Справа № 127/26186/25
Провадження № 33/801/1137/2025
Категорія: 307
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.
Доповідач: Голота Л. О.
12 листопада 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2025 по справі № 127/26186/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП, -
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2025 по справі № 127/26186/25 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп в дохід держави.
Як зазначено в постанові суду, 3.07.2025 о 08 год 10 хв у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , а саме ображав словесно та переслідував. Дані дії вплинули на психологічне здоров'я.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх. № 90441 від 15.10.2025), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції не надав оцінки всім обставинам справи, що ініціатором конфлікту є саме ОСОБА_2 , яка раніше вже була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, зокрема постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 7.02.2014 по справі № 128/6517/13-п та від 4.10.2024 по справі № 128/4019/24; судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_2 на захист, необґрунтовано відхилено його клопотання про відкладення розгляду справи та надання строку на ознайомлення з матеріалами справи.
В апеляційний скарзі також міститься клопотання про :
(1)поновлення строку на оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2025 з тих підстав, що постанова суду винесена у відсутності ОСОБА_1 , копію постанови отримано ним 2.10.2025, а апеляційну скаргу подано 15.10.2025;
(2)витребування з Вінницького міського суду Вінницької області справи № 127/25423/25;
(3)про приєднання до справи копії рапорта, копії відповіді т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Тимофієва О., копії письмових пояснень ОСОБА_3 від 6.08.2025, копії письмових пояснень ОСОБА_4 від 6.08.2025, копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 6.08.2025.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування справи № 127/25423/25, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що подане клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності витребування з Вінницького міського суду Вінницької області матеріалів справи № 127/25423/25. Матеріали справи № 127/26186/25 містять дані щодо обставин адміністративного правопорушення, окрім того до матеріалів справи долучено докази, відтак суд не вбачає доцільності у витребуванні справи № 127/25423/25.
Клопотання про приєднання до справи копії рапорта, копії відповіді т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Тимофієва О., копії письмових пояснень ОСОБА_3 від 6.08.2025, копії письмових пояснень ОСОБА_4 від 6.08.2025, копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 6.08.2025, апеляційний суд вважає таким, що підлягає задоволенню з огляду на положення частини сьомої статті 294 КУпАП, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, забезпечення права особи на справедливий суд.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час і місце її розгляду.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що пропущений строк на оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню, з огляду на наступне.
Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З матеріалів справи вбачається, що постанова суду винесена 16.09.2025 у відсутності ОСОБА_1 , копію постанови отримано ним 2.10.2025, та в цей же день ним вперше подано апеляційну скаргу, яку повернуто постановою Вінницького апеляційного суду від 13.10.2025 через пропуск строку на оскарження та відсутність клопотання про поновлення пропущеного строк (частина друга статті 294 КУпАП), повторно апеляційну скаргу з усуненими недоліками подано без зволікань 15.10.2025.
З огляду на зазначене, наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови суду суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.
Щодо перегляду справи апеляційним судом.
Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів : протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 671838 від 15.08.2025 /а. с. 2/; заяви про вчинення психологічного та фізичного насильства, а також про винесення заборонного припису від 11.08.2025 адресованої начальнику Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковнику поліції О. Дадикіну /а. с. 3/; письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.08.2025 /а. с. 4/; письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.08.2025 /а. с. 5/; пояснень ОСОБА_1 наданими в суді; форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 15.08.2025 /а. с. 6-7/; показів свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що ОСОБА_1 систематично вчиняв стосовної своєї дружини насильницькі дії, зокрема у їх присутності 3.07.2025 погрожував фізичною розправою.
Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 173-2 КУпАП зроблені за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частині першій статті 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із часиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Пунктом 1 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, незалежно від факту спільного проживання, поширюється на таких осіб: подружжя.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Як вбачається з матеріалів справи, події, які визначені складом правопорушення мали місце на площі Привокзальна, 1.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , зазначив, що дана адреса стосується будівлі залізничного вокзалу. Його дружина ОСОБА_2 працює на ринку, який знаходиться поряд із вокзалом. 03.07.2025 року він не був присутнім у м. Вінниці та того дня дружини не бачив.
Матеріали справи не містять доказів та опису дій ОСОБА_1 , які вважалися ОСОБА_2 домашнім насильством психологічного характеру.
У своїх поясненнях потерпіла зазначала, що такими діями були погрози та дзвінки від ОСОБА_1 , однак із наданої роздруківки телефонних дзвінків вбачається, що 03.07. о 08.10 год. дзвінок від абонента ОСОБА_6 був пропущеним. / а.с. 10/
У судовому засіданні було оглянуто телефон ОСОБА_1 , у якому в переліку вихідних дзвінків до абонента ОСОБА_2 були відображені дзвінки за 04.07.2025 року. Як пояснив ОСОБА_1 , він телефонував дружині щоб повідомити про надходження документів на адресу їх будинку, у якому на даний час проживає лише він.
Отже, враховуючи обставини справи апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки в його діях відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним та ОСОБА_2 ..
Апеляційний суд, вважає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 3.07.2025 о 08 год 10 хв у м. Вінниці по пл. Привокзальна, 1, не знайшли свого підтвердження.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією частиною першою статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що між сторонами існує конфлікт, про що свідчать зокрема постанова Вінницького районного суду Вінницької області від 4.10.2024 по справі № 128/4019/24.
Апеляційний суд вважає зазначені доводи апеляційної скарги такими, що заслуговують на увагу, оскільки як видно із копії заяви від 11.08.2025 адвоката Антонюк Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , адресованої начальнику Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковнику поліції Дадикіну О. про вжиття заходів для припинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, в ній адвокат зазначає про те, що 22.09.2024 ОСОБА_1 примусово вигнав ОСОБА_2 із будинку; примусив дружину написати розписку про передачу ОСОБА_1 коштів, дані розписки знаходяться в будинку, до якого ОСОБА_2 майже рік немає доступу.
Показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що ОСОБА_1 систематично вчиняв стосовної своєї дружини насильницькі дії, зокрема у їх присутності 3.07.2025 погрожував фізичною розправою, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки зі справи вбачається наявність конфліктної ситуації між сторонами, яка свідчать про цивільно-правові відносини.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 671838 від 15.08.2025 зазначено, що 3.07.2025 о 08 год 10 хв у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 , а саме ображав словесно та переслідував (а не погрожував фізичною розправою). Свідки-очевидці події відсутні /а. с. 1/.
Також до справи не долучено доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі та на них поширюється дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Аналіз матеріалів справи свідчить про наявність між сторонами тривалих конфліктних правовідносин. Разом з тим, ці відносини не містять ознак психологічного, фізичного чи економічного насильства, передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Фактично, обставини справи свідчать про наявність спору цивільно-майнового характеру, що регулюється нормами ЦК України.
Конфлікт сам по собі не є тотожним поняттю «домашнє насильство». Під конфліктом розуміється стан взаємовідносин, що характеризується зіткненням протилежних інтересів, напруженням і загостренням суперечностей, що може призвести до певних ускладнень, але не свідчить про вчинення правопорушення. Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, зокрема уявлень учасників про свої права, обов'язки, потреби та мотиви.
З огляду на викладене, наявність конфліктних правовідносин між сторонами не є достатньою підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 як домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Наявність між сторонами тривалих конфліктних відносин встановлено також постановою Вінницького апеляційного суду від 29.10.2025 по справі № 127/25423/25, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2025 про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення залишено без змін.
Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно вимог статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що подія, яка інкримінується ОСОБА_1 мала місце 3.07.2025 о 8:10 год, тоді як заявою адресованої начальнику Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області підполковнику поліції Дадикіну О. про вжиття заходів для припинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, адвокат Антонюк Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась від 11.08.2025, а протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 671838 складено 15.08.2025, тобто через 43 дні після події.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 8.07.2020 у справі № 463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення насильства в розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з частиною другою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що необхідних доказів, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, винність в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи суду не надано, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції від 16.09.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2025 по справі № 127/26186/25.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16.09.2025 по справі № 127/26186/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 173-2 КУпАП, скасувати, а провадження закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Л. О. Голота