megane» писати пояснення (на 0:06:38-0:07:30 відео).
Таким чином, хоча безпосередній момент руху або зупинки транспортного засобу на відеозаписі не зафіксовано, сукупність відображених на ньому обставин: перебування ОСОБА_1 на водійському місці, увімкнений двигун, виконання вимог поліцейського, визнання факту відсутності посвідчення водія, прохання не складати протокол, відсутність з боку ОСОБА_1 будь-яких зауважень про те, що автомобілем керував не він, а якась інша особа, - безсумнівно підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Суд першої інстанції вірно вказав, що відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції є об'єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не залежать від суб'єктивного сприйняття окремими особами певних обставин.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що довідка «Адмінпрактика» (а.с.4), яка міститься в матеріалах справи, не містить дати її видачі, реєстраційних номерів вхідної та вихідної кореспонденції, кому вона видана чи скерована, хто є її виконавцем, - апеляційний суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, довідка сформована з інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «Армор», містить посилання на постанову ЕНА № 3405675 від 03.11.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати таким транспортним засобом), штраф ОСОБА_1 сплачено.
Отже, вказана довідка сформована з офіційно-пошукової системи, не викликає сумнівів в її достовірності та містить інформацію, яка дозволяє кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Зазначена довідка також містить дату її видачі «01.08.2025 р», завірена печаткою Управління патрульної поліції у Вінницькій області батальйон патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району, що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність необхідних реквізитів.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_2 , який стверджував, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а був пасажиром, апеляційний суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 був допитаний як свідок та повідомив, що 31 липня 2025 року разом із ОСОБА_1 та громадянином на ім'я ОСОБА_3 рухалися з м. Бердичева до м. Вінниці, здійснюючи перегін двох автомобілів. За його словами, за кермом одного транспортного засобу перебував він сам, а іншим керував ОСОБА_3 . Відомостей про останнього свідок не надав, зазначивши, що не бажає повідомляти його дані, оскільки той перебуває у розшуку.
Свідок також пояснив, що не повідомляв працівникам поліції про те, що автомобілем нібито керував ОСОБА_3 , «щоб не підставляти товариша», і підтвердив, що після від'їзду поліцейських він та ОСОБА_1 сіли в інший автомобіль, залишивши транспортний засіб біля зупинки.
Суд першої інстанції оцінюючи пояснення свідка ОСОБА_2 в сукупності з іншими доказами по справі вірно виснував, що до його показів слід віднестися критично, оскільки вони суперечать іншим обставинам події, які зафіксовані не відеозаписі.
Апеляційний суд також зауважує, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 під час спілкування з працівниками поліції не повідомляли, що автомобілем керував хтось інший.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог закону, оскільки з нього неможливо встановити місце його складення, державний номерний знак транспортного засобу, кому він належить, а також відсутні свідки, - апеляційний суд зазначає наступне.
Вимоги форми та змісту протоколу закріплені в статті 256 КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407726 містить всі передбачені законом відомості, поліцейським дотримано порядок його складення.
Наявність поганої якості друку протоколу (деякі слова мають нечітке зображення) не може впливати на доказовість викладених в протоколі обставин.
Щодо твердження про відсутність у протоколі свідків, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами можуть бути не лише пояснення свідків, але й інші фактичні дані, у тому числі технічні записи, які містять інформацію про подію правопорушення. Наявні у справі відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції фіксують обставини події в реальному часі, що повністю компенсує відсутність свідків-очевидців, оскільки відеофіксація відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» має доказове значення та є об'єктивним джерелом інформації.
Більше того, з протоколу та відеозапису з нагрудних камер поліцейських вбачається, що правопорушення виявлено безпосередньо працівниками поліції під час несення служби, тому відсутність у протоколі даних про свідків не є порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
За таких обставин апеляційний суд виснує, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, дана вірна оцінка доказів у їх сукупності, вина ОСОБА_1 доведена беззаперечно, у зв'язку з чим суд дійшов правильного висновку про наявність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.
Отже, подана апеляційна скарга не може бути задоволена, постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.
Не підлягає задоволенню і клопотання заявлене адвокатом Жовміром О. В. в судовому засіданні апеляційного суду, про закриття провадження у справі в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, оскільки адміністративне правопорушення мало місце 31 липня 2025 року, оскаржувана постанова винесена 10 жовтня 2025 року. Отже справа закінчена розглядом 10 жовтня 2025 року, адміністративне стягнення накладено з дотриманням строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Оскільки оскаржувана постанова не підлягає скасуванню, в апеляційного суду немає підстав для закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, так як апеляційний суд здійснює апеляційний перегляд, а не розгляд справи по суті.
На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Жовмір Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета